Справа № 2-901/2010 року                                

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем   України

  02 серпня  2010 року                                                                                                     м. Токмак  

Токмацький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді  Новіковой Н.В.  

при секретарі Похвалітовій М.В.  

розглянувши у відкритому судовому  засіданні  цивільну справу  за позовом  представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 до  ОСОБА_3; Української товарної біржі про визнання угоди купівлі-продажу нерухомості дійсною та визнання  права власності на будинок,  

в с т а н о в и в:

Представник  позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3; Української товарної біржі про визнання угоди купівлі-продажу нерухомості дійсною та визнання  права власності на будинок. В  обґрунтування позовних вимог вказала, що  16.05.2000 року відповідно  до угоди купівлі-продажу нерухомості позивачка купила будинок АДРЕСА_1. Будинок належав продавцю на підставі свідоцтва про право власності н за законом від 30.10.1997 р. , реєстраційний номер 3138, Токмацька держноткантора Зиріна Є.О.; свідоцтва про право власності н за законом від 30.10.1997 р. , реєстраційний номер 3140, Токмацька держноткантора Зиріна Є.О.

Вказана угода купівлі-продажу нерухомості від 16.05.1998 року була посвідчена Товарною біржею «Українська» у м. Токмак за реєстраційним № 91639 від 16.05.2000 р.  і зареєстрована КП «Абрис» за № 5329 від 17.05.2000 р. .

На теперішній час у позивача виникла потреба розпорядитися належною їй власністю, але в посвідченні договору відчуження будинку нотаріусом було відмовлено, у зв’язку з тим, що угода купівлі-продажу від 16.05.2000 року оформлена Товарною біржею «Українська», нотаріально не посвідчена, а тому є недійсною.

Право власності позивача на будинок нікім не оспорюється, але й не визнається державними установами за відсутності належних правовстановлюючих документів.

Сторони свої зобов'язання за даним договором виконали в повному обсязі.  

У зв'язку з вище викладеним позивачка звернулась до суду з позовом про визнання договору купівлі-продажу будинку дійсним і визнання  за нею права власності на будинок. Крім того, просить поновити строк позовної давності.  

Представник позивача  у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити у повному обсязі.  

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилась, відповідно до наданої заяви позов визнала, просила розглянути справу за її відсутності.

Представник відповідача – Української товарної біржі в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду повідомлений належним чином; клопотань про   відкладення розгляду справи не надходило

    Суд, заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають  задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.  

Так, 16 травня 2000 року сторони уклали письмову угоду купівлі-продажу нерухомості –  домоволодіння АДРЕСА_1, яка була зареєстрована Товарною біржею «Українська» за реєстраційним № 91639 від 16.05.2000 р..

Описані правовідносини є цивільно-правовими, тому, враховуючи час їх виникнення,  слід застосувати  Цивільний Кодекс України в редакції 1963 року, ст.128  якого вказує на те, що право власності (право оперативного  управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі,  якщо інше не передбачено законом  або договором .

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати  майно( товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В даному випадку сторони виконали суттєві умови угоди купівлі –продажу  будинку, а саме: продавець – ОСОБА_3 передала у власність покупця ОСОБА_1 будинок АДРЕСА_1;  покупець ОСОБА_1 – прийняла будинок та сплатила за нього  зазначену в договорі суму.

Відповідно до ч.2 ст.47 ЦК України (1963р.), якщо одна зі сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального  посвідчення, а друга ухиляється від її нотаріального оформлення, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду,  визнати останню дійсною. В цьому разі нотаріальне оформлення угоди у подальшому не вимагається.

З огляду на вище зазначене позивачкою був придбаний будинок, тому за нею слід визнати  право  власності на цей будинок.

На підставі ч.5 ст. 267 ЦК України суд вважає можливим поновити строк позовної давності, так як позивачка не могла  знати, що угоду  купівлі-продажу нерухомості  необхідно було посвідчувати нотаріально, а не  товарною біржею.

 На підставі викладеного та керуючись ст.ст.47 ч.2, 128 Цивільного Кодексу Української РСР в  редакції 1963 року, ч.5 ст. 267  ЦК  України,  ст. 10,  60, 62, 212, 213, 215  ЦПК України, суд –

в и р і ш и в:

Позов представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 до  ОСОБА_3; Української товарної біржі про визнання угоди купівлі-продажу нерухомості дійсною та визнання  права власності на будинок – задовольнити повністю.

Угоду купівлі-продажу нерухомості – будинку  АДРЕСА_1 укладену між ОСОБА_3 та ОСОБА_1,  зареєстровану 16 травня 2000 року за №91639 Товарною Біржею «Українська»  - визнати дійсною.

Визнати за ОСОБА_1  право власності на  будинок АДРЕСА_1

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Запорізької області через Токмацький районний суд Запорізької  області.  Особи, які брали участь у справі,  але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів  з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: /підпис/

З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО:

Суддя: