Справа №8390 Головуючий у 1 інстанції Тарасенко С.Б.
Категорія 29 Доповідач Лук'янова С.В.
У Х В А Л А
Іменем України
2 серпня 2010 року Апеляційний суд Донецької області у складі :
головуючого судді Лук'янової С.В.
суддів Троценко Л.І., Молчанова С.І.
при секретарі Гришай О.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Центрально-Міського районного суду міста Горлівка Донецької області від 4 лютого 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Калінінського районного суду міста Горлівки, ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, спричиненої ушкодження здоров’я внаслідок порушення прав на справедливий судовий розгляд.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд
в с т а н о в и в :
В апеляційній скарзі позивачі ставлять питання про скасування рішення Центрально-Міського районного суду міста Горлівка Донецької області від 4 лютого 2010 року і ухвалення нового рішення про задоволення позову через невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, неповне з’ясування обставин справи.
Моральні страждання позивачам спричинені внаслідок порушення права на справедливий судовий розгляд та постановленням Калінінським районним судом міста Горлівки (суддя Круподеря Д.О.) незаконних ухвал від 10 червня 2009 року та від 5 серпня 2009 року. Ці ухвали були скасовані апеляційним судом Донецької області. Позивачі надали належні докази у підтвердження обґрунтованості позовних вимог.
Відповідачі не надали доказів у підтвердження того, що моральна шкода спричинена не з їхньої вини (а.с.49-54).
В судовому засіданні апеляційного суду позивач, який одночасно є представником позивачки на підставі нотаріально засвідченої довіреності, підтримав доводи апеляційної скарги; позивачка, відповідачі і третя особа Головне управління державного казначейства України в Донецькій області не з’явилися в судове засідання апеляційного суду, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, надали заяви про розгляд справи у їхню відсутність.
Рішенням Центрально-Міського районного суду міста Горлівка Донецької області від 4 лютого 2010 року відмовлено у задоволенні позову (а.с.37-40).
Цим рішенням встановлено, що підставою для звернення позивачів з позовом стала ухвала судді Калінінського районного суду міста Горлівки від 10 червня 2009 року, якою позовна заява визнавалася неподаною і поверталася позивачці.
Ухвалою Калінінського районного суду міста Горлівки від 5 серпня 2009 року залишена без розгляду позовна заява позивачки до Центрально-Міського районного суду міста Горлівки про відшкодування моральної шкоди.
Із пояснень позивача ОСОБА_2 встановлено, що моральні страждання позивачам спричинені скасуванням вказаних ухвал суду першої інстанції від 10 червня та 5 серпня 2009 року.
Суд прийшов до висновку, що діючим законодавством не передбачена можливість відшкодування моральної шкоди у випадку скасування судового рішення, крім випадків встановлення в діях судді складу злочину за обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
Позивачі не надали суду доказів, які б свідчили про негативні наслідки вказаних ухвал від 10 червня та 5 серпня 2009 року, що вплинули на зміну звичайного способу життя позивачів. Не надано доказів і того, яким чином дії відповідачів дискредитували державу Україна, перелякали в Україні заможних вітчизняних та іноземних інвесторів, створили несприятливі умови, перешкоди для підготовки до проведення спортивного чемпіонату Євро-2012.
Тому суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі (а.с.37-40).
Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає через наступне.
Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглядаючи справу, суд першої інстанції повно, всебічно і об’єктивно перевірив доводи і заперечення сторін, встановленим фактам і доказам дав правильну правову оцінку і дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Згідно з п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (далі Постанова) судам роз'яснено, що спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема, коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень; у випадках, передбачених статтями Цивільного кодексу України та іншим законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов'язань, які підпадають під дію Закону "Про захист прав споживачів" чи інших законів, що регулюють такі зобов'язання і передбачають відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб (п.3 Постанови).
Оскільки питання відшкодування моральної шкоди регулюються законодавчими актами, введеними у дію в різні строки, суду необхідно в кожній справі з'ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин, коли набрав чинності законодавчий акт, що визначає умови і порядок відшкодування моральної шкоди в цих випадках, та коли були вчинені дії, якими заподіяно цю шкоду (п.5 Постанови).
Матеріали справи підтверджують, що 10 червня 2009 року (а.с.12) та 5 серпня 2009 року (а.с.19) суддею Круподеря Д.О. постановлені ухвали у справах за позовом ОСОБА_1, які були скасовані ухвалами апеляційного суду Донецької області відповідно від 28 серпня 2009 року (а.с.11) та від 21 жовтня 2009 року (а.с.20). Спричинення моральної шкоди позивачі пов’язують зі скасуванням апеляційним судом вказаних ухвал, постановлених суддею Круподеря Д.О. (а.с.1-9, 27-31).
Згідно з п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року N 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» суди мають суворо додержувати передбаченого ст. 56 Конституції права особи на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень. Матеріальна та моральна шкода, заподіяна при здійсненні правосуддя, відшкодовується державою відповідно до ст. 62 Конституції лише безпідставно засудженій особі у разі скасування вироку як неправосудного.
Відносини, які виникли між сторонами, регулюються ч.6 ст.1176 ЦК України. Відповідно вимогам ч.7 ст.1176 ЦК України порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, встановлюється законом.
Умови і порядок відшкодування за ч.6 ст.1176 ЦК України не встановлені законом на день розгляду спору судом.
Відповідно вимогам ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Стаття 11 ЦПК України передбачає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази надаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи викладене в сукупності, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Тому рішення суду першої інстанції є законним і підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Центрально-Міського районного суду міста Горлівка Донецької області від 4 лютого 2010 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий
Судді