УКРАЇНА

П’ЯТИХАТСЬКИЙ   РАЙОННИЙ   СУД   ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 2-349/10

РІШЕННЯ

Іменем     України

10 серпня 2010 р.                                          П’ятихатський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого – судді Резніченка М.С.,

              при секретарі -            Плахотній О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в П’ятихатському районі Дніпропетровської області про перерахунок пенсії та визнання дій незаконними,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду в П’ятихатському районі Дніпропетровської області (далі – Управління) про  перерахунок пенсії та визнання дій Управління незаконними, обґрунтовуючи вимоги тим, що вона є пенсіонером і перебуває на обліку та отримує пенсію в Управлінні, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус «дитина війни» і відповідно до ст. 6 цього Закону має право одержувати пенсію, яка повинна бути підвищена на 30 % від мінімальної пенсії за віком. З 01.01.2006 р. соціальна надбавка у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком повинна була виплачуватися, однак не нараховувалася та не сплачувалася. Невиплата допомоги суперечить Конституції України, законам України та Рішенню Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008.  ОСОБА_1 просить визнати дії Управління в частині нарахування та виплати доплати до пенсії за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. по 30.06.2010 р. неправомірними, зобов’язати провести перерахунок призначеної пенсії та виплатити пенсію з урахуванням 30 % соціальної надбавки від мінімальної пенсії за віком за вказаний період, виплативши їй різницю між перерахованою та фактично виплаченими сумами пенсії.  

    Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала і додала, що в період з січня 2008 р. по теперішній час їй нараховується і виплачується надбавка як дитині війни у розмірі лише 10 % мінімальної пенсії за віком, що є порушенням її прав і інтересів, оскільки має право на надбавку у розмірі 30 %.

    Представник відповідача за дорученням Корнієнко І.М. в судовому засіданні позов не визнала і пояснила, що ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 р. № 2195-IV дійсно передбачено підвищення пенсії або щомісячного грошового утримання в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Цим же законом передбачено, що фінансування виплат проводиться з Державного бюджету України, а не з бюджету Пенсійного фонду України. Пенсійний фонд України діє на підставі Положення «Про Пенсійний фонд України», тобто Управління здійснює свої повноваження по ефективному використанню коштів Пенсійного фонду України, який щорічно затверджується Кабінетом Міністрів України та відповідно до п. 9 Положення «Про Пенсійний фонд України» має вичерпний перелік напрямів використання коштів ПФУ, які використовуються виключно за призначенням і вилученню не підлягають. Відповідно до положень абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом. Визначений мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Застосування цього розміру для визначення надбавок та підвищень до пенсій, мінімальних пенсій відповідно до інших законів Законом «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не передбачено.

    Заслухавши сторони та дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає  задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 має статус «дитини війни», що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_1, виданого 25.01.2005 р. Управлінням Пенсійного фонду України в П’ятихатському районі (а.с. 7).

Правовий статус дітей війни визначає основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки, які встановлює Закон України “Про соціальний захист дітей війни” № 2195-IV від 18.11.2004 р.

У відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 визнана такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), та втратила чинність з 09.07.2007 р. ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якою зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік.

Таким чином, з 09 липня 2007 р. відповідач повинен був виплачувати щомісячно доплату до пенсії ОСОБА_1, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, однак, перерахунок пенсії не зробив, тому в цій частині слід зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії позивачу за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в передбаченому законом розмірі.

Підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" статтю 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в новій редакції, відповідно до якої дітям війни до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Частиною четвертою статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни - на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  

Оскільки з 01.01.2008 р. прожитковий мінімум для непрацездатних осіб складав 470 грн., то відповідач з січня 2008 р. правильно виплачував ОСОБА_1 надбавку в розмірі 47 грн..

 Відповідно до ст. 152 ч. 2 Конституції України, закони, інші правові акти, або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.  

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 р. № 10-рп/2008 положення пункту 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнані неконституційними з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

При цьому, враховуючи пріоритет закону над підзаконним нормативно-правовим актом, суд не бере до уваги постанову Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530, якою встановлені менші розміри підвищення до пенсії дітям війни, ніж передбачені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

До набрання законної сили рішеннями Конституційного Суду України від 22 травня 2008 р. підстави для перерахунку підвищення до пенсії позивачу як дитині війни за період з 01 січня 2008 р. по 22 травня 2008 р. відсутні, оскільки зазначене рішення не має зворотної дії. Однак, з 22 травня 2008 р. по 31 грудня 2008 р. підвищення до пенсії ОСОБА_1 підлягає перерахунку та виплаті.

Доводи відповідача про відсутність порядку обчислення підвищення до пенсії не є підставою для  відмови у задоволенні позову.  

Посилання відповідача на відсутність бюджетних коштів не може бути взято до уваги з огляду на статтю 69 Закону України «Про Конституційний Суд України», згідно з якою рішення і висновки Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання.  

    Ніякими законодавчими актами дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», яка передбачає підвищення пенсії дітям війни на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком на 2009-2010 рр. не зупинено, тому починаючи з 01.01.2009 р. по 30.06.2010 р., а саме, за період, за який позивач просить зобов'язати відповідача здійснити відповідні перерахунки та виплати, Управління повинно нарахувати та сплатити позивачу доплату до пенсії, передбачену ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  

Суд вважає, що перерахунок підвищення пенсії повинен робити відповідач.

Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 24.10.2007 р. № 1261 та з урахуванням Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 р. № 8-2 (з відповідними змінами), управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, безпосредньо призначає (здійснює перерахунок) і виплату пенсії та інші виплати відповідно до чинного законодавства, отже є відповідачем у справі щодо здійснення перерахунку підвищення до пенсії за цим позовом.  

На підставі викладеного та керуючись ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд,

В и р і ш и в:

        Позов ОСОБА_1 задовольнити.  

Визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в П’ятихатському районі Дніпропетровської області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1  в період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року  по 30 червня 2010 року підвищення до пенсії як «дитині війни» у розмірі,  передбаченому ст. 6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у П’ятихатському районі Дніпропетровської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі, встановленому ч. 1 ст. 28 Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 30 червня 2010 року з урахуванням проведених виплат за цей період.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлений 10 серпня 2010 р.

    Суддя: