Справа № 9275 Головуючий у 1 інстанції Сватіков А.В.
Категорія 6 Доповідач Лук'янова С.В.
У Х В А Л А
Іменем України
2 серпня 2010 року Апеляційний суд Донецької області у складі :
головуючого судді Лук'янової С.В.
суддів Троценко Л.І., Молчанова С.І.
при секретарі Гришай О.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Калінінського районного суду міста Донецька від 3 березня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління комунальних ресурсів Донецької міської ради, Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації міста Донецька» про визнання права власності.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення позивача і його представника, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд
в с т а н о в и в :
В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування рішення Калінінського районного суду міста Донецька від 3 березня 2010 року і ухвалити нове рішення про задоволення його позову через невідповідність висновків суду обставинам справи. Суд не дав оцінку наданим доказам, не вказав чому він не приймає первинні документи, а саме плани будівництва будинку, акти ЖЕО, в яких відсутня вказівка на самовільний захват спірної площі квартири (а.с.32-33).
В судовому засіданні апеляційного суду позивач і його представник підтримали доводи апеляційної скарги; представники відповідачів не з’явилися в судове засідання апеляційного суду, про час і місце розгляду справи відповідачі повідомлені належним чином, надали заяви про розгляд справи у їхню відсутність.
Рішенням Калінінського районного суду міста Донецька від 3 березня 2010 року відмовлено у задоволенні позову (а.с.26-28).
Цим рішенням встановлено, що на підставі свідоцтва №3324 про право власності на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 28,7 кв.м, виданого представництвом фонду державного майна України в місті Донецьку 13 березня 1998 року, вказана квартира належала на праві спільної часткової власності (в рівних частках) ОСОБА_2 і ОСОБА_3 Це свідоцтво не визнавалося недійсним.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 На підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 31 серпня 2009 року позивач отримав у спадщину зазначену квартиру загальною площею 28,7 кв.м, тобто позивач став власником спірної квартири загальною площею 28,7 кв.м. Це свідоцтво не визнавалося недійсним.
Згідно з технічним паспортом, виданим КП БТІ, від 12 вересня 2008 року спірна квартира має площу 36 кв.м, у тому числі 7,3 кв.м самовільно приєднана площа комори магазину та 5 кв.м самовільний захват місця загального користування.
Позивач не надав доказів про те, що органи місцевої влади передали йому у власність самовільно приєднані 7,3 кв.м і 5 кв.м та що перепланована позивачем спірна квартира прийнята до експлуатації відповідними органами.
Тому суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову (а.с.26-28).
Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає через наступне.
Відповідно ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглядаючи справу, суд першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно перевірив доводи і заперечення сторін, встановленим фактам і доказам дав правильну правову оцінку і дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Відповідно вимогам ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи про те, що позивач 31серпня 2009 року отримав у спадщину за заповітом спірну квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 28,7 кв.м (а.с.11, 14).
Згідно з ч.1 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Позивачем не надані будь-які докази у підтвердження того, що у встановленому законом порядку він придбав право власності або право користування на 7,3 кв.м та 5 кв.м, на які згідно технічному паспорту збільшилася належна йому квартира внаслідок самовільного приєднання зазначених площ до спірної квартири (а.с.12-13).
Поверховий план будинку (а.с.10-10 б), на який в апеляційній скарзі посилається позивач, не підтверджує право позивача на приєднані до квартири АДРЕСА_1 площі розміром 7,3 кв.м та 5 кв.м, і не є підставою для задоволення позову. Не підтверджує будь-які права позивача і довідка ЖЕК №5 (а.с.20).
Відповідно вимогам ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Стаття 11 ЦПК України передбачає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази надаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Тому апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції є законним і підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Калінінського районного суду міста Донецька від 3 березня 2010 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий
Судді