Справа № 2-а-737-1/09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2009 року
Солом’янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Безименної Н.В.,
при секретарі Яковенко С.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування адміністративної території Солом’янського району м. Києва про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
В червні 2009 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, посилаючись на те, що 12 травня 2009 року інспектором ДПС Таранухою Є.О. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення АД № 0601713, якою його визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 123 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 330 грн.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вважає, що зазначена постанова винесена з порушенням вимог чинного законодавства, посилаючись на те, що він рухався по проспекту Відрадному у напрямку Кільцевої дороги, повністю дотримувався правил дорожнього руху, зокрема перед залізничним переїздом, на якому відсутній шлагбаум та світлофор, а натомість є знак 2.2 «проїзд без зупинки заборонено». Перед вказаним знаком він здійснив необхідну зупинку і переконавшись у відсутності небезпеки на залізничній колії для подальшого руху, зокрема у відсутності на ній потягу, поновив рух автомобіля уперед на швидкості 5 км/год здійснивши переїзд колії.
Також зазначив, що через 10 метрів, за сигналом інспектора ДПС, здійснив зупинку автомобіля біля правого краю проїзної частини. Інспектор ДПС не представляючись відразу витребував у нього посвідчення водія та документи на автомобіль, на запитання про причину затримання, інспектор повідомив, що за його думкою він порушив правила проїзду залізничного переїзду, а саме не зупинився на відповідний знак.
Також позивач зазначив, що на його заперечення щодо вчинення вказаного порушення, інспектор ДПС зазначив, що вважає, що він на недостатній час зупинив автомобіль, а на запитання який час зупинки необхідно здійснювати перед дорожнім знаком 2.2., інспектор ДПС відповів, що необхідно вимикати запалення, ввімкнути аварійну світлову сигналізацію та установити знак аварійної зупинки, після чого склав протокол та виніс постанову. В самому протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено якими доказами, що свідчать про адміністративне правопорушення керувався інспектор ДПС, що не відповідає вимогам ст. 251 КУпАП
Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив про їх задоволення, посилаючись на обставини викладені у позові.
Представник відповідача в судове засідання неодноразово не з’явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, про що свідчить розписка у матеріалах справи, про причини неявки, не повідомив, тому суд ухвалив проводити розгляд справи у його відсутності.
Суд, заслухавши пояснення позивача, свідка ОСОБА_3, яка пояснила, що вона їхала разом з позивачем в одному автомобілі, і перед переїздом вони зупинилися, щоб впевнитись, що переїзд вільний, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 12.05.2009 року, позивач керуючи автомобілем НОМЕР_1, в м. Києві по проспекту Відрадному в напрямку Кільцевої дороги, проїхав залізничний переїзд, при цьому не виконав вимогу дорожнього знака «Проїзд без зупинки заборонено», порушивши вимоги п. 20.2 ПДР України. Відповідно до постанови про по справі про адміністративне правопорушення від 12.05.2009 року, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 123 ч. 2 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 330 грн.
Як вбачається з матеріалів справи та пояснень, позивач виїхав на перехрестя на зелений сигнал світлофора Перед вказаним знаком він здійснив необхідну зупинку і переконавшись у відсутності небезпеки на залізничній колії для подальшого руху, зокрема у відсутності на ній потягу, поновив рух автомобіля уперед на швидкості 5 км/год здійснивши переїзд колії..
Відповідно до ст. 123 КУпАП забороняється в’їзд водіїв на залізничний переїзд на заборонений сигнал світлофора.
Відповідно до п. 20.2.-Під’їжджаючи до переїзду, а також починаючи рух після зупинки перед ним, водій зобов’язаний керуватися вказівками і сигналами чергового по переїзду, положенням шлагбаума, світловою та звуковою сигналізацією, дорожніми знаками і дорожньою розміткою, а також переконатися в тому, що не наближається поїзд (локомотив, дрезина).
Згідно з вимогами ст. 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з ч. 3 ст. 70 КАС України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.
Враховуючи викладене, суд вважає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 123 ч. 2 КУпАП підлягає скасуванню, а позов задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 69,70,160,163 КАС України, ст. ст. , 251,252,258,283 КУпАП, 20.2, Додатку 1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до Відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування адміністративної території Солом’янського району м. Києва про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову інспектора ДПС ОСОБА_4 України в м. Києві старшого лейтенанта міліції Таранухи Євгенія Олександровича від 12 травня 2009 року про притягнення з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого в АДРЕСА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 123 ч. 2 КУпАП у вигляді адміністративного штрафу у розмірі 330 грн.
Постанова може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення.
Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.