Справа № 2-49-1/09
2009 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 жовтня 2009 року Солом’янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Мягкохода Ю.В.
при секретарі - Кузьо В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про розподіл спадкового майна та виділ його частки в натурі та зустрічним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про витребування май на з чужого незаконного володіння,
ВИРІШИВ:
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з зазначеним позовом з метою розподілу спадкового майна та виділу його частки в натурі, а саме, виділу їй в натурі кімнати площею 17,1 кв. м. в квартирі № АДРЕСА_1 та автомобіля марки «Даймлер-Бенц 230 Е», що належало її померлому чоловікові ОСОБА_5
В ході судового розгляду справи, позивачка уточнила позов (а. с. 169-170) та в кінцевій редакції просить суд визнати за нею право на обов’язкову частку у спадщині в розмірі: 1/6 частину квартири АДРЕСА_1 1/3 частину гаража № НОМЕР_4 в ГБК «Відрадний-1», що знаходиться по вул. Качалова, 6-а в м. Києві; 1/3 частину автомобіля «Даймлер Бенц 230Е», 1989 р.в.; державний номерний знак НОМЕР_3; 1/3 частину вкладів в Солом’янському відділенні № 5445 Державного ощадного банку України -№ НОМЕР_1 в сумі 1593,90 грн. та № НОМЕР_2 в сумі 1651 грн.
Відповідачі, не погоджуючись з вищезазначеним позовом, через своїх представників подали зустрічний позов, який неодноразово уточнювався та доповнювався. Остання уточнена зустрічна позовна заява (а. с. 84-91) містить наступні позовні вимоги: в основному позові відмовити на підставі п. 8 ст. 207 ЦПК України; згідно ст. 1224 п. 2 ЦК України усунути ОСОБА_1 від права на спадкування; усунути перепони з боку ОСОБА_1 в користуванні квартирою ОСОБА_2 розташованою в АДРЕСА_1, яка є об’єктом права приватної власності; повернути ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 об’єкти приватного майна у вигляді: автомобіля «Мерседес-Бенц» д.н.з. НОМЕР_3, автомобіля «Фіат-Крома»; відшкодувати вартість пошкодженого автомобіля «Мерседес-Бенц» д.н.з. НОМЕР_4 в розмірі 7000 доларів США; скасувати рішення суб’єктів владних повноважень Департаменту ДАІ ГУ МВС України в м. Києві та УДАІ ГУ МВС України в Київській області, повністю, щодо перереєстрації автомобіля «Мерседес-Бенц» д.н.з. НОМЕР_3, автомобіля «Мерседес-Бенц» д.н.з. НОМЕР_4, автомобіля «Фіат-Крома», що належали ОСОБА_5 та автомобіля «Ніссан-Станза», що належав ОСОБА_1; повернути (віндікувати) ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з чужого незаконного володіння ОСОБА_1, об’єкти приватного майна у вигляді гаражів № НОМЕР_4 та криту автостоянку № 10 к ГБК «Відрадний-1», зобов’язати голову правління ГБК «Відрадний-1» Ю. Ф. Кучеренко передати їм вказані об’єкти; стягнути з ОСОБА_1 суму 10000 грн. за завдану моральну шкоду неправомірними діями з розпорядження майном та вчиненням перепон в користуванні; повернути (віндікувати) ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з чужого незаконного володіння акції та заощадження ОСОБА_5; вилучити у ОСОБА_1 розписку від 08.11.1996 р. та провести її експертизу для виявлення періоду часу нанесення тексту оригіналу; постановити окрему ухвалу, щодо правопорушень вчинених ОСОБА_1, які повинні переслідуватись у кримінальному порядку ( ст. 357 ч. 1,3, ст. 189 ч. 4, ст. 190 ч. 4, ст. 185 п. 5, ст. 356, ст. 364 ККУ); постановити окрему ухвалу, щодо правопорушень вчинених третьою особою по справі, в особі завідуючої Пятої Київської державної нотаріальної контори ОСОБА_8, які повинні переслідуватись у кримінальному порядку (службова недбалість, зловживання службовим станом). Окрему ухвалу направити прокурору Солом’янського району м. Києва Шуляковій В. Ф.
Проте, під час судових дебатів, які у письмовому вигляді долучені до матеріалів справи, представники позивачів свої позовні вимоги виклали у наступній обсязі: у позові ОСОБА_1 по справі № 2-1197-1/06 про розподіл спадкового майна відмовити; згідно ст. 1224 п. 2 ЦК України усунути ОСОБА_1 від права на спадкування; визнати договори купівлі-продажу гаражів та машин недійсними, повернути майно з чужого незаконного володіння; компенсувати понесені збитки з боку осіб вчинених правопорушення у розмірі 100000 доларів США; постановити окрему ухвалу щодо правопорушень вчинених ОСОБА_1 і, ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та інших, які повинні переслідуватись у кримінальному порядку ( ст. 357 ч. 1,3, ст. 189 ч. 4, ст. 190 ч. 4, ст. 185 п. 5, ст. 356, ст. 364,384 ККУ), окрему ухвалу направити прокурору Солом’янського району м. Києва Шуляковій В. Ф.
З огляду на наведене, суд вважає за необхідним, з метою недопущення порушення принципу меж судового розгляду, відзначити наступне, що відповідно до ч. 2 ст. 31 ЦПК України, сторона позивача має право протягом усього часу розгляду справи змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, а згідно ст. 193, ст. 195, ст. 209 ЦПК України, стадія - судові дебати є стадією розгляду справи, тому, суд вважає, що остаточними позовними вимогами сторони позивачів, за зустрічним позовом, є позовні вимоги, що були оголошені в судових дебатах.
У судове засідання з’явились сторони.
Позивачка ОСОБА_1 свої уточнені позовні вимоги підтримала та просить їх задовольнити в повному обсязі з підстав наведених у позові. В зустрічному позові просить відмовити, як безпідставному.
Представники відповідачів проти позову заперечили та просять в ньому відмовити, як безпідставному та такому, що підлягає залишенню без розгляду. Уточнений зустрічний позов просять задовольнити, з письмово наданих підстав.
Суд, заслухавши пояснення та доводи сторін, всебічно та об’єктивно з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх зібраними в матеріалах справи доказами, вважає, що задоволенню підлягає лише основний позов, а саме, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про розподіл спадкового майна, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Виходячи з наявних матеріалів справи, судом встановлено, що спадкову масу після смерті ОСОБА_5, що помер 21.07.2005 р. ( свідоцтво про смерть від 22.07.2005 р. (а. с 4,11), склало наступне майно:
- 1/2 частина квартири № АДРЕСА_1 (Свідоцтво про право власності на житло від 17.06.1996 р. (а. с 8);
- гараж № НОМЕР_4 в ГБК «Відрадний-1», що знаходиться по вул. Качанова, 6-а в м. Києві (Договір куп віл-продажу від 28.02.1995 р. (а. с 185), реєстраційне посвідчення БТІ від
27.03.1995 р. (а. с. 186), довідка ГБК «Відрадний-1» від 11.2006 р. (а. с. 184), довідка -характеристика Київського міського БТІ від 07.03.2006 р. (а. с. 194);
- автомобіль «Даймлер Бенц 230Е», 1989 р.в., державний номерний знак НОМЕР_3 (Свідоцтво про реєстрацію ТЗ від 08.02.1997 р. (а. с. 8), облікова картка приватного АМТ від 14.07.2006 р. (а. с. 94).
- вклади в Солом’янському відділенні № 5445 Державного ощадного банку України - № НОМЕР_1 в сумі 1593,90 грн. та№ НОМЕР_2 в сумі 1651 грн.
Як встановлено судом виходячи з матеріалів справи (а. с. 100-103) та пояснень сторін, автомобіль «Мерседес-Бенц» д.н.з. НОМЕР_4, що належав померлому ОСОБА_5, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 09.01.2006 р. з вини загиблої гр. ОСОБА_14, знищений, оскільки відновлювальному ремонту не підлягає, а тому сторони його, як предмет спадщини не заявляють.
Згідно з Витягу зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) (а. с. 32), за померлим ОСОБА_5 п. заповіту не зареєстровано, крім цього, сторонами доказів про існування такого заповіту суду не надано.
Тому, спадкування майна померлого ОСОБА_5 має здійснюватись за законом в порядку черговості.
Відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
З огляду на наведене та виходячи з наявних матеріалів справи, судом встановлено, що спадкоємцями першої черги спадкодавця ОСОБА_5, являються:
- ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, як дружина спадкодавця (Свідоцтво про одруження від 24.12.1999 р. (а. с 5);
- ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, як син спадкодавця (Свідоцтво про народження від 25.09.1987 р. (а. с 220);
- ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, як донька спадкодавця (Свідоцтво про народження від 17.05.1979 р, (а. с. 221).
Відповідно до ст. 1267 ЦК України, частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.
З огляду на наведене, кожен з зазначених спадкоємців має право на спадкування за законом в розмірі 1/3 частини від вищевстановленої судом спадщини померлого ОСОБА_5, а тому, позивачка правомірно просить визнати за нею право на частку у спадщині в розмірі: 1/6 частину квартири АДРЕСА_1 1/3 частину гаража № НОМЕР_4 в ГБК «Відрадний-1», що знаходиться по вул. Качалова, 6-а в м. Києві; 1/3 частину автомобіля «Даймлер Бенц 230Е», 1989 р.в.; державний номерний знак НОМЕР_3; 1/3 частину вкладів в Солом’янському відділенні № 5445 Державного ощадного банку України - № НОМЕР_1 в сумі 1593,90 грн. та№ НОМЕР_2 в сумі 1651 грн.
Відповідно до ч. 5-6 ст. 1224 ЦК України, за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані. Положення цієї статті поширюються на всіх спадкоємців, у тому числі й на тих, хто має право на обов’язкову частку у спадщині, а також на осіб, на користь яких зроблено заповідальний відказ.
Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Незважаючи на вищезазначені вимоги процесуальної норми права, позивачі за зустрічним позовом жодного доказу в обґрунтування своїх позовних вимог в частині наявності підстав для усунення позивачки ОСОБА_1 від права на спадкування за законом спадщини померлого чоловіка ОСОБА_5, суду не надали. Таких підстав при всебічному та повному з’ясування обставин справи, не вбачає і суд. Тому така позовна вимога задоволенню не підлягає, як безпідставна та надумана.
Відповідно до ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
З огляду на наведене та виходячи з того, що позивачі, за зустрічним позовом, не являються власниками спірного майна, правових підстав витребувати його від відповідачки вони не мають.
Що стосується визнання недійсними договорів купівлі-продажу автомобіля «Фіат-Крома», що належали ОСОБА_5 та автомобіля «Ніссан-Станза», що належав ОСОБА_1 з підстав їх вчинення за незаконними документами та сприянням посадових осіб, сторона позивача, за зустрічним позовом, не надала суду жодного доказу на підтвердження існування хоча б однієї з правової підстави, що як наслідок тягне за собою визнання правочину недійсним (нікчемним).
Існування провочину щодо продажу належного померлому гаражу № 10 в ГБК «Відрадний-1» доведено не було. Зазначений факт не знайшов свого підтвердження і в ході судового розгляду справи. Тому позовна вимога щодо визнання недійсним такого правочину є неправомочною, а тому задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Сторона позивачів, за зустрічним позовом, зазначає, що відповідачка ОСОБА_15 разом з ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 внаслідок вчинення правопорушень, які повинні переслідуватись у кримінальному порядку, завдали їм матеріальної шкоди в розмірі 100 000 доларів США.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Як вбачається з обставин справи, обвинувального вироку суду відносно зазначених осіб по факту вчинення ними злочину відносно позивачів, за зустрічним позовом, чи відносно майна останніх, не має.
Також, в матеріалах справи відсутній жодний доказ, як обґрунтування розміру шкоди так і наявності зазначеного збитку взагалі.
З огляду на наведене, позовна вимога в частині компенсації понесених збитків винними особами в розмірі 100000 доларів США задоволенню не підлягає, як надумана та така, що ґрунтується на припущеннях.
Не вбачає суд відповідних правових підстав і у винесенні окремої ухвали відносно ОСОБА_15, ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, як того вимагає сторона позивача, за зустрічним позовом.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 10,11,60,212-215,217 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про розподіл спадкового майна та виділ його частки в натурі - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право на частку у спадщині померлого 21.07.2005 р. чоловіка - ОСОБА_5, в розмірі: 1/6 частини квартири АДРЕСА_1 1/3 частини гаража № НОМЕР_4 в ГБК «Відрадний-1», що знаходиться по вул. Качалова, 6-а в м. Києві; 1/3 частини автомобіля «Даймлер Бенц 230Е», 1989 р.в.; державний номерний знак НОМЕР_3; 1/3
частини вкладів в Солом’янському відділенні № 5445 Державного ощадного банку України - № НОМЕР_1 в сумі 1593,90 грн. та№ НОМЕР_2 в сумі 1651 грн.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3, ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про витребування май на з чужого незаконного володіння - відмовити в повному обсязі.
Рішення може бути оскаржене в наступному порядку:
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано до Солом’янського районного суду м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду м. Києва через Солом’янський районний суд м. Києва протягом двадцяти днів після подання заяви про його апеляційне оскарження.