Судове рішення #10450905

                                       

                Апеляційний суд  Кіровоградської  області

Справа № 22-4934   2010 р.                              Головуючий у 1-й інстанції –Загреба А.В.  

Категорія –57                                                                    Доповідач – Потапенко В.І.

    У Х В А Л А

    ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

10 серпня  2010 року                                                Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі :

Головуючого-судді –  Черненко В.В.

Суддів – Кодрула М.А., Потапенка В.І.

 при секретарі –  Чернезі М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді  цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду  м.  Кіровограда    від 4 березня    2010 року у справі  за  позовом  ОСОБА_1  до ОСОБА_2  про утримання коштів за проведення капітального ремонту будинку та коштів на поховання     , -                                                      

                                                                ВСТАНОВИЛА:

           

            У грудні 2008 року  ОСОБА_1 звернулася у суд з позовом  до ОСОБА_2  про утримання коштів за проведення капітального ремонту будинку та коштів на поховання. Посилалася на те, що з 01.10.1964 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3. Батько її чоловіка ОСОБА_4 з 1948 року постійно проживав у Російській Федерації в м. Воркута. У 1999 року ОСОБА_4 проживав у м. Кіровограді , де останньому належала Ѕ частина домоволодіння № АДРЕСА_1. Враховуючи , що ОСОБА_4 був важко хворий та потребував сторонньої допомоги , на його прохання , вона та її чоловік поселилися до нього в будинок для здійснення догляду , а останній пообіцяв залишити частину домоволодіння для них. Проживаючи у будинку вони з чоловіком зробили капітальний ремонт, провели газове опалення у будинок та літню кухню, побудували з цегли туалет та баню, робили інші поліпшення у домоволодінні. В березні 2005 року помер її чоловік ОСОБА_3 , але вона продовжила проживати у будинку та здійснювала догляд за ОСОБА_4  ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4  помер і вона займалася його похованням , на що витратила 2431 грн. Після смерті ОСОБА_4 спадщину прийняла його донька , відповідачка по справі, яка у добровільному порядку відмовилася відшкодувати їй понесені затрати на капітальний ремонт будинку у сумі 24834 грн та за поховання у сумі 2431 грн. , а тому просила стягнути ці суми з відповідачки за рішенням суду .                       Рішенням  Ленінського районного суду  м.  Кіровограда    від 4 березня    2010 року у задоволенні позову відмовлено.                                           У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Ленінського районного суду  м.  Кіровограда    від 4 березня    2010 року  та постановити нове рішення  , посилаючись на  неправильне застосування  судом норм  матеріального  права.                         Заслухавши доповідача, учасників судового розгляду , обговоривши доводи апеляційної скарги  та  дослідивши матеріали справи , колегія суддів вважає , що  апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.                                         Згідно п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення  суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення  без змін, з підстав передбачених   ст. 308 ЦПК України.                                                     Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку

2

апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.                     Частиною 1 ст. 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу  своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.                                                       Судом першої інстанції встановлено, що власником Ѕ частини домоволодіння № АДРЕСА_1 у м. Кіровограді був ОСОБА_4,  який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.         Спадкоємцем після померлого є його донька – ОСОБА_2 , яка подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини , але свідоцтво про право на спадщину нею не отримане.                                                         Виходячи з встановлених обставин справи , з посиланням на ст.ст. 1222, 1232, 1299  ЦК України , суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.     Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції , а апеляційну скаргу вважає необгрунтованою виходячи з наступного.                         Відповідно до ст. 1232 ЦК України спадкоємці зобов’язані відшкодувати розумні витрати , які були зроблені одним із них або іншою особою на утримання, догляд , лікування та поховання спадкодавця.                                             Аналіз зазначеної норми ЦК свідчить про те, що відшкодування витрат, пов’язаних із проведенням  ремонтних робіт домоволодіння спадкодавця  не входить до переліку витрат , які повинні бути відшкодовані спадкоємцем, а тому ці вимоги позову не грунтуються на діючому законодавстві та є безпідставними.                                     Доводи апеляційної скарги стосовно того, що позивачка не мала доступу до рахунку померлого та не знімала кошти з книжки померлого спростовуються наступним.             З журналу судового засідання від 15.01.2009 року ( ас 79) ОСОБА_4 пояснила , що гроші знімала, віддала дочці.                                             Факт отримання позивачкою грошей з рахунку померлого ОСОБА_4 і після смерті останнього підтвердила у судовому засіданні також адвокат ОСОБА_5, яка представляла інтереси позивачки ( ас. 120 , 17.07.2009 р.  10:43:33)                                 Докази того , що отримані ІНФОРМАЦІЯ_1 року та 03.07.2006 року (після смерті ОСОБА_4 ) з ощадної книжки померлого ОСОБА_4 кошти у сумі  6000 грн. та 10950 грн.  позивачка передала відповідачці суду не надано , а покази свідків не можуть підтверджувати даний факт. Таким належним та допустимим доказом може бути тільки письмова розписка відповідачки , яка відсутня . Сама відповідачки під час розгляду справи заперечує факт отримання грошей від ОСОБА_1                                                 Інші доводи апеляційної скарги зводяться до викладення фактичних обставин справи та не містять доводів незаконності оскаржуваного рішення.                             Виходячи з вищенаведеного , колегія суддів дійшла висновку , що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права , його висновки відповідають фактичним обставинам справи, а тому підстави для його скасування в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції відсутні.         Керуючись  ст. 303,  п.1 ч.1 ст. 307, ст. 308,  ст.ст. 313-315,  319 ЦПК України , колегія суддів ,-                     УХВАЛИЛА :

            Апеляційну скаргу  ОСОБА_1 – відхилити .             Рішення Ленінського районного суду  м.  Кіровограда    від 4 березня    2010 року – залишити без змін.                              

            Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий – суддя

Судді :

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація