Справа №2а-530/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 липня 2010 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Фарина Л.Ю.,
при секретарі Матолінець З.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокаль справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ м.Львова при ГУ МВСУ у Львівській області та інспектора БДПС ВДАІ УМВС м.Львова старшого сержанта міліції Сало Романа Івановича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про скасування постанови серії ВС 160377 від 22 квітня 2010року по справі про адміністративне правопорушення відповідно до якої його притягнуто до адміністративної відповідальності.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що на його думку вищезгадана постанова винесена інспектором БДПС ВДАІ УМВС м.Львова старшим сержантом міліції Сало Р.І. підлягає скасуванню так як винесена із порушенням діючого законодавства. Згідно вказаної постанови, він, начебто, 22.04.2010р. на пл..Різні у м.Львів здійснив зупинку транспортного засобу в зоні дії дорожнього знаку «Зупинка заборонена».
Однак згідно пояснень позивача вказаний час він вимушений був зробити аварійну зупинку, з метою запобігти створенню аварійної ситуації або дорожньо-транспортної пригоди, а також заподіяння матеріальної шкоди та шкоди життю і здоровю оточуючих людей, оскільки відчув погіршення у керуванні транспортного засобу. Вийшовши з автомобіля, з метою його оглянути, він побачив, що праве колесо є сильно спущене. Однак не встигнувши від»їхати з зони дії вказаного дорожнього знаку до нього підійшов інспектор ДАІ та склав протокол про адмінпорушення.
Пояснення позивача, про причини зупинки транспортного засобу у складеному протоколі від 22 квітня 2010року серії № ВС 156710 відповідачем не відображені.
Крім того, на думку позивача вказані ним обставини було вимушеним порушенням ст.122 КУпАП, оскільки вчинені з метою запобігти виникненню можливих більш серйозних порушень, як це передбачено ст.18 КУпАП. А тому у відповідача не було жодних підстав для винесення оскаржуваної постанови.
На підставі наведеного, позивач ОСОБА_3 просить суд скасувати постанову ВС 160377 по справі про адміністративне правопорушення від 22.04.2010р. відповідно до якої його притягнуто до адміністративної відповідальності.
В судове засідання позивач не прибув, проте надав суду клопотання про розгляд справи у його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся судом про час та місце розгляду справи. За таких обставин суд вважає, що справу може бути розглянуто у його відсутності на підставі наявних у справі матеріалів.
Дослідивши докази по справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Так, в даному судовому засіданні встановлено, що відповідно до постанови інспектора ДПС Сало Р.І. позивача ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 255(двісі пятдесят п’ять) гривень.
Згідно ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач до суду не з’явився та не надав суду жодних доказів щодо правомірності свого рішення.
Як встановлено в судовому засіданні позивач зупинився на перехресті, оскільки діяв в стані крайньої необхідності з метою уникнення зіткнення з автомобілем, що виїхав на головну дорогу і не надав йому переваги у русі.
Згідно ст. 18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відведена шкода.
Таким чином ОСОБА_1, як особа, яка діяла в стані крайньої необхідності не підлягає адміністративній відповідальності.
Із змісту позовної заяви вбачається, що в даному спорі фактично оскаржується протиправні дії інспектора ДПС Сало Р.І. при винесенні постанови серії ВС 160377 від 22 квітня 2010року
Згідно ч.2 ст. 11 КАС України, суд вважає необхідним вийти за межі позовних вимог та, задовольняючи позов в цій частині, визнати протиправними дії інспектора ДПС Сало Р.І. при винесенні постанови.
Враховуючи вищенаведене суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню, а дана постанова підлягає скасуванню, як винесена із порушенням закону, оскільки доводи позивача відповідачем не спростовані.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 14-1, 258 КУпАП, ст.ст. 6-9, 10, 11, 17-19, 69-71, 80, 94, 104, 128, 159-163, 167 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії інспектора БДПС ВДАІ УМВС м.Львова Сало Романа Івановича при винесенні постанови серія ВС 160377 від 22.04.2010 року відносно ОСОБА_1.
Постанову ВС 160377 по справі про адміністративне правопорушення від 22 квітня 2010року винесену інспектором ДПС Сало Р.І., про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255(двісті рятдесят пять)грн. у зв’язку з вчиненням адміністративного правопорушення передбаченого ст.122 ч.2 КУпАП, - скасувати.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: