Справа № 2-а-313/2010р .
ПО С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2010 року Онуфріївський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді Шелесько В.Д.,
при секретарі Гладкій Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт. Онуфріївна справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІДПС відділу ДАІ м. Кременчук Блюк Максима Олександровича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, -
ВСТАНОВИВ:
В позові позивач просив поновити йому строк звернення до суду за захистом свого права та скасувати постанову ВІ № 154193 від 15.06.2010 року про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у сумі 425 грн., винесену відповідачем.
Посилається на те, що 16.07.2010 року він отримав постанову № 20279062, видану ВДВС Онуфріївського РУЮ 15.07.2010 року, в якій було вказано, що відкрито виконавче провадження з примусового виконання постанови ВІ № 154193, виданої ВДАІ з обслуговування м. Кременчука 15.06.2010 року про стягнення з нього на користь держави подвійного розміру штрафу в сумі 850 грн. Звернувшись в відділ ДВС він отримав копію постанови ВДАІ, в якій зазначалося, шо він 15.06.2010 року о 9 годині 10 хвилин керуючи автомобілем ГАЗ 24 д/н НОМЕР_1 в смт. Маламівка по другорядній дорозі та не надав переваги в русі автомобілю, який рухався по головній дорозі, чим порушив проїзд перехрестя та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП. На підставі вказаного інспектор ДПС ВДАІ м. Кременчука Полтавської області сержант міліції Влюк Максим Олександрович постановив притягнути його до адміністративної відповідальності і накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн. А далі на підставі ч. 2 ст. 308 КУпАП стягнути з нього подвійний розмір штрафу в сумі 850 грн. В постанові також вказано, що він від підпису відмовився, а зміст постанови оголошено в присутності свідків.
Дійсно 15.06.2010 року ( точний час не пам'ятає) він проїжджав в смт.
Маламівка по перехрестю, на. відстані 2-3 метрів від перехрестя його
І зупинили працівники ВДАІ. Один із них не відрекомендувавши себе, як це передбачено п. 15.5 інструкції діяльності підрозділів дорожньо-патрульної (служби Державтоіпспекції МВС підійшов до його автомобіля з боку водія та висловив вимогу про передачу мною документів, а також повідомив мене, що він рухаючись з другорядної дороги не надав переваги в русі автомобілю, який і рухався по головній дорозі. Він пояснив інспектору, що він ще не встиг доїхати до
головної дороги на таку відстань, щоб бачити автомобіль, який рухався по
.головній дорозі. І він в будь-якому випадку доїхавши до перехрестя зупинив би свій автомобіль для надання переваги в русі автомобілям, які рухаються по головній дорозі так, як це вимагають правила дорожнього руху.Інспектор не дослухавши його пояснення почав складати протокол. Він висловив прохання запросити свідків, які знаходилися в моєму автомобілі для дачі письмових пояснень по факту не порушення ним правил дорожнього руху. В задоволенні мого прохання було відмовлено. Інспектор склавши протокол,
звернувся до нього з вимогою підписати його. Він від підпису відмовився. Інспектор повідомивши його, що він вчинив правопорушення і на нього накладено штраф, наказав йому їхати далі. Суму штрафу працівник ДАІ не повідомив, його прізвища та посаду він так і не дізнався. Тому він спокійно поїхав до дому з думкою, що йому ніякого штрафу не випишуть. А отримавши лист з ВДВС Онуфріївського РУЮ він дізнався, що матеріали все таки склали та притягли його до відповідальності і наклали стягнення в вигляді штрафу в розмірі 850 грн.
В постанові ВДАІ вказано, що він відмовився від підпису в присутності свідків. В той час як його зупинили працівники ДАІ, а саме, як йому стало відомо з копії постанови ВДАІ, інспектор ДПС ВДАІ м. Кременчука Полтавської області сержант міліції Блюк Максим Олександрович, в його присутності свідки не запрошувалися для підтвердження факту його відмови від підпису на протоколі та постанові складеної інспектором. В той час як на місці зупинки від нього інспектор вимагав підпис лише на протоколі, а постанови йому ніхто не надав для підпису. На підставі поясненого ним вище він вважав, що інспектор дійсно зрозумів, що він не вчиняв ніякого правопорушення і тому ніякого протоколу та постанови йому не надав і ніякого штрафу він сплачувати не повинен.
Він не мав можливості вчасно оскаржити постанову ВДАІ так як йому вона та сам протокол про вчинення правопорушення не були надані на місці затримання. Лише 16.07.2010 року, отримавши з відділу державної виконавчої служби Онуфріївського районного управління юстиції постанову про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанні постанови ВІ № 154193, виданої ВДАІ з обслуговування м. Кременчука
15.06.2010 року про стягнення з нього на користь держави подвійного розміру
штрафу в сумі 850 грн., та з'явившись в ВДВС Онуфріївського району він
ознайомився з постановою ВДАІ, складеною інспектором ДПС ВДАІ м.
Кременчука Полтавської області
сержантом міліції Блюк Максимом Олександровичем.
Вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення є необгрунтованим та недоведеним з таких підставі:
Протокол про адміністративне правопорушення є документом, який описує, і таким чином фіксує вчинене правопорушення і потрібен для того, щоб згодом, при розгляді справи можна було відтворити обставини справи. В протоколі вказується хто, де коли і яким чином вчинив правопорушення, хто виявив вчинене правопорушення та хто зафіксував. Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається дата і місце його складання , посада, прізвище, ім'я та по-батькові особи, яка складає протокол, відомості про особу порушника, місце час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт яким передбачається відповідальність за дане порушення; прізвище ім'я та по-батькові, адреси свідків; пояснення порушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала , і особою яка його вчинила адміністративне правопорушення, в протоколі розписуються свідки. При складанні протоколу обов'язково роз'яснюються права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП про що робиться відмітка у протоколі. В разі коли особа, яка скоїла правопорушення відмовляється підписувати протокол, поясненням свідків фіксується факт відмови від підпису. Відповідно до ч.2 254 КУпАП протокол не складається лише у випадках коли штраф накладається і одночасно стягується, а попередження фіксується на місці вчинення правопорушення.
На момент зупинки його автомобіля вимоги ст., ст. 256, 268, 254 КУпАП інспектором Блюк М.О. порушено. Як він вже зазначав в наданні ним письмового пояснення по факту не вчинення ним адміністративного правопорушення та в проханні запросити свідків з метою відібрати у них пояснення по факту не вчинення ним правопорушення інспектором ДАІ було відмовлено. Його, відмова від підпису., в протоколі свідками не могла підтверджуватися так як при ньому їх ніхто не запрошував. Вказане дає можливість стверджувати, що протокол та постанова про вчинення ним адміністративного правопорушення складалася інспектором без його присутності. Так як він точно пам'ятає, що ніяких документів 15.06.2010 року він не підписував. Штраф на місці затримання він не сплачував.
До того ж, інспектором ДПС ДАІ порушено порядок зупинки транспортного засобу, передбачений Інструкцією з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України (затвердженою наказом МВС 13.11.2006 № 1111), а саме п. 15,5. У відповідності до вказаного пункту , вказаної інструкції під час звернення до водія працівник ДАІ МВС зобов'язаний прикласти праву руку до головного убору, привітатися, чітко й зрозуміло відрекомендуватися, назвати свою посаду, звання та прізвище, висловити вимогу про передачу водієм документів, для перевірки та повідомити про причину зупинки транспортного засобу і суть скоєного правопорушення. В моєму випадку, як зазначалося раніше, цей обов'язок інспектором ДПС ДАІ не виконано.
Стаття 268 КУпАП вказує, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи; давати пояснення; подавати докази; заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи; виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі, - що було порушено при винесенні постанови ВІ № 154193 від 15.06.2010 року - йому не було надано можливості вчасно оскаржити постанову - постанова не була складена на місді затримання, а йому не надано навіть протокола про вчинення ним правопорушення, в проханні запросити свідків для підтвердження не вчинення ним правопорушення йому було відмовлено, його права та обов'язок йому роз'яснено не було. З постановою він ознайомився лише в відділі ДВС Онуфріївського РУЮ.
Статтею 69 КАС передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Крім цього, ст. 70 КАС встановлено, що докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги, а обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Зважаючи на викладене вважаю, що постанова ВІ № 154193 по справі про адмінінстративне правопорушення прийнята з порушеннями конституції України та законів України, є необгрунтованою та незаконною.
Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 18 КАС усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної загальним судам як адміністративним судам.
Згідно ч. 2 ст 19 КАС адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача.
Відповідно до ст. 99 КАС адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про'порушення своїх прав, свобод, чи інтересів. Як ним уже зазначалося він дізнався про порушення його прав 16.07.2010 року, постанова не була складена на місді затримання, йому не надано ні протоколу ні постанови, лише після отримання листа з ВДВС Онуфріївського РУЮ, він ознайомився з постановю.
В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги, просив їх задовольнити. Також пояснив, що з ним тоді їхали працівники Млинківської с/ради ОСОБА_4 і ОСОБА_5 які можуть підтвердити обставини справи.
Відповідач в судове засідання не з’явився, будучи належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, про причини неявки суд не повідомив, заперечення на позов не подав, про розгляд справи в його відсутності заяви не подав.
Суд, вислухавши позивача, свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав:
Згідно протоколу про адмінправопорушення ВІ № 143258 від 15.06.2010 року та постанови , винесеної відповідачем ВІ № 154193 від 15.06.2010 року позивач, керуючи належним йому автомобілем ГАЗ – 24 з н/знаком НОМЕР_2 в с. Маламівка не надав дорогу ТЗ, який рухався по головній дорозі, чим порушив вимоги п.16.11. ПДР України і вчинив правопорушення передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП за що був підданий штрафу в розмірі 425 грн. в вказаних документах вказано, що від підпису та дачі пояснень ОСОБА_1 відмовився в присутності свідків.
В судовому засіданні свідки ОСОБА_4 і ОСОБА_5 дали пояснення аналогічні поясненням позивача при цьому пояснили, що порушень ПДР позивач не допустив. Ніяких свідків при складанні протоколу не було. Ніякі документи працівники ДАІ позивачу не вручали. Про накладення штрафу позивач взнав в ДВС через місяць.
З пояснень позивача та свідків вбачається, що порушень ПДР позивачем допущено не було.
Постанова ДВС про відкриття виконавчого провадження винесена 15.07.2010 року і про неї позивачу стало відомо 16.07.2010 року, а позов було подано 19.07.2010 року. Таким чином суд вважає, що позивач строк звернення до суду пропустив з поважних причин і строк необхідно поновити.
Згідно ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень (а таким є відповідач) обов’язок доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності накладається на відповідача.
В даному випадку відповідач не виконав свого обов’язку по доказуванню правомірності рішення, тобто доказів, які б спростували зазначені доводи позивача суду не надав.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що вина позивача в порушенні вимог п. 16.11 ПДР України не доведена, а тому в його діях склад правопорушення, передбачений ч.1 ст. 122 КУпАП відсутній і постанова ВІ № 154193 від 15 червня 2010 року у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача є незаконною і підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 122, 256, 268, 283, 288-289 КУпАП, ст.ст. 71,128, 159-163, 167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити .
Строк звернення позивачу до суду з адміністративним позовом про захист свого права поновити.
Скасувати постанову ВІ № 154193 від 15 червня 2010 року винесену ІДПС ВДАІ м. Кременчук УДАІ УМВС України в Полтавській області Блюк Максимом Олександровичем про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Онуфріївського районного суду Кіровоградської області заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення, та надання після цього на протязі 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.
Суддя Онуфріївського
районного суду
Кіровоградської області Шелесько В.Д.