Справа № 22ц-3571/2010 р. Рішення ухвалено під головуванням
Категорія 57 Порохового Г.І.
Доповідач Матківська М.В.
У Х В А Л А
Апеляційного суду Вінницької області
від 26 липня 2010 року
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі :
Головуючого : Матківської М.В.
Суддів : Мартьянової Л.І., Сопруна В.В.
При секретарі : Сніжко О.А.
розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Липовецькому районі Вінницької області
на рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 3 червня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Липовецькому районі Вінницької області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, визнання дій незаконними та зобов'язання нарахувати і виплатити недоплачену надбавку до пенсії та виплачувати її в подальшому в розмірі, передбаченому законом, -
В с т а н о в и л а :
У квітні 2010 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Липовецькому районі Вінницької області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, визнання дій незаконними та зобов'язання нарахувати і виплатити недоплачену 30 % надбавку до пенсії як дитині війни за період з 01.01.2006 року по 31.12.2009 року та виплачувати її в подальшому в розмірі, передбаченому законом.
Рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 3 червня 2009 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у Липовецькому районі Вінницької області щодо невиплати позивачу щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни, в розмірі, встановленому Законом України "Про соціальний захист дітей війни" в період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Липовецькому районі Вінницької області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року, а також за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року, виходячи із розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України у Липовецькому районі просить скасувати постанову суду в частині зобов'язання Управління здійснити перерахунок пенсії з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком на період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, а також за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року, виходячи із розміру, встановлено ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та постановити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.
Зазначило, що рішення суду вважає незаконним, оскільки воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права.
Позивач у судове засідання не з'явився і не надав суду письмових заперечень на апеляційну скаргу.
Апеляційна скарга не підлягає до задоволення за таких підстав.
Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_2 має правовий статус дитини війни. З 01.01.2006 року по 31.12.2009 року їй не виплачувалася щомісячна соціальна допомога як дитині війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Мінімальна пенсія за віком згідно ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, у 2006-2009 роках встановлювалися Законами України "Про Державний бюджет України" на відповідний рік.
Пунктом 17 статті 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом було зупинено на 2006 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Законом України від 19.01.2006 року № 3367-ІV "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" (опублікований 22.03.2006 року та набрав чинності 02.04.2006 року) пункт 17 статті 77 виключено і статтею 110 цього Закону установлено, що пільги дітям війни, передбачені статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням із Комітетом Верховної ради України з питань бюджету.
Таким чином, стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" знову почала діяти з 02.04.2006 року. Законодавець визначив, що підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком могло здійснитися лише за певних умов, а саме: поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі і у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням із Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. У 2006 році Кабінет Міністрів України не приймав відповідних рішень на виконання вимог статті 110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік".
Враховуючи, що встановлені законодавством умови для підвищення пенсії дітям війни у 2006 році не наступили, позовні вимоги ОСОБА_2 в цій частині до задоволення не підлягають.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 року № 489 пунктом 12 статті 71 зупинено на 2007 рік дію положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Статтею 111 цього Закону № 489 від 19.12.2006 року встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 % від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України у справі № 1-29/2007 від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідає Конституції України (є неконституційними) положення пункту 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням статті 111 цього Закону.
Також цим рішенням Конституційного Суду України визначено, що зупинення "Законом про Державний бюджет України" дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1, 3, частині другій статті 6, частині другій статті 8, частині другій статті 19, статтями 21, 22, пункту 1 частини другої статті 92, частинам першій, другій, третій статті 95 Конституції України.
Тобто, Верховна Рада України не повноважна при прийнятті Закону про Державний бюджет України включати до нього положення про внесення змін до чинних законів України, зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони та інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, ОСОБА_2 мала право на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком згідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України, тобто з 09.07.2007 року.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року № 107-VІ підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ викладено у новій редакції частину 1 статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни": "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни".
Відповідно до ч. 4 ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 року № 3551-XІІ, учасникам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" від 28.12.2007 року № 107-VІ в абзаці 5 частини 1 статті 58 затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум на одну особу для осіб, які втратили працездатність з розрахунку на місяць, у таких розмірах: з 1 січня 2008 року – 470 гр., з 1 квітня 2008 року – 481 гр., з 1 липня 2008 року – 482 гр., з 1 жовтня 2008 року – 498 гр.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) зміни внесені до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України" від 28.12.2007 року № 107-VІ.
Отже, ОСОБА_2 з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року правомірно нараховувалося та виплачувалося підвищення до пенсії у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а починаючи з 22.05.2008 року підлягає до нарахування та виплати підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 щодо зобов'язання відповідача проводити нарахування і виплату щомісячної соціальної державної допомоги в подальшому, оскільки згідно положень статей 1, 15 ЦПК України суд розглядає справи з метою захисту уже порушеного права, а позивач не надала доказів в підтвердження порушення її права у майбутньому.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв законне і обґрунтоване судове рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги являються безпідставними, необгрунто- ваними і спростовуються вищенаведеним.
За таких обставин рішення суду ухвалено з дотриманням вимог процесуального закону і з правильним застосуванням норм матеріального права, а тому немає підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313- 315 ЦПК України, колегія суддів, -
У х в а л и л а :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Липовецькому районі Вінницької області відхилити.
Рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 3 червня 2010 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий : /підпис/
Судді : /підписи/
Копія вірна :