Справа №2-а-617-1/09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2009 року
Солом’янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Безименної Н.В.,
при секретарі Яковенко С.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора 4-го Бородянського взводу ДПС ВК-0 УДАІ ГУМВС України в Київський області молодший старшина міліції Титюка О.В. про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
ВСТАНОВИВ:
В червні 2009 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, посилаючись на те, що 06 травня 2009 року інспектором Бородянського взводу ДПС ВК-0 УДАІ ГУМВС України в Київський області молодшим старшиною міліції Титюком О.В. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення АІ № 154193, якою його визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого с 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260 грн.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вважає, що вищезазначені дії інспектора ДПС є незаконними, а постанова про адміністративне правопорушення безпідставною з огляду на наступне: за умови перевищення швидкості, інспектор ДАІ повинен був зупинити транспортний засіб і скласти протокол про адміністративне правопорушення, беручи до уваги пояснення, та видати другий екземпляр протоколу під розпис, чого зі сторони інспектора зроблено не було. Відповідно до норм КУпАП, копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі щодо якої її винесено. Зважаючи на те, що постанова була винесена 06.05.09 р., її слід було відправити не пізніше 09.05.09 р., чого зроблено не було, а відправлено 23.05.09 р. згідно відправному поштовому штампу, тобто після того коли вишли всі строки для оплати штрафу. У постанові вказано, що її надіслано 07.05.09 р., але без зазначення вихідного номеру, що є порушенням ведення вихідної документації. Позивачем постанова отримана під розпис 27.05.09 р.
Також зазначив, що з фото зробленого приладом «Візир» № 0812482 не вбачається правопорушення з боку позивача, оскільки максимальна дальність вимірювання швидкості радаром не менше 400 метрів, а візуальне визначення номерного знаку автомобіля не більше 80 метрів. На фото ясно видно, що автомобіль позивача виїжджає з повороту, а тому виникає питання, чи радар зафіксував швидкість саме його автомобіля, коли він був поза його зоною бачення, чи це був автомобіль який рухався за ним із збільшеною швидкістю, а у візуальну зону для зйомки потрапив його автомобіль. До того ж на пред’явленому фото відсутня фіксація відстані до автомобіля, а за таких умов, така фіксація не відповідає вимогам чинного законодавства. Так як Прилад фото та відео спостереженням не обладнаний, отже встановити та довести, що вимірювалася швидкість саме його автомобіля, неможливо.
Згідно п. 12.9 ПДР України водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, визначену технічною характеристикою даного транспортного засобу.
Позивач в судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги в повному обсязі та просив про їх задоволення, посилаючись на обставини викладені у позові. Та пояснив, що 06.05.09 р. їхав разом зі своєю вагітною дружиною. Швидкості не перевищував. Його ніхто не зупиняв і протокол не складав.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, про що свідчить розписка у матеріалах справи, про причини неявки, не повідомив, тому суд ухвалив проводити розгляд справи у його відсутності.
Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 06 травня 2009 року інспектором Бородянського взводу ДПС ВК-0 УДАІ ГУМВС України в Київський області молодшим старшиною міліції Титюком О.В. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення АІ № 154193, якою його визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого с 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260 грн.
Як вбачається з даних постанови по справі про адміністративне правопорушення, 06 травня 2009 року о 14 год. 10 хв., на 69 км автодороги Київ-Ковель, водій автомобіля НОМЕР_1, рухався зі швидкістю 138 км/год перевищивши встановлену швидкість руху на 48 км/год., чим допустив порушення 12.9 ПДР України.
Підставою для складання зазначеної постанови стали дані спеціального технічного приладу «Візир» № 0812482, яким управляв інспектор Бородянського взводу ДПС ВК-0 УДАІ ГУМВС України в Київський області молодший старшина міліції Титюк О.В.
Згідно з вимогами ст. 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Відповідно до ч. 1 ст. 14-1 КУпАП до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів
Як видно з п. 13.1 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої Наказом МВС України від 13.11.2006 року № 1111, спеціальні контрольно-вимірювальні прилади для визначення швидкості руху, фіксації порушень правил, норм та стандартів у сфері безпеки дорожнього руху, прилади для виявлення підробок у документах, інші спеціальні технічні засоби застосовуються згідно з інструкціями та методичними вказівками про порядок використання цих технічних засобів.
До роботи зі спеціальними технічними засобами, відповідно до п. 13.2 Інструкції, допускаються працівники, які вивчили інструкції з їх експлуатації та склали заліки з правил їх застосування. Працівники ДПС, яким спеціальні технічні засоби видані для використання, несуть персональну відповідальність за їх цілісність та працездатність.
В методичних рекомендаціях також зазначено, що настройки приладу є «умовними» і інспектору потрібно кожен раз настроювати прилад під конкретний тип автодороги, погодні умови та обмеження швидкісного режиму.
У зв’язку з вищевикладеним, суд вважає обґрунтованими твердження позивача про те, що прилад фото та відео спостереженням не обладнаний, отже встановити та довести, що вимірювалася швидкість саме його автомобіля, неможливо..
Як вбачається з ч. 3 ст. 70 КАС України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.
Враховуючи викладене, суд вважає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 122 ч. 1 КУпАП підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 69,70,160,163 КАС України, ст. ст. 14-1,251,258,283 КУпАП, п. п. 13.1,13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої Наказом МВС України від 13.11.2006 року № 1111,, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до інспектора 4-го Бородянського взводу ДПС ВК-0 УДАІ ГУМВС України в Київський області молодший старшина міліції Титюка О.В. про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.
Скасувати постанову інспектора 4-го Бородянського взводу ДПС ВК-0 УДАІ ГУМВС України в Київський області молодшого старшини міліції Титюка О.В. від 06 травня 2009 року про притягнення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого в АДРЕСА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП у вигляді адміністративного штрафу у розмірі 260 грн.
Постанова може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення.
Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.