Справа № 22ц-3618/2010 р. Рішення ухвалено під головуванням
Категорія 57 Овсюка Є.М.
Доповідач Матківська М.В.
У Х В А Л А
Апеляційного суду Вінницької області
від 9 серпня 2010 року
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі :
Головуючого: Матківської М.В.
Суддів : Вавшка В.С., Сопруна В.В.
При секретарі : Липач Ю.М.
За участю : позивача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3
розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці
на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 25 травня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Вінниці про визнання протиправними дій щодо перерахунку пенсії та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, -
В с т а н о в и л а :
У березні 2010 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Вінниці про визнання протиправними дій щодо перерахунку пенсії та зобов'язання здійснити перерахунок і виплату пенсії, зазначивши, що він являється інвалідом ІІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з участю у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, та отримує державну і додаткову пенсії, виплата яких передбачена статтями 50 і 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Розміри призначених та виплачуваних йому пенсій не відповідають розмірам, визначених цим Законом. Відповідач відмовив привести нараховані і виплачувані розміри у відповідність з вимогами Закону.
Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 25 травня 2010 року позов ОСОБА_2 задоволено.
Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці щодо відмови у виплаті ОСОБА_2 пенсії по інвалідності в повному обсязі відповідно до ст. 50, ч. 4 ст. 54, ст. 67 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування".
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Вінниці здійснити перерахунок та виплату позивачу державної та додаткової пенсій у відповідності до ст. 50, ч. 4 ст. 54, ст. 67 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" і з розрахунку 86 мінімальних пенсій за віком (державна пенсія) та 50 % мінімальної пенсії за віком (додаткова пенсія), яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, починаючи з 01.03.2009 року.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Вінниці просить скасувати рішення суду і ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Зазначило, що рішення суду вважає незаконним у зв'язку з тим, що судом порушено норми матеріального права.
Позивач та його представник заперечили проти доводів апеляційної скарги, просять її відхилити; вважаючи, що рішення суду прийнято з додержанням норм матеріального й процесуального права та є законним й обгрунтованим, просять його залишити без зміни.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши заперечення позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення за таких підстав.
Суд першої інстанції встановив, що позивач ОСОБА_2 являється інвалідом третьої групи, що постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, першої категорії. Він отримує в Управлінні Пенсійного Фонду України в Ленінському районі м. Вінниці державну пенсію як інвалід третьої групи, захворювання якого пов'язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, першої категорії, на підставі статті 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, на підставі статті 50 цього Закону.
Статтею 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається громадянину після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до частини 4 статті 54 цього Закону України, яка визначає підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по ІІІ групі інвалідності шести мінімальних пенсій за віком.
Згідно із статтею 50 цього Закону інвалідам ІІІ групи віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії відповідно до ст. 53 даного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Вихідним критерієм розрахунку державної пенсії є мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно зі ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Задовольняючи позов суд, з огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними актами обгрунтовано дійшов висновку про те, що при розрахунку державної та додаткової пенсії, передбаченої статтями 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, котрі втратили працездатність, який установлений у Законі про Державний бюджет України на відповідний рік із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення позовних вимог, відповідає нормам матеріального і процесуального права, а отже є законним і обгрунтованим, у зв'язку із чим підстави для його скасування відсутні.
Доводи апеляційної скарги є безпідставними, не впливають на висновки суду та спростовуються вищенаведеним.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
У х в а л и л а :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Вінниці відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 25 травня 2010 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий : /підпис/
Судді : /підписи/ Копія вірна :