Справа № 22-4040/2010 р. Рішення ухвалено під головуванням
Категорія 48 Чернюка І.В.
Доповідач Матківська М.В.
Р І Ш Е Н Н Я
Апеляційного суду Вінницької області
від 9 серпня 2010 року
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі :
Головуючого : Матківської М.В.
Суддів : Вавшка В.С., Сопруна В.В.
При секретарі : Липач Ю.М.
За участю : позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3 і його представника ОСОБА_4
розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3
на рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 16 червня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки та стягнення заборгованості по аліментам, -
В с т а н о в и л а :
В квітні 2010 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки та стягнення заборгованості по аліментах в сумі 7266 гр., мотивувавши свої вимоги тим, що із відповідачем перебувала у фактичних шлюбних стосунках, під час яких у них народилася дочка ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, відносно якої ОСОБА_3 встановив батьківство і яка проживає разом з нею та знаходиться на її утриманні. На підставі постанови Вінницького районного суду Вінницької області від 10 жовтня 1994 року відповідач зобов'язаний до сплати аліментів на дочку до досягнення нею повноліття. 9 лютого 2010 року дочці виповнилося 18 років. Дочка навчається на 3-му курсі у коледжі економіки і права Вінницького кооперативного інституту, денного відділення, на контрактній основі, стипендії відповідно не отримує; вартість навчання складає 3500 гр.; навчання закінчує 30 червня 2010 року. Вона потребує матеріальної допомоги, яку зобов'язаний і в змозі надавати відповідач, проте не бажає цього робити. Тому вона просила стягнути з відповідача по 600 гр. щомісячно на утримання повнолітньої дочки до закінчення нею навчання.
Відповідач, будучи зобов'язаним по рішенню суду до сплати аліментів на утримання неповнолітньої дочки, ухилявся від сплати аліментів, у зв'язку із чим допустив заборгованість по аліментам в сумі 7266 гр. 79 коп. за період з січня 2007 року по лютий 2010 року включно. Тому вона просила стягнути з відповідача суму заборгованості.
Рішенням (заочним) Староміського районного суду м. Вінниці від 16 червня 2010 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Л.Лисіївка Калинівського району, проживаючого в АДРЕСА_1, непрацюючого, на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5 у твердій грошовій сумі в розмірі 600 гр. щомісячно на період навчання дочки, починаючи з 13.04.2010 року і до закінчення навчання – до 30.06.2010 року.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 заборгованість по сплаті аліментів в розмірі 7266 гр. 79 коп., судові витрати: 100 гр. за надання юридичної допомоги; та на користь держави 51 гр. судового збору і 120 гр. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Ухвалою Староміського районного суду м. Вінниці від 13 липня 2010 року заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення суду від 16.06.2010 року залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду і справу направити на новий розгляд.
Зазначив, що рішення суду вважає незаконним через порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Позивач заперечила апеляційну скаргу, просить залишити її без задоволення, а законне і справедливе рішення суду першої інстанції просить залишити без зміни.
Апеляційна скарга підлягає до задоволення за таких підстав.
Суд першої інстанції встановив, що сторони мають повнолітню дочку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, відносно якої відповідач встановив батьківство. ОСОБА_5 навчається на 3-му курсі денного відділення коледжу економіки і права Вінницького кооперативного інституту 1 рівня акредитації. На підставі постанови Вінницького районного суду Вінницької області від 10 жовтня 1994 року був виданий виконавчий лист № АЄ-106 від 10.10.1994 року, за яким ОСОБА_3 зобов'язаний до сплати аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу). Виконавчий лист надійшов на виконання до відділу ДВС 25.05.1998 року і знаходиться на виконанні. Станом на 09.02.2010 року заборгованість по аліментам складає 7266,79 гр.
Відповідно до ст.ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинне бути законним і обгрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обгрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються: чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Так, відповідно до ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Відповідно до ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Суд першої інстанції встановивши, що відповідач являється батьком повнолітньої дочки ОСОБА_6, яка продовжує навчання і у зв'язку із цим потребує матеріальної допомоги, яку зобов'язаний і може надавати відповідач, врахувавши обставини, зазначені у статті 182 СК України: стан здоров'я та матеріальне становище дочки та її батька; відсутність у нього інших дітей чи утриманців, інші обставини, що мають істотне значення; а також і можливість надання дочці такої допомоги її матір'ю, правильно застосувавши матеріальний закон, прийняв законне і справедливе рішення про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі розміром 600 гр. щомісячно до закінчення дочкою навчання, тобто – до 30 червня 2010 року.
При вирішенні позовної вимоги про стягнення із відповідача заборгованості по аліментам в сумі 7266 гр.79 коп. суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та невірно застосувавши матеріальний закон, безпідставно їх задоволив.
Відповідно до ч. 3 ст. 194 СК України заборгованість по аліментам, які стягуються відповідно до статті 187 цього Кодексу, погашається за заявою платника шляхом відрахувань з його заробітної плати, пенсії, стипендії за місцем їх одержання або стягуються за рішенням суду.
Стаття 187 СК України передбачає порядок відрахування аліментів на дитину за ініціативою платника, коли один із батьків подав заяву за місцем роботи, місцем виплати пенсії, стипендії про відрахування аліментів на дитину з його заробітної плати, пенсії, стипендії у розмірі та на строк, які визначені у цій заяві.
По даній справі відповідач сплачував аліменти не по поданій ним заяві, а на підставі судового рішення – постанови Вінницького районного суду Вінницької області від 10 жовтня 1994 року.
Отже, за рішенням суду на підставі ч. 3 ст. 194 СК України може бути стягнута заборгованість лише по тих аліментах, які стягуються за заявою платника аліментів. У випадку стягнення аліментів з одного із батьків дитини за рішенням суду, стягнення заборгованості по аліментам на підставі ч. 3 ст. 194 СК України не допускається.
За наведених обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по аліментам за рішенням суду не ґрунтуються на законі, тому не підлягають до задоволення.
Відповідно до ст. 309 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, якщо суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи і неправильно застосував норми матеріального права.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є в частині незаконним і таким, що підлягає до скасування з ухваленням в частині нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості по аліментам.
На підставі викладеного та керуючись ст. 187, 194 СК України, ст. 307, 308, 309, 313 – 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволити частково.
Рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 16 червня 2010 року в частині стягнення заборгованості по сплаті аліментів скасувати.
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по аліментах в сумі 7266,79 гр.
В решті рішення суду залишити без зміни.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.
На рішення може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий : /підпис/
Судді : /підписи/
Копія вірна :