Справа № 22ц/4909 Головуючий в 1 інст. Баренко
Категорія 23 Доповідач Микитюк
УХВАЛА
Іменем України
09 серпня 2010 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого Микитюк О.Ю.
суддів Старовойта Г.С., Омельчука М.І.
при секретарі Сапінській Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі справу за позовом Новогуйвинської селищної ради Житомирського району до ОСОБА_1 про визнання таким, що втратив право користування жилим приміщенням
за апеляційною скаргою Новогуйвинської селищної ради Житомирського району
на рішення Житомирського районного суду від 07 червня 2010 року,
встановила:
В листопаді 2009 року Новогуйвинська селищна рада Житомирського району звернулася до суду із позовною заявою, в якій просила визнати ОСОБА_1 таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1. В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач більше шести місяців не проживає в квартирі без поважних причин, правовою підставою позову вказав ст.ст.71, 72 ЖК України.
Рішенням Житомирського районного суду від 07 червня 2010 року в позові відмовлено за безпідставністю.
В апеляційній скарзі Новогуйвинська селищна рада Житомирського району просить скасувати рішення і ухвалити нове рішення про задоволення позову. Апелянт посилається на невідповідність висновків суду обставинам справ, порушення норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Встановлено, що ОСОБА_1 є наймачем однокімнатної квартири АДРЕСА_1. Ордер на цю квартиру він отримав 05 липня 2007 року як сирота.
16 лютого та 10 вересня 2009 року працівниками Новогуйвинської селищної ради були складені акти про тривалу відсутність відповідача в спірній квартирі. Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що в червні-вересні 2009 року ОСОБА_1 у письмовому вигляді звертався до Новогуйвинської селищної ради, прокуратури Житомирського району з питання приватизації квартири, в червні 2009 року сплатив борг по квартирній платі в сумі 1520 грн., боргу по оплаті за електроенергію станом на червень 2009 року не мав. Згідно акту селищної ради від 30 березня 2010 року в квартирі знаходяться речі відповідача, що також відображено на фотокартках. В цьому ж акті зі слів ОСОБА_1 вказано, що він виїздив на заробітки.
Відсутність відповідача у квартирі в дні складання актів - 16 лютого та 10 вересня 2009 року не є доказом його непроживання протягом шести місяців.
Оскільки позивач не довів відсутності відповідача в спірній квартирі більше шести місяців та без поважних причин, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в позові.
Суд першої інстанції відхилив клопотання позивача про допит свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 (які підписали акти), проте в апеляційній скарзі Новогуйвинська селищна рада клопотання про їх допит не заявляла, тому посилання апелянта на неповноту з’ясування обставин справи не можуть бути взяті до уваги.
Рішення ухвалено із дотриманням норм матеріального та процесуального права і залишається без змін.
Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 308, 314, 315, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу Новогуйвинської селищної ради Житомирського району відхилити.
Рішення Житомирського районного суду від 07 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуюча:
Судді: