Судове рішення #10452081

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й    С У Д     В І Н Н И Ц Ь К О Ї    О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

       

5 серпня  2010 року                                                      м. Вінниця

    Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:

    Головуючого:  Нікушина В.П.

    Суддів:  Денишенко Т.О., Сороки Л.А.

    При секретарі:  Кирилюк Л. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом  ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду України у Гайсинському районі Вінницької області про зобов’язання здійснити перерахунок пенсії та проведення її виплати  за апеляційною скаргою управління пенсійного фонду України у Гайсинському районі Вінницької області на рішення Гайсинського районного суду Вінницької області від 31 травня 2010 року, ухвалене по даній справі, -

В С Т А Н О В И Л А :

            В квітні 2010 року ОСОБА_1 звернувся в суд з вказаним позовом до управління пенсійного фонду України у Гайсинському районні Вінницької області.

            Мотивуючи свої позовні вимоги  посилалась  на те, що він належить до соціальної групи «діти війни» і має соціальні пільги, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни» і, зокрема, на підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

            Проте,  у 2008 році таке підвищення йому виплачувалось частково, тобто в неповному обсязі і розмірі.

            За період з 22 травня 2008 року по 31 травня 2010 року йому було недонараховано та недоплачено 2374 грн., що порушує його законне право.

            Рішенням суду першої інстанції позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов’язано управління пенсійного фонду України у Гайсинському районі здійснити перерахунок пенсії позивачу з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком та провести відповідні виплати за період з 22 травня 2008 року по 31 березня 2010 року.

Управління пенсійного фонду не погодилось з таким рішенням і оскаржило його в апеляційному порядку, поставивши питання про його скасування через порушення норм матеріального права.

          На підтвердження доводів апеляційної скарги, відповідач посилається на те, що рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року визнано неконституційними положення п. 12 ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2007 року» про зупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», але після цього рішення Урядом не було прийнято жодного нормативного акту на реалізацію положень ст. 6 Закону, тому управління пенсійного фонду немало законних підстав для виплати надбавки до пенсії. Вказана обставина судом першої інстанції до уваги прийнята не була.

          Окрім цього, відповідач вважає, що суд першої інстанції безпідставно застосував при визначенні розміру мінімальної пенсії положення ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне забезпечення», оскільки положення цієї норми застосовуються для визначення пенсій призначених за цим Законом.

          В апеляційній скарзі також вказується на те, що Державне казначейство надає кошти управлінням пенсійного фонду України для виплати пенсій, тому суд мав би залучити його до участі  в розгляді справи, зобов’язавши його надати кошти для виплати заборгованості надбавки «дітям війни».

          Колегія суддів, заслухавши доповідача, ОСОБА_1, перевіривши обґрунтованість вимог апеляційної скарги, обґрунтованість та законність оскаржуваної постанови в межах апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

          Обґрунтування вимог апеляційної скарги базується на хибному тлумаченні норм законодавства, що регулює спірні правовідносини.

            Окрім цього, в апеляційній скарзі наводяться доводи, що не мають відношення до вирішення цієї справи, адже позивачем не ставилось питання про нарахування та стягнення доплат за 2006 та 2007 роки і суд не вирішував питання про їх стягнення за вказаний період.

      Судом першої інстанції позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені за період з 22 травня 2008 року по  31 березня 2010 року, при цьому суд правильно визначився щодо дії Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в часі, після винесення рішення Конституційним Судом України від 22 травня 2008 року, яким положення п. 41 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни» визнано неконституційними.

          Щодо встановлення  мінімального розміру пенсії, то суд керувався положеннями ч.ч.1, 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування".

          З висновками суду, щодо застосування норм матеріального права при вирішенні даного спору, слід погодитись.

          Відповідно до п. 4 ст. 4 ЦК України, якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням  цього Кодексу або іншому закону, застосовуються відповідні положення цього Кодексу або іншого закону.

          Отже, за наявності  діючого Закону України "Про соціальний захист дітей війни", суд першої інстанції правильно застосував його норми і зокрема ст. 6 цього Закону при визначенні підвищення розміру пенсії ОСОБА_1 на 30% мінімальної пенсії за віком.

          Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд, вирішуючи спір, мав зважати на постанову Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" суперечить положенням п. 4 ст. 4 ЦК України.

        Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції помилково застосував при вирішенні справи положення ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", то вони також є безпідставними, оскільки вказаний Закон є єдиним законодавчим актом в національному законодавстві, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком. Тому суд, виходячи із положень ст. 8 ЦК України, цілком обґрунтовано застосував Закон за аналогією.

        Не заслуговують на увагу доводи відповідача про те, що до участі у розгляді справи мало б бути залучене Державне казначейство, оскільки питання нарахування та виплати пенсій та доплат до них, входить до компетенції управління пенсійного фонду України.

          Отже, розглянувши справу в межах апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для  скасування  ухваленого по ній рішення.

          Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія судів палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області, -

У Х В А Л И Л А :

          Апеляційну скаргу управління пенсійного фонду України у Гайсинському районі Вінницької області  відхилити.

          Рішення Гайсинського районного суду Вінницької області від 31 травня 2010 року, ухвалене по справі за  позовом  ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду України у Гайсинському районі Вінницької області про зобов’язання здійснити перерахунок пенсії та проведення її виплати, залишити без змін.

          Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України на протязі 20 днів, починаючи з дня набрання нею законної сили.

               Головуючий-суддя:

                                     Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація