Справа №2-а-329-1/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2009 року

Солом’янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Безименної Н.В.,

при секретарі Яковенко С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспектора ДПС Ульяновського взводу ДПС при УДАІ України в Кіровоградській області Потембайла Юрія Володимировича про скасування рішення про накладання адмінстягнення, -

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2009 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, посилаючись на те, що 20 грудня 2008 року Інспектором ДПС Ульяновського взводу ДПС при УДАІ України в Кіровоградській області Потембайло Ю.В. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВА № 013420, якою його визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що він рухався у правому ряду зі швидкістю 60 км/год. Тому що була сильна ожеледиця і він швидше рухатись не міг. Рух в правому ряду був щільний, попереду та позаду нього рухалось багато автотранспорту, а прилад «Беркут» № 0601023, який йому було показано і на якому було зафіксовано перевищенні швидкості, окрім даного перевищення та години, ніякої інформації більше не показав. Тобто дане перевищення могло стосуватись іншого транспортного засобу, які рухались у лівому ряду швидше за нього. Більше інших доказів вини позивача йому надано не було, тому вважає, що вищезазначені дії інспектора ДПС є незаконними, а постанова про адміністративне правопорушення безпідставною

Посилаючись на те, що дії інспектора ДПС Ульяновського взводу ДПС при УДАІ України в Кіровоградській області Потембайло Ю.В. є неправомірними, просив скасувати постанову про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п. 12.9 (б), водіям забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29,3.31 (див. додаток 1), або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил.

Позивач в судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги в повному обсязі та просив про їх задоволення, посилаючись на обставини викладені у позові.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, про що свідчить розписка у матеріалах справи, про причини неявки, не повідомив, тому суд ухвалив проводити розгляд справи у його відсутності.

Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20 грудня 2008 року Інспектором ДПС Ульяновського взводу ДПС при УДАІ України в Кіровоградській області Потембайло Ю.В. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення ВА № 013420, якою позивача визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.

Як вбачається з даних постанови по справі про адміністративне правопорушення, 20 грудня 2008 р. о 13 год. 47 хв. на 252 км. автодороги Київ-Одеса, водій автомобіля НОМЕР_1, рухався зі швидкістю 95 км/год перевищивши встановлену швидкість руху на 25 км/год., чим допустив порушення 12.9 (б) ПДР України.

Підставою для складання зазначеної постанови стали дані спеціального технічного приладу «Беркут» № 0601023, яким управляв інспектор ДПС Ульяновського взводу ДПС при УДАІ України в Кіровоградській області Потембайло Ю.В.

Згідно з вимогами ст. 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 14-1 КУпАП до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів

Як видно з п. 13.1 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої Наказом МВС України від 13.11.2006 року № 1111, спеціальні контрольно-вимірювальні прилади для визначення швидкості руху, фіксації порушень правил, норм та стандартів у сфері безпеки дорожнього руху, прилади для виявлення підробок у документах, інші спеціальні технічні засоби застосовуються згідно з інструкціями та методичними вказівками про порядок використання цих технічних засобів.

До роботи зі спеціальними технічними засобами, відповідно до п. 13.2 Інструкції, допускаються працівники, які вивчили інструкції з їх експлуатації та склали заліки з правил їх застосування. Працівники ДПС, яким спеціальні технічні засоби видані для використання, несуть персональну відповідальність за їх цілісність та працездатність.

В методичних рекомендаціях також зазначено, що настройки приладу є «умовними» і інспектору потрібно кожен раз настроювати прилад під конкретний тип автодороги, погодні умови та обмеження швидкісного режиму.

У зв’язку з вищевикладеним, суд вважає обґрунтованими твердження позивача про те, що прилад фото та відео спостереженням не обладнаний, отже встановити та довести, що вимірювалася швидкість саме його автомобіля, неможливо..

Як вбачається з ч. 3 ст. 70 КАС України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи викладене, суд вважає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 122 ч. 1 КУпАП підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9,11,69,70,71,160,163 185 КАС України, ст. ст. 14-1,251,258,283 КУпАП, п. п. 13.1,13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої Наказом МВС України від 13.11.2006 року № 1111, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Інспектора ДПС Ульяновського взводу ДПС при УДАІ України в Кіровоградській області Потембайла Юрія Володимировича про скасування рішення про накладання адмінстягнення - задовольнити.

Скасувати постанову інспектора ДПС Ульяновського взводу ДПС при УДАІ України в Кіровоградській області Потембайла Юрія Володимировича від 20 грудня 2008 року про притягнення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого в АДРЕСА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП у вигляді адміністративного штрафу у розмірі 255 грн.

Постанова може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.