Справа № 22ц-3569/2010 р. Рішення ухвалено під головуванням
Категорія 5 Задорожного В.П.
Доповідач Матківська М.В.
У Х В А Л А
Апеляційного суду Вінницької області
від 26 липня 2010 року
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі :
Головуючого : Матківської М.В.
Суддів : Пащенко Л.В., Сопруна В.В.
При секретарі : Сніжко О.А.
За участю : позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4
на рішення Чечельницького районного суду Вінницької області від 27 травня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про розподіл сумісного майна, -
В с т а н о в и л а :
У березні 2010 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_4 про розподіл сумісного майна.
Рішенням Чечельницького районного суду Вінницької області від 27 травня 2007 року позов задоволено.
Виділено ОСОБА_2 пилосос "Самсунг" вартістю 350 гр., бензопилу – 950 гр., ДВД з колонками та мікрофоном – 550 гр., м'ясорубку – 60 гр., електромлин – 1000 гр., два причіпи сіна, 50 снопів кукурудзи, 8 мішків кукурудзи, 4 ящики насіннєвої картоплі, три ящики харчової картоплі, 2500 шт. цегли, 5000 гр. як половини вартості автомобіля "Опель Рекорд", а всього на суму 7910 гр.
Виділено ОСОБА_4 – телевізор "Самсунг" вартістю 1500 гр., антену з тюнером – 700 гр., електродрель – 180 гр., "болгарку" – 200 гр., половину вартості автомобіля "Опель-Рекорд" – 5000 гр., два причіпи сіна, 50 снопів кукурудзи, 7 мішків зерна кукурудзи, 4 ящики насіннєвої картоплі, 3 ящики харчової картоплі, 2500 шт. цегли, а всього на суму 7580 гр.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду і ухвалити нове, яким виключити із спільного майна, що підлягає поділу автомобіль вартістю 10 000 гр., витребувати у позивача належний йому на праві особистої власності, подарований клієнтом, набір нержавіючих каструль вартістю 800 гр., та виходячи із того, що позивач самовільно забрала собі корову з телям на 10 500 гр., 17 курей на 900 гр., пральну машину "Рига" на 500 гр., та з урахуванням цього і належного йому із спільно нажитого майна на суму 5950 гр., відмовити позивачу у задоволенні її позовних вимог.
Зазначив, що рішення суду є незаконним, оскільки суд неповно з'ясував всі обставини, що мають значення для справи; невірно оцінив надані позивачем доводи і докази та відмовив у дослідженні його доводів і доказів, прийняв рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Позивач заперечила апеляційну скаргу, вважає її необгрунтованою та просить відхилити, а рішення суду залишити без зміни.
Апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи із такого.
Суд першої інстанції встановив, що вказане у позові майно на загальну суму 15 490 гр., що зафіксоване актом сільської ради, є спільною власністю сторін, оскільки набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї і відсутній між ними письмовий договір про інший статус майна і тому власникам належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном. Вони мають право на виділ в натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності і частки кожного вважаються рівними. Тому сторони мають право на майно кожний в сумі 7745 гр., оскільки конкретний розмір коштів кожного із сторін, внесених в придбання майна встановити не можливо. Позивач просила виділити їй майна на суму 7910 гр., залишивши відповідачу майна на 7580 гр., різниця складає 165 гр. Суд першої інстанції врахувавши, що позивач сплатила судові витрати в сумі 194,10 гр., які підлягають до стягнення із відповідача на користь позивача, тому суд розділив майно за проханням позивача, не стягуючи на її користь з відповідача судових витрат.
Відповідно до ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повного і всебічного з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Однак, дане рішення суду не відповідає наведеним вимогам.
Відповідно до ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити крім іншого, таке: ціну позову щодо вимог майнового характеру; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування ( п. 4, 5, 6 частини 2).
Однак, наявна у матеріалах справи позовна заява ОСОБА_2 взагалі не містить в собі таких даних (а. с. 2).
Частиною 3 ст. 10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.
Згідно зі статтею 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. Докази повинні бути належними (стаття 58 ЦПК України) та допустимими ( стаття 59 ЦПК України).
Жодного такого доказу по даній справі позивачем не надано.
При цьому суд не звернув уваги на положення частини 4 статті 10 ЦПК України, яка також покладає і на суд певні обов'язки по створенню для сторін змагального процесу. Так, суд зобов'язаний сприяти всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснити особам, які беруть участь у справі, їх права і обов'язки, попередити про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяти здійсненню їхніх прав.
По справі встановлено, що сторони проживали у фактичних шлюбних стосунках, без реєстрації шлюбу.
Відповідно до статті 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, поширюються положення глави 8 цього Кодексу "Право спільної сумісної власності подружжя".
Згідно роз'яснення даних у пунктах 23-24 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" № 11 від 21.12.2007 року, вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело й час його придбання. До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне в нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться в третіх осіб.
Судом не встановлено все спільно нажите сторонами майно, що підлягає поділу; в тому числі не встановлено наявність у сторін автомобіля "Опель Рекорд". Із пояснень у судовому засіданні позивача вбачається, що даний автомобіль являється власністю третьої особи, яка надавала відповідачу довіреність на керування автомобілем. Цих обставин суд не встановив, в тому числі не встановив правову підставу належності спірного автомобіля відповідачу по справі, що може бути наслідком визнання автомобіля спільною власністю подружжя, з послідуючим визнанням за однією із сторін права власності на спірний автомобіль із сплатою іншій стороні грошової компенсації за належну їй частку в автомобілі.
Судом не вирішено питання про необхідність залучення до участі у справі особи, яка зі слів позивача, являється власником спірного автомобіля, вирішивши при цьому питання поділу даного автомобіля, що відповідно до п.4 ст. 311 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду і передачі справи на новий розгляд.
Крім того, суд не виконавши вимоги ч. 4 ст. 10 ЦПК України, про що зазначено вище, залишив не розглянутими вимоги відповідача ОСОБА_4 про поділ іншого майна, яке він вважає спільним майном подружжя, про що він зазначив у своїй апеляційній скарзі, а саме: корови з телям, курей, пральної машини "Рига" та не розглядав його вимогу про повернення йому належного йому на праві особистої приватної власності (подарованого йому особисто) набору нержавіючих каструль.
Якщо суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції, рішення суду згідно п. 5 ч. 1 ст. 311 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
За таких підстав визнати судове рішення законним та обгрунтованим не можна, тому воно підлягає скасуванню, а справа підлягає направленню на новий розгляд.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 307, 311, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
У х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволити частково.
Рішення Чечельницького районного суду Вінницької області від 27 травня 2007 року скасувати і передати справу на новий розгляд.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий : /підпис/
Судді : /підписи/
Копія вірна :