Справа №2-а-2168/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2009 року Солом’янський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Сітайло Л.Г.

при секретарі - Кравчук О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві про зобов’язання здійснити перерахунок пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

01 червня 2009 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та просив визнати протиправною відмову в перерахунку щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю та зобов’язати здійснити перерахунок з урахуванням вимог ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Обґрунтовуючи вимоги зазначив, що він, як інвалід 3-ї групи має право на отримання щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог вищезазначеної статті Закону. Однак, відповідачем вищезазначена виплата в 2005 - 2009 роках нараховувалась в меншому розмірі. Беручи до уваги, що рішенням Конституційного суду України від №10-рп/2008 від 22.05.2008 р. зміни, внесені Законом України „Про Державний бюджет на 2008 рік" до статей 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнані такими, що не відповідають Конституції України, просив позов задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги та просив суд визнати протиправною відмову в перерахунку щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю та зобов’язати здійснити перерахунок за 2008 рік з урахуванням вимог ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та зазначив, що додаткова пенсія позивачу в 2008 році виплачувалась в розмірі 15%, відповідно до Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України". Також зазначив, що постановою Кабінету Міністрів України „Про деякі питання соціального захисту окремих категорії громадян" від 28.05.2008 року № 530 передбачено, що додаткова пенсія особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і віднесені до 1 категорії та мають 3 групу інвалідності, встановлюється в розмірі 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Враховуючи вищевикладене, в задоволенні позову просив відмовити в повному обсязі.

Вислухавши пояснення сторін та їх представників, вивчивши письмові докази та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що позивач є особою, віднесеної до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, в зв’язку з чим має право на пільги та компенсації, встановлені Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до посвідчення серії Б № НОМЕР_1 позивач є інвалідом 3-ї групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни.

Позивач, як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 1986 року, особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 22.02.1991 р. № 796-ХІІ, має право на державну пенсію та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію, згідно ст. 49 Закону.

Відповідно до ст. 50 Закону № 796-ХІІ особам, віднесеним до категорії І призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірах - інвалідам III групи - 50 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Разом з тим, згідно з підпунктами 12 та 15 пункту 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. № 107-VI, статтю 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» викладено в новій редакції. Так, розмір додаткової пенсії для інвалідів III групи визначено в сумі 15 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 вищезазначені зміни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), а тому з 22.05.2008 року, дія статті 50 Закону № 796-XII відновлена у попередніх редакціях.

Разом з тим, Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка набрала чинності 22.05.2008 року сума додаткової пенсії для інвалідів III групи встановлена в розмірі 15 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Таким чином, розмір додаткової пенсії Позивачу одночасно був врегульований по-різному і різними нормативними актами. За загальних умов у випадку правової колізії застосуванню підлягають норми нормативного акту, який є вищим за юридичною силою, тобто - в даному випадку - норми Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

В судовому засіданні встановлено та не заперечувалось сторонами, що у 2008 році розрахунок додаткової пенсії Позивачу Відповідачем здійснювався в розмірах, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України №530.

Беручи до уваги, що в період, коли діють два однопредметні нормативно-правових акти, що по-різному регулюють встановлення розміру одноразової щорічної допомоги громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Відповідачем необгрунтовано застосовано акт, що має нижчу юридичну силу - Постанову Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2005 р., а не Закон України, який має вищу юридичну силу, суд приходить до висновку про обгрунтованість вимог позивача про визнання протиправними дій Відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплати розміру додаткової пенсії відповідно до вимог статті 50 Закону № 796-ХІІ з 22.05.2008 року до 31.12.2008 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 9,69-71,94,97,99,100,158-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у здійсненні перерахунку призначеної ОСОБА_1 пенсії відповідно до статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 22 травня 2008 року до 31.12.2008 року.

Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату щомісячної додаткової пенсії ОСОБА_1, відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком з 22.05.2008 року до 23.06.2009 року, за вирахуванням раніше здійснених виплат.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови.