Справа № 22ц-6467/10 Головуючий в 1інстанції: Чуванова А.М.
Категорія Доповідач: Іванова І.П.
У Х В А Л А
І М ЕН Е М У К Р А Ї Н И
11 серпня 2010 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі :
головуючого: Іванової І.П.,
суддів: Мартинюка В.І., Ступіної Я.Ю.
при секретарі: Соколовій О.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на рішення Лутугінського районного суду Луганської області від 07.05.2010р.
у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя, -
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Лутугінського районного суду Луганської області від 7 травня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково. Суд поділив спільне майно вартістю 10500 гривень, виділивши кожному на суму 5250 гривень та відмовивши у задоволенні позову про встановлення права власності за ОСОБА_3 на гараж та автомобіль DAEOO LANOS.
В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким визнати за нею право власності на автомобіль DAEOO LANOS та гараж. Апелянт вважає, що суд безпідставно не взяв до уваги представлені нею докази, рішення є не обґрунтованим.
У запереченнях відповідач погоджується з рішенням суду та просить його залишити без змін.
Суд першої інстанції встановив наступні обставини. Сторони перебували у шлюбі з 11.01.1997р. до 23.04.2009р. У період спільного проживання придбали: кухонні меблі, вартістю 2200 гривень, пральну машину Samsung вартістю 900 гривень, ліжко вартістю 1250 гривень, 2 крісла-ліжка вартістю 500 грн., холодильник NORD вартістю 2200 грн., мікрохвильову піч вартістю 500 грн., диван вартістю 1500 грн., телевізор LG вартістю 1300 грн., палас вартістю 80 грив, килим вартістю 70 грн., а всього на суму 10500 гривень. Заслухавши доповідача, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів судової палати вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що позивачка оскаржує рішення суду в частині відмови у позові про визнання за нею права власності на автомобіль та гараж.
Згідно ст.60СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку.
Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно ч.1ст.57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: 1) майно, набуте нею, ним до шлюбу; 2) майно набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; 3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.
Як вбачається з матеріалів справи, автомобіль було куплено ОСОБА_4 згідно договору №4094 від 11 листопада 2006р.(а.с.11-13) за 47935 гривень. Ним, згідно доданих квитанцій (а.с.32-52) виплачувався кредит. Згідно довідки голови гаражного товариства(а.с.14) 27 червня 2006р. придбано гараж №90 на ім’я ОСОБА_4 В довідці не зазначено на підставі чого придбано гараж, якщо це був договір купівлі-продажу, не вказана ціна. Тому довід позивачки, що автомобіль, гараж придбано хоча і в шлюбі, але за її власні гроші, які вона отримала від продажу спадкового будинку за 12500грн.(а.с.15) не заслуговує на увагу.
Суд першої інстанції дав вірну оцінку розпискам позивачки (а.с.89-90), згідно яких вона займала гроші у своєї матері 14 листопада2006р. та 5 листопада 2007р.
Відповідно до ч.2ст.65 СК України при укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого подружжя.
Відповідно до ч.4ст.65 СК України договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім’ї, створює обов’язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім’ї.
З огляду наведених норм закону, взяті в борг ОСОБА_3 кошти у ОСОБА_2 не є підставою для визнання майна таким, що є особистою приватною власністю дружини. Ці розписки свідчать про виникнення договірних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_3.
Висновки суду першої інстанції про недоведеність належності ОСОБА_3 автомобіля та гаража як приватної власності є обґрунтованими.
Відповідно до ч.1ст.11 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Поділити спірне майно: автомобіль та гараж позивачка не просила.
Рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування колегія не знаходить.
Керуючись п.1ч.1 307, ст.308, п.1ч.1 314, ст.315 ЦПК України, судова колегія, -
У В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Лутугінського районного суду Луганської області від 7 травня 2010р. залишити без змін.
Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена до Верховного Суду України безпосередньо протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: