Справа № 22ц-3311/2010р.                                      Головуючий у 1 інстанції: Філіпенко Л.П.

                                                                                           Доповідач: Іванова І.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11  серпня 2010 року                                       Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області у складі:

                                                        Головуючого –Іванової І.П.

                                                      Суддів: Ступіної Я.Ю., Мартинюка В.І.

                                                                                         при секретарі: Соколовій О.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Антрацитівського  міськрайонного суду Луганської області від 13   квітня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа- ОСОБА_4 і Антрацитівська міська державна нотаріальна  контора,  про захист  права власності, визнання  свідоцтва про право на спадок недійсним, визнання права  власності на частку спадкового  майна та про виключення майна зі складу спадщини та зустрічним  позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, третя особа – ОСОБА_2 , про визнання  права на спадщину, -

                                                                    встановила:

      Рішенням Антрацитівського міськрайонного суду позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано частково недійсним свідоцтво про право на спадщину на ім’я ОСОБА_5 на  спадкове  майно, яке складається з  житлового  будинку з належними  до нього господарськими і побутовими будівлями і спорудами, що  знаходяться  за  адресою АДРЕСА_1, яке  видане державним  нотаріусом Антрацитівської міської  державної нотаріальної  контори 22 серпня 2006р. Визнано  право на  спадщину  після  смерті ОСОБА_6, який  помер ІНФОРМАЦІЯ_1, за ОСОБА_5 на ѕ частки спадкового майна, за ОСОБА_1 – на ј частку спадкового  майна,  яке складається з житлового  будинку з належними господарськими і побутовими будівлями  і спорудами, що  знаходяться за  адресою АДРЕСА_1 В задоволенні  інших  вимог ОСОБА_1  та  зустрічним  позовом ОСОБА_4 відмовлено за  необґрунтованістю.

            В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 13  квітня  2010 року скасувати в частині задоволення її вимог та змінити його в задоволенні її вимог  у повному  обсязі. Апелянт вважає, що висновки  суду  не відповідають  обставинам  справи.

            Суд першої  інстанції встановив наступні обставини. Спірний  будинок АДРЕСА_1 Було побудовано батьками ОСОБА_1 та ОСОБА_7 у шлюбі,  але  введено  його  в експлуатацію  після  смерті ОСОБА_6 Спадщина  відкрилась на Ѕ частину  домоволодіння. На  день смерті ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 у будинку  мешкали  його дружина ОСОБА_6  та ОСОБА_1- донька  померлого. До  нотаріальної  контори про  прийнятя  спадщини  ніхто  не звертався.

            Заслухавши доповідача, вислухавши сторони, які з’явились в  судове засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, судова колегія вважає  апеляційну  скаргу такою, що не  підлягає задоволенню.

             Відповідно до ст.303 ЦПК України апеляційний  суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої  інстанції в межах доводів апеляційної скарги  та вимог, заявлених у суді першої  інстанції.

             Апелянт вказує, що суд першої  інстанції безпідставно  не взяв до уваги, що спірний  дім  побудований її батьком  ще до шлюбу з  матерію, а також те, що частка  будівель  у домоволодіння збудована  вже її сім’єю.  

             Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона  повинна довести ті обставини, на які вона  посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.                                                            

              Позивачка  не представила доказів, що  дім  було  збудовано її  батьком  ще до шлюбу  з матерію. Як свідчить довідка БТІ, ОСОБА_6 14.12.1954р. було надано право побудови будівлі та передано в безстрокове користування земельну  ділянку за  адресою АДРЕСА_1 (а.с.158). Шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 укладено 26 серпня 1955р. (а.с.119). В  матеріалах  справи  відсутні данні коли  закінчено  будівництво. Право  власності  на дім було  оформлено вже після  смерті ОСОБА_6, як свідчить  довідка БТІ. Відсутні  в матеріалах справи докази побудови будівель у домоволодінні  саме ОСОБА_1 Тому  доводи  апеляції про невідповідність висновків  суду обставинам  справи  нічім  не  підтверджені, вони  не заслуговують на увагу.

             При розгляді справи суд першої  інстанції у відповідності до ч.4ст.10 ЦПК України сприяв всебічному і повному з’ясуванню обставин справи, докази оцінені у їх сукупності, як передбачено ст.212 ЦПК України.

             Рішення суду ухвалено з додержанням  норм матеріального  та  процесуального права, тому  підстав  для  його скасування  колегія  не знаходить.

               Керуючись п.1ч.1ст.307,ст.308, п.1ч.1ст.314, ст.315 ЦПК України судова колегія ,

                                                                    ухвалила:

              Апеляційну скаргу ОСОБА_1   відхилити.

              Рішення Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 13 квітня 2010 року залишити без змін.

             Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Верховного Суду України безпосередньо.

               Головуючий:

              Судді: