РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

6 серпня 2010 року     м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого - Кеміня М.П.

суддів – Джуги С.Д.,  Панька В.Ф.

 при секретарі – Янкович К.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1  на рішення Іршавського районного суду від 27 квітня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 в червні 2009 року звернулася до суду із вищезазначеним позовом, посилаючись на ту обставину, що 29.03.2008 року об 12 годині по місцю її проживання в АДРЕСА_1, її дочка, відповідачка по справі ОСОБА_1, на ґрунті побутової сварки, нанесла їй декілька ударів рукою по тілу, спричинивши їй легкі тілесні ушкодження без короткочасного розладу здоров’я все це супроводжувалось лайкою та образливими словами на її адресу. Посилаючись на зазначенні обставини, та те що вона перенесла фізичну біль та моральної страждання у зв’язку із зазначеним інцидентом, просила суд стягнути з відповідачки в її користь в рахунок відшкодування моральної шкоди  5 000 грн.

Рішенням Іршавського районного суду від 27 квітня 2010 року позов задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2  в рахунок відшкодування моральної шкоди 4 000 грн. та судові витрати по справі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування судового рішення із ухваленням нового яким в позові ОСОБА_2 відмовити повністю. В скарзі зазначає, що судом невірно застосовані норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Стверджує, що суд безпідставно послався на постанову суду про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності відповідно до ЗУ «Про амністію» як доказ вини по даній цивільній справі. Апелянт наводить й інші доводи з яких на його думку, рішення суд підлягає скасуванню.

Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет повноти їх встановлення та правильності юридичної оцінки судом першої інстанції, заслухавши пояснення присутніх у засіданні представників сторін та відповідачки по справі, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а оскаржуване рішення зміні з наступних підстав.

Судом встановлено, що 29.03.2008 року об 12 годині по місцю проживання позивачки ОСОБА_2 в АДРЕСА_1, відповідачка по справі ОСОБА_1, яка є донькою позивачки, на ґрунті побутової сварки нанесла  ОСОБА_2 декілька ударів рукою по тілу, спричинивши їй легкі тілесні ушкодження без короткочасного розладу здоров’я. Відповідно до акту судово-медичного обстеження у ОСОБА_2 в результаті зазначеної події виявленні синці шкіряних покровів тім’яно-потиличної ділянки по середній лінії, в середині третини лівого передпліччя до передній поверхні.

По даному факту ОСОБА_2 звернулася із відповідної заявою до Іршавського РВ УМВС Україні і постановою від 03.04.2008 року відмовлено в порушенні кримінальної справи за ознаками ст. 122, 296 КК України відносно гр. ОСОБА_1 за відсутності в її діях складу злочину та рекомендовано ОСОБА_2 з приводу отримання тілесних ушкоджень звернутися до суду в порядку приватного обвинувачення.

Постановою Іршавського районного суду від 15.05.2009 року, відносно обвинуваченої  ОСОБА_1, яка обвинувачувалась в тому, що вона 29.03.2008 р. об 12 годині в АДРЕСА_1, нанесено ОСОБА_2 декілька ударів руками по тілу ОСОБА_2, спричинивши їй легкі тілесні ушкодження без короткочасного розладу здоров’я, прийнято рішення про звільнення її від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.125 КК України, а справу відносно неї закрито по мотивам п.4 ч.1 ст. 6 КПК України за її заявою. Зазначена постанова набрала законної сили.

За встановлених фактичних обставин суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, із таким погоджується колегія суддів, що між сторонами склалися відносини щодо відшкодування шкоди, яка виникла з позадоговірних відносин, а тому до вказаних відносин необхідно застосовувати положення статті 1168 ЦК.

Позивачка ОСОБА_2 наявними матеріалами справи довела наявності всіх умов цивільно-правової відповідальності за заподіяння їй моральної шкоди, а саме: вину ОСОБА_1 в заподіянні їй тілесних ушкоджень які потягли за собою певні фізичні страждання і  яка полягає в прямому умислі, в наявність шкоди для позивачки і безпосереднього причинного зв'язку між шкодою та правопорушенням.

Натомість відповідачка ОСОБА_1 не довела в судовому засіданні обставини звільнення її від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, а саме що остання заподіяна не з її вини.

Разом з тим судом першої інстанції при вирішенні питання про розмір відшкодування моральної шкоди не враховано, недовготривалість фізичних страждань які завданні легкими тілесними ушкодженням без розладу здоров’я, а також можливість їх відновлення, не врахував ту обставину, що відповідачка є рідною дочкою потерпілої позивачки ОСОБА_2, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, на даний час знаходиться у декретній відпустці, завдання моральної шкоди відбулося  на ґрунті неприязнених побутових відносин.

Враховуючи наведенні обставини колегія суддів приходить висновку, що в користь позивачки підлягає стягненню 1 000 грн. відшкодування моральної шкоди.

Керуючись ст. 307, 309, 313-314, 316 ЦПК України колегія суддів,

РІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Рішення Іршавського районного суду від 27 квітня 2010 року в частині щодо визначення розміру відшкодування моральної шкоди змінити, визначивши такий в розмірі 1 000 (одна тисяча) гривень.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий:                     Судді: