Справа № 2-А-737/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

27 липня 2010 року Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Бутенко М.В.,

при секретарі Бердичевській Г.А.,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора БДПС ВДАІ з обслуговування АТ  м. Кривого Рогу при УМВС України в Дніпропетровській області старшини міліції Колесніченко Олександра Олександровича про визначення дій посадової особи у винесенні постанови про адміністративне правопорушення та накладення штрафу незаконними,  -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, звернулася до суду з адміністративним позовом до інспектора БДПС ВДАІ з обслуговування АТ  м. Кривого Рогу при УМВС України в Дніпропетровській області старшини міліції Колесніченко Олександра Олександровича про визначення дій посадової особи у винесенні постанови про адміністративне правопорушення та накладення штрафу незаконними.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 20 березня 2009 року відповідачем винесено постанову про вчинення нею правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КУпАП та притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 300 грн. за перевищення швидкості, встановленої ПДР. Позивач вважає постанову незаконною та просить її скасувати, тому що порушення не допускав. З постанови не вбачається, як велася зйомка, з якого автомобіля, та як саме була визначена швидкість руху його автомобіля вимірювачем швидкості – «Візир». Доказів, що саме його автомобілем допущено перевищення швидкості, немає, документів про належну перевірку приладу, яким було здійснено фіксацію перевищення ним швидкості не надано. 02 липня 2010 року у Центрально-Міському відділі ДВС КМУЮ позивач отримав ксерокопію постанови від 20.03.2009 року про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 300 грн. Постанова була винесена 20 березня 2009 року, однак не була отримана позивачем, що позбавило позивача можливості оскаржити дану постанову у встановлені законом строки. Просить скасувати постанову як незаконну. Одночасно позивач просить поновити пропущений ним з поважних причин строк на оскарження постанови, тому що про її винесення дізнався лише 01.07.2010 року у Центрально-Міському ВДВС КМУЮ.

Позивач надав суду заяву, в якій просить розглянути справу його за відсутності, позовні вимоги підтримує.

   Відповідач правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, проти позовних вимог заперечує.

Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов доведений та підлягає повному задоволенню.

Як вбачається з позову, а також письмових доказів (постанови) 20 березня 2009 року відповідачем було винесено постанову про порушення позивачем п. 12.4 ПДР, а саме – перевищення встановленої швидкості руху на 23 км, за що на позивача накладено штраф в розмірі 300 грн.

Згідно вимог статті 71 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході судового розгляду справи встановлено, що 20 березня  2009 року відповідачем винесено постанову АЕ № 111014 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 300,00 гривень на користь  держави.

Відповідно до вказаної постанови 18 березня 2009 року о 09 годині 10 хвилин по вул.. Світлогорська в м. Кривому Розі водій автомобіля Тойота держномер НОМЕР_1 перевищив швидкість руху в населеному пункті на 23 км/год, рухаючись зі швидкістю 83 км/год, чим порушив вимоги пункту 12.4 ПДР. Порушення фіксувалося приладом «Візір» № 0812466.

Оцінюючи надані суду докази, суд погоджується з доводами позивача, що надані докази законності використання відповідачем вимірювача швидкості не можуть бути допустимими.

Суду не надано доказів правомірності використання приладу «Візір» – хто з працівників міліції, на яких правових підставах здійснював це вимірювання, де саме, чи був він допущений до несення служби взагалі і в місці фіксації порушення ПДР зокрема.

Не надано також доказів належної сертифікації приладу вимірювання швидкості.

З постанови не вбачається, як велася зйомка, з якого автомобіля, та як саме була визначена швидкість руху його автомобіля вимірювачем швидкості – «Візир».

Суд приймає до уваги також, що притягнення до відповідальності позивача здійснено, в порушення вимог статті 33 КУпАП, без врахування даних про особу правопорушника, обставин вчинення правопорушення.

Відповідачем доказів правомірності своїх дій не надано.

В судовому засіданні не спростовано доводів позивача про те, що він звернувся до суду з позовом в десятиденний строк з часу отримання копії постанови, оскільки позивачем копія постанови отримана 02 липня 2010 року. Як вбачається з  постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності адміністративне правопорушення мало місце 18 березня 2009 року, постанову було складено 20 березня 2009 року, однак доказів відправлення її позивачу не надано. Оскільки позивачем строк на оскарження постанови пропущено з поважних причин, цей строк має бути поновлено.

Відповідачу було запропоновано надати суду всі докази правомірності своїх дій, однак ніяких належних доказів ним надано не було.

Тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 71, 86, 99, 100, 158-163 КАС України, ст.. ст.. 247, 288, 289, 293 КУпАП, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до інспектора БДПС ВДАІ з обслуговування АТ  м. Кривого Рогу при УМВС України в Дніпропетровській області старшини міліції Колесніченко Олександра Олександровича про визначення дій посадової особи у винесенні постанови про адміністративне правопорушення та накладення штрафу незаконними, задовольнити.

Поновити позивачеві ОСОБА_1 строк на оскарження постанови АЕ № 111014 від 20 березня 2009 року про притягнення її до адміністративної відповідальності.

Скасувати постанову АЕ № 111014 від 20 березня 2009 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП і скоєне ОСОБА_1, винесену інспектором БДПС ВДАІ з обслуговування АТ  м. Кривого Рогу при УМВС України в Дніпропетровській області старшиною міліції Колесніченко Олександром Олександровичем, закривши провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Про апеляційне оскарження постанови суду спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційна скарга подаються до апеляційного суду через районний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судова постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після апеляційного розгляду справи.

Суддя                                              М.В. Бутенко