Справа № 22ц-4183/2010 р. Рішення ухвалено під головуванням
Категорія 57 Сичука М.М.
Доповідач Матківська М.В.
У Х В А Л А
Апеляційного суду Вінницької області
від 9 серпня 2010 року
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі :
Головуючого : Матківської М.В.
Суддів : Вавшка В.С., Сопруна В.В.
При секретарі : Липач Ю.М.
За участю : позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу Головного Управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області
на рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 24 червня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Головного Управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області та Державного казначейства України про визнання незаконною відмови в нарахуванні надбавки до пенсії, -
В с т а н о в и л а :
У квітні 2010 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання незаконною відмови в нарахуванні надбавки до пенсії як дитині війни та зобов'язання нарахувати і виплатити таку недоплачену 30 % надбавку до пенсії як дитині війни за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 01.05.2010 року з урахуванням виплачених коштів та виплатити йому різницю між перерахованою і виплаченою надбавкою у сумі 3588 гр.; про зобов'язання відповідача в подальшому нараховувати таку щомісячну допомогу у розмірі, визначеному ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Ухвалою Замостянського районного суду м. Вінниці від 4 червня 2010 року до участі у справі залучено співвідповідачем Державне Казначейство України.
Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 24 червня 2010 року позов ОСОБА_2 задоволено.
Визнано незаконною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області в нарахуванні ОСОБА_2 як дитині війни надбавки до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Зобов'язано Головне Управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_2 нарахування щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком та провести відповідні виплати заборгованості за періоди: з 9 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 1 січня 2010 року по 1 травня 2010 року.
В задоволенні позову ОСОБА_2 до Державного Казначейства України про визнання незаконною відмови в нарахуванні надбавки до пенсії як дитині війни та в частині зобов'язання в подальшому нараховувати щомісячну соціальну допомогу як дитині війни, відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" при нарахуванні пенсії, відмовлено.
В апеляційній скарзі Головне Управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області просить скасувати рішення суду в частині задоволених позовних вимог та постановити нове, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.
Зазначило, що рішення суду вважає незаконним, оскільки воно прийнято з порушенням норми матеріального права.
Позивач ОСОБА_2 заперечив апеляційну скаргу, просить її відхилити, а рішення суду залишити без зміни.
Апеляційна скарга не підлягає до задоволення за таких підстав.
Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_2 має правовий статус дитини війни. З 09.07.2007 року йому не виплачувалася щомісячна соціальна допомога як дитині війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Мінімальна пенсія за віком згідно ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, у 2007-2010 роках встановлювалися Законами України "Про Державний бюджет України" на відповідний рік.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 року № 489 пунктом 12 статті 71 зупинено на 2007 рік дію положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Статтею 111 цього Закону № 489 від 19.12.2006 року встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 % від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України у справі № 1-29/2007 від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідає Конституції України (є неконституційними) положення пункту 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням статті 111 цього Закону.
Також цим рішенням Конституційного Суду України визначено, що зупинення "Законом про Державний бюджет України" дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1, 3, частині другій статті 6, частині другій статті 8, частині другій статті 19, статтями 21, 22, пункту 1 частини другої статті 92, частинам першій, другій, третій статті 95 Конституції України.
Тобто, Верховна Рада України не повноважна при прийнятті Закону про Державний бюджет України включати до нього положення про внесення змін до чинних законів України, зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони та інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, ОСОБА_2 мав право на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком згідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України, тобто з 09.07.2007 року.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року № 107-VІ підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ викладено у новій редакції частину 1 статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни": "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни".
Відповідно до ч. 4 ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 року № 3551-XІІ, учасникам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" від 28.12.2007 року № 107-VІ в абзаці 5 частини 1 статті 58 затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум на одну особу для осіб, які втратили працездатність з розрахунку на місяць, у таких розмірах: з 1 січня 2008 року – 470 гр., з 1 квітня 2008 року – 481 гр., з 1 липня 2008 року – 482 гр., з 1 жовтня 2008 року – 498 гр.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) зміни внесені до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України" від 28.12.2007 року № 107-VІ.
Отже, починаючи з 22.05.2008 року позивачу підлягає до нарахування та виплати підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до чинної статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Позовні вимоги про виплату позивачу недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги в сумі 3588 гр. до задоволення не підлягають, оскільки згідно вимог статей 10, 60, 57-59, 64 ЦПК України докази, а саме, розрахунок позову на таку суму зобов'язаний надати до суду позивач у підтвердження своїх позовних вимог, чого ним не було зроблено.
Виходячи із положень статей 1, 3, 4, 15 ЦПК України у процесі цивільного судочинства вирішуються цивільні справи з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Позивач не довів порушення чи невизнання його права в подальшому, тому в цій частині його вимоги до задоволення не підлягають.
Доводи відповідача про відсутність коштів для виплати такого підвищення до пенсії не є підставою для скасування правильного по суті судового рішення, оскільки вони не узгоджуються із діючим пенсійним законодавством України.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв законне і обґрунтоване судове рішення про задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги являються безпідставними, необгрунто- ваними і спростовуються вищенаведеним.
За таких обставин рішення суду ухвалено з дотриманням вимог процесуального закону і з правильним застосуванням норм матеріального права, а тому немає підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313- 315 ЦПК України, колегія суддів, -
У х в а л и л а :
Апеляційну скаргу Головного Управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області відхилити.
Рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 24 червня 2010 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий : /підпис/
Судді : /підпис/
Копія вірна :