Справа № 22ц-3399/2010 р. Рішення ухвалено під головуванням
Категорія 48 Ратушняка І.О.
Доповідач Матківська М.В.
У Х В А Л А
Апеляційного суду Вінницької області
від 26 липня 2010 року
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі :
Головуючого : Матківської М.В.
Суддів : Пащенко Л.В., Сопруна В.М.
При секретарі : Сніжко О.А.
За участю : позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3
на рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 23 квітня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей та дружини, -
В с т а н о в и л а :
У лютому 2010 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання двох малолітніх дітей та на своє утримання до досягнення молодшою дитиною трьох років у твердій грошовій сумі в розмірі 250 гр. на кожного, щомісячно.
Рішенням Тиврівського районного суду Вінницької області від 23 квітня 2010 року позов задоволено.
Стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти в розмірі по 250 гр. щомісячно на утримання кожної дитини: сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 та дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, починаючи з 12.02.2010 року до їх повноліття. Розмір аліментів підлягає індексації відповідно до закону.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти в розмірі 250 гр. щомісячно на її утримання до досягнення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 трьохрічного віку, тобто до 16.07.2012 року.
Стягнуто з ОСОБА_3 судовий збір 51 гр. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 гр.
Рішення в частині стягнення платежів за один місяць допущено до негайного виконання.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду і ухвалити нове, яким визначити розмір аліментів на користь ОСОБА_2 в розмірі 200 гр. щомісячно на утримання кожної дитини та на її утримання аліменти в розмірі 100 гр. щомісячно.
Зазначив, що рішення суду винесено з порушенням норм матеріального і процесуального права та не досліджено всіх обставин справи.
Позивач заперечила апеляційну скаргу, просить її відхилити, оскільки вона є безпідставною, а рішення суду залишити без змін, так як воно є законним і обгрунтованим.
Апеляційна скарга не підлягає до задоволення за таких підстав.
Суд першої інстанції встановив, що від зареєстрованого 13 серпня 2006 року між сторонами шлюбу, вони мають двох дітей: доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, які знаходяться на утриманні матері і батьком яких являється відповідач по справі ОСОБА_3, який добровільно не надає матеріальної допомоги на їх утримання.
Також ОСОБА_3, являючись чоловіком позивача та будучи зобов'язаним надавати їй матеріальну допомогу, яку він може надавати і якої вона потребує, у зв'язку із її відпусткою по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку, такої допомоги не надає.
Врахувавши позиції сторін та вимоги сімейного законодавства суд задоволив позов, стягнувши з відповідача на користь позивача аліменти на утримання малолітніх дітей у розмірі по 250 гр. в місяць на кожну, та на утримання позивача по 250 гр. щомісячно.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними і за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі (ст. 181 СК України).
При визначенні розміру аліментів на утримання дитини, суд зобов'язаний врахувати всі обставини, зазначені в ч. 1 ст. 182 СК України.
Стаття 75 СК України надає право одному із подружжя на утримання. Дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.
За правилами статті 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка – батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Таке право дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Стаття 10 ЦПК України зобов'язує кожну сторону довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом. Доказами являються будь-які фактичні дані, які встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів (ст. 57 ЦПК України).
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.
По справі встановлено, що відповідач, являючись чоловіком позивача та батьком двох малолітніх дітей, не виконує обов'язок по їх утриманню, що підтверджується поясненнями позивача, відповідача та матеріалами справи.
Із пояснень відповідача вбачається, що він тимчасово не працює, будучи повнолітнім, працездатним, здоровим (оскільки доказів хворобливого стану він не надав), сам знаходиться на утриманні своїх батьків.
Відповідно до ст. 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Судом враховано вимоги ст. 182 СК України: хворобливий стан здоров'я і задовільне матеріальне положення малолітніх дітей; задовільний стан здоров'я (вік 26 років, працездатний, не перебуває на обліку в службі зайнятості населення, у квітні 2010 року – після подання до суду позову про стягнення аліментів, звільнився із постійного місця роботи за власним бажанням і не працевлаштувався до цього часу) та задовільне матеріальне становище відповідача, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, до яких суд відносить також те, що позивач по справі, являючись матір'ю двох малолітніх дітей: двохрічного і однорічного віку, на даний час не працює, оскільки знаходиться у відпустці по догляду за дітьми до досягнення молодшою дитиною трьохрічного віку, та інші обставини.
Отже, з урахуванням таких обставин по справі суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі по 250 гр. на кожну дитину і на утримання позивача.
Враховуючи такі обставини колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним й обгрунтованим, тому не підлягає до скасування, а апеляційна скарга не підлягає до задоволення, оскільки її доводи є необгрунтованими і спростовуються вищенаведеним.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
У х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 23 квітня 2010 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий : /підпис/
Судді : /підписи/
Копія вірна :