Справа № 2а-3620/10/2570
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2010 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючої судді - Гром Л.М.
При секретарі – Тищенко М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України в Чернігівській області до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансової санкції у вигляді штрафу, -
В С Т А Н О В И В :
12.07.2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 та просить суд стягнути з відповідача суму фінансової санкції у вигляді штрафу в сумі 2400 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що перевіркою встановлено роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності спеціальної ліцензії та зберігання алкогольних напоїв у місці, яке не внесено до Єдиного реєстру місць зберігання. В результаті перевірки було застосовано до відповідача фінансові санкції в сумі 3400 грн. Відповідачем штрафні санкції частково погашались і сума яка підлягає до стягнення становить 2400 грн.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся повісткою з поштовим повідомленням, яке направлялось за офіційним місцем знаходження згідно довідки органу реєстрації, проте конверт повернувся до суду з відміткою за зазначеною адресою не проживає.
Відповідач заперечення на позов не надав, правом участі у судовому засіданні не скористався.
Суд вважає, що відсутність відповідача в судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні представник позивача надав суду заяву № 2680/9/32-134 від 21.07.2010 року про зменшення позовних вимог, де просить стягнути з відповідача 1000 грн.
На підставі ч.3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 22 липня поточного року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 27.07.2010 року, про що повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню на слідуючих підставах.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров’я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі – Закон).
Відповідно до ст. 16 Закону контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.
13.05.2010 року працівниками РУ Департаменту САТ ДПА України в Чернігівській області проведено перевірку павільйону, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, де здійснює діяльність суб’єкт господарювання ОСОБА_1 В результаті перевірки було складено акт № 085/32/2569514189, яким встановлено роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності спеціальної ліцензії та зберігання алкогольних напоїв у місці, яке не внесено до Єдиного реєстру місць зберігання. Журнал реєстрації перевірок контролюючих органів не надавався. Акт було підписано продавцем ОСОБА_3. Заперечень до акту не було надано. В письмових поясненнях ОСОБА_3 зазначає, що 13.05.2010 року реалізовано слабоалкогольний напій «водка клюква», 0,33 л. алк. 7% об., по ціні 8 грн. Також в магазині знаходились десять пляшок слабоалкогольного напою. Дана продукція завезена власником павільйону.
За порушення норм Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Частиною 6 статті 15 Закону передбачено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності, в тому числі її виробниками, за наявності у них ліцензії.
Відповідно до ст. 16 Закону контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.
Відповідно до ст. 17 Закону до суб’єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій, — 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень.
Механізм застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» визначається Порядком застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 року № 790 (далі – Порядку).
Відповідно до ст. 15 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» місце зберігання - місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання.
Єдиного державний реєстр місць зберігання (Єдиного реєстр) - перелік місць зберігання, який ведеться органами державної податкової служби України і містить визначені цим Законом відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.
Зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.
Внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб'єкта господарювання з обов'язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також: для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; для фізичних осіб - підприємців - прізвища, імені, по батькові, місця проживання, номера свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта господарювання.
До заяви додаються нотаріально засвідчена копія ліцензії на відповідний вид діяльності, виданої заявнику, та документ, що підтверджує право користування цим приміщенням.
Довідка про внесення місця зберігання до Єдиного реєстру видається суб'єкту господарювання протягом семи календарних днів від дня подання заяви. Єдиного реєстру та видача довідок про внесення місць зберігання до Єдиного реєстру здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України. Органи влади забезпечують вільний доступ до відомостей, які містяться в Єдиного реєстрі.
Виключення місць зберігання з Єдиного реєстру здійснюється органом державної податкової служби, який вносив його до Єдиного реєстру, на підставі письмової заяви суб'єкта господарювання, що був заявником такого місця зберігання, або у разі анулювання ліцензії, виданої такому суб'єкту господарювання відповідно до цього Закону, шляхом прийняття відповідного письмового розпорядження не раніше ніж через 10 робочих днів з моменту виникнення передбачених цим Законом підстав.
Орган державної податкової служби повинен надати суб'єкту господарювання, що був заявником, засвідчену копію письмового розпорядження про виключення місця зберігання з Єдиного реєстру протягом трьох робочих днів з моменту його прийняття.
Згідно Постанови КМУ від 02.06.2003 року № 790 «Про затвердження порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є: акт перевірки додержання суб'єктом підприємницької діяльності встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства.
Згідно ст. 17 Закону України, від 19.12.1995, № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, - 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 1700 гривень.
За розглядом матеріалів перевірки від 13.05.2010 року, прийняте рішення від 19.05.2010 року № 250522/03/32/090 про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 3400 грн. У зв’язку з частковим погашенням штрафних санкцій відповідачем, сума боргу складає 1000 грн.
20.05.2010 року позивачем надсилались на адресу відповідача рішення про застосування фінансових санкцій за № 250522/03/32/090 від 19.05.2010 року. Рішення отримане було 01.06.2010 року за адресою Чернігівська область, м. Бобровиця, вул. Червонопартизанська, 32
Також підтвердженням правомірності застосування фінансових санкцій є те, що відповідачем частково сплачувались кошти на погашення штрафних санкцій.
Згідно п. 13 Порядку рішення про застосування фінансових санкцій може бути оскаржено у місячний термін в установленому законодавством порядку.
Пунктом 10 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», що затверджений постановою КМУ від 02.06.2003р. № 790, передбачено, що у разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення про застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання сума санкцій стягується на підставі рішення суду.
За наведених обставин, суд вважає, що позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 17, 18, 41, 70, 71, 104, 122 КАС України, суд, –
П О С Т А Н О В И В :
Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 в доход Державного бюджету фінансову санкцію у вигляді штрафу в сумі 1000 грн., на код бюджетної класифікації 21081100, код 21401915, р/р 31112106700031, банк ГУДКУ в Чернігівській області, МФО 853592, одержувач Державний бюджет Бобровицького району.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Гром Л.М.