Справа № 22ц-2353/2010 р. Рішення ухвалено під головуванням
Категорія 57 Петрашека Л.І.
Доповідач Матківська М.В.
У Х В А Л А
Апеляційного суду Вінницької області
від 19 липня 2010 року
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі :
Головуючого : Матківської М.В.
Суддів : Пащенко Л.В., Сопруна В.В.
При секретарі : Сніжко О.А.
За участю : позивача ОСОБА_2, представника відповідача Кальчук С.А.
розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Жмеринської районної державної адміністрації Вінницької області
на постанову Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 16 лютого 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Жмеринської районної державної адміністрації Вінницької області про визнання протиправною відмову у виплаті щорічної допомоги на оздоровлення та виплату щорічної допомоги на оздоровлення, -
В с т а н о в и л а :
У січні 2010 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Жмеринської райдержадміністрації Вінницької області про визнання протиправною відмову у виплаті щорічної допомоги на оздоровлення та виплату йому такої допомоги у сумі 3030 гр.
Постановою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 16 лютого 2010 року позов задоволено.
Визнано відмову Управління праці та соціального захисту населення Жмеринської райдержадміністрації у виплаті щорічної допомоги на оздоровлення ОСОБА_2 у відповідності до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" – протиправною.
Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Жмеринської райдержадміністрації на користь ОСОБА_2 щорічну одноразову допомогу на оздоровлення за 2009 рік в сумі 3030 гр.
В апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Жмеринської райдержадміністрації просить скасувати постанову і ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позову.
Зазначило, що рішення суду вважає незаконним, оскільки воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права.
Позивач заперечив апеляційну скаргу, просить рішення суду залишити без зміни, а апеляційну скаргу – відхилити.
Апеляційна скарга не підлягає до задоволення за таких підстав.
Відповідно до ст. 303 ЦПК України апеляційний суд під час розгляду справи в апеляційному порядку перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд першої інстанції встановив, що позивач являється особою, постраждалою внаслідок аварії на ЧАЕС 1 категорії та йому встановлено 2 групу інвалідності у зв'язку з захворюванням, пов'язаним з виконанням обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (Закон № 796-ХІІ від 28.02.1991 року) йому щорічно повинна виплачуватися допомога на оздоровлення в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. У 2009 році позивачу було неповністю виплачено таку допомогу – лише у розмірі 120 гр., встановленого постановами Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року та №562 від 12 липня 2005 року, в той час коли за Законом №796-ХІІ від 28.02.1991 року належало до виплати 3150 гр., виходячи із 630 гр. мінімальної заробітної плати на час звернення позивача до суду. Отже недоплачена допомога підлягає виплаті.
Відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, визнаних інвалідами 2 групи виплачується щорічна допомога на оздоровлення у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.
Мінімальна заробітна плата згідно статті 55 Закону України "Про державний бюджет України на 2009 рік" складає: з 1 січня – 605 гр., з 1 квітня – 625 гр., з 1 липня 2009 року – 630 гр., з 1 жовтня – 650 гр., з 1 листопада – 744 гр. на місяць.
Отже, протягом 2009 року згідно діючого Закону України розмір мінімальної заробітної плати постійно змінювався, а розмір виплати грошової допомоги на оздоровлення залишався сталим на підставі постанов Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року та № 562 від 12 липня 2005 року.
При цьому Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не покладав на Кабінет Міністрів України обов'язку по зменшенню сум допомоги, навпаки стаття 67 Закону передбачає, що конкретні розміри всіх виплат підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.
Закон України "Про державний бюджет України на 2009 рік" встановивши розмір мінімальної заробітної плати, не зазначив будь-яких обмежень щодо застосування цих розмірів на виконання Закону України №796-ХІІ, в тому числі і її статті 48.
Враховуючи наведене та виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими актами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" і не може бути зменшений відповідно до постанов Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року та № 562 від 12 липня 2005 року.
Отже, ОСОБА_2 мав право на отримання грошової допомоги на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат.
Відмова відповідача у виплаті позивачу допомоги на оздоровлення у такому розмірі являється неправомірною.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв законне і обґрунтоване судове рішення.
Доводи апеляційної скарги являються безпідставними, необгрунто- ваними і спростовуються вищенаведеним.
За таких обставин рішення суду ухвалено з дотриманням вимог процесуального закону і з правильним застосуванням норм матеріального права, а тому немає підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313- 315 ЦПК України, колегія суддів, -
У х в а л и л а :
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Жмеринської районної державної адміністрації Вінницької області відхилити.
Постанову Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 16 лютого 2010 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий : /підпис/
Судді : /підписи/
Копія вірна :