УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді Сінані О.М.,
суддів М’ясоєдової Т.М.,
Даніла Н.М.,
при секретарі Галіч Ю.Є.,
розглянувши апеляційну скаргу начальника відділу державної виконавчої служби Красногвардійського РУЮ АР Крим Коваль І.Н. на ухвалу Красногвардійського районного суду АР Крим від 18 березня 2010 року у цивільній справі за поданням начальника Державної виконавчої служби Красногвардійського РУЮ АР Крим Коваль І.Н. про примусове проникнення до житла ,
ВСТАНОВИЛА:
Начальник Державної виконавчої служби Красногвардійського РУЮ АР Крим Коваль І.Н. звернувся до суду з поданням про примусове проникнення до житла ОСОБА_6, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, мотивуючи тим, що боржник ОСОБА_6 у добровільному порядку не виплачує борг на користь держави в сумі 2847,55 грн. за постановами ДАІ.
Ухвалою Красногвардійського районного суду АР Крим від 18 березня 2010 року у задоволенні подання відмовлено.
Не погодившись з вказаною ухвалою начальник ВДВС Красногвардійського РУЮ АР Крим Коваль І.Н. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою задовольнити подання про примусове проникнення до житла, посилаючись на порушення судом норм процесуального права при вирішенні питання.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно частини 3 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право звертатися до суду з поданням про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла.
Відповідно до частини 1 статті 376 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника – фізичної особи або особи , у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти , належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи за поданням державного виконавця.
Положеннями статті 376 ЦПК України передбачено, що суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.
Зі змісту ст. 376 ЦПК України та абзацу 10 ч.3 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження вбачається, що подання про примусове проникнення до житла боржника можливе за умови відмови боржника від добровільного допуску державного виконавця до житла.
При розгляді цього питання суд першої інстанції з'ясував , що до подання не були надані матеріали виконавчого провадження на боржника ОСОБА_6, відсутні докази того, що боржник ОСОБА_6 зареєстрований або проживає в жилому приміщенні за вказаною в поданні адресою.
Правилами статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» встановлений порядок звернення стягнення на грошові кошти та інше майно боржника, зокрема, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації, стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності , в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.
Доданні до подання матеріали не містять будь-яких відомостей щодо наявності у боржника коштів та цінностей , достатніх для задоволення вимог стягувача , не надано відповіді з податкової інспекції про наявність у боржника банківських рахунків та інших доказів , які б підтверджували виконання державним виконавцем всіх дій передбачених статтею 50 Закону України «Про виконавче провадження».
Таким чином, додані до подання матеріали не містять будь-яких доказів у відповідності до ч. 3 ст.10 ЦПК України для задоволення подання.
З огляду на викладене суд першої інстанції обгрунтовано відмовив в задоволенні подання начальника відділу державної виконавчої служби Красногвардійського РУЮ АР Крим Коваль І.Н. про примусове проникнення до житла. Оскаржувана ухвала суду постановлена у відповідності з чинним процесуальним законодавством і підстав для скасування або зміни ухвали суду не вбачається.
Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують правильність зроблених судом першої інстанції висновків і не містять правових підстав для скасування або зміни оскаржуваної ухвали, оскільки вона постановлена з додержанням вимог закону.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд: відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
З урахуванням наведеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 312, статтями 303, 313, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу начальника відділу державної виконавчої служби Красногвардійського РУЮ АР Крим Ковальн І.Н. відхилити.
Ухвалу Красногвардійського районного суду АР Крим від 18 березня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Судді: Сінані О.М. М’ясоєдова Т.М. Даніла Н.М.