УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді Сінані О.М.,
суддів М’ясоєдової Т.М.,
Даніла Н.М.,
при секретарі Галіч Ю.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Сімферопольського районного суду АР Крим від 18 березня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей та на своє утримання ,
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Сімферопольського районного суду АР Крим від 18 березня 2010 року позов ОСОБА_6 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Дем'янівка Першотравневого району Донецької області, що мешкає за адресою АДРЕСА_1, працюючого військовослужбовцем військової частини Е6007 м. Сімферополь на користь ОСОБА_6 на утримання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, аліменти у розмірі 1/3 частки заробітку (доходу), але не менш ніж 30 % прожиткового мінімуму на одну дитину для дитини відповідного віку, починаючи з 08.12.2009 року та на утримання ОСОБА_6 у розмірі 1/12 частки заробітку (доходу) до досягнення дитиною трьох років, починаючи з 08.12.2009 року.
В іншій частині позову відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням відповідач ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити рішення суду першої інстанції шляхом зменшення розміру стягнення аліментів на утримання дітей та скасування обов'язку щодо утримання позивачки, посилаючись на те, що при вирішенні суперечки суд першої інстанції не врахував те, що він має на утриманні двох непрацездатних батьків та визначений судом першої інстанції розмір аліментів на утримання неповнолітніх дітей та дружини не відповідає інтересам відповідача, який на теперішній час проживає з іншою родиною та орендує квартиру, оскільки квартира в якій він проживав була залишена для проживання позивачки з дітьми.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення відповідача ОСОБА_5, який з’явився в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі статтею 303 Цивільного процесуального кодексу України при розгляді справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Відповідно до статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін , якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_6, суд першої інстанції дійшов висновку, що вони обґрунтовані і підлягають задоволенню частково на підставі наданих доказів і вимог закону.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів , оскільки вважає їх правильними, тому що вони відповідають матеріалам справи і вимогам закону.
Розглядаючи спір, районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон , який їх регулює.
У відповідності до вимог статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років(ч. 2 ст. 84 СК України).
Частиною 1 статті 80 СК України передбачено, що аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.
Судом встановлено, що 05.09.1998 року ОСОБА_6 зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 від якого мають двох дітей – дочку ОСОБА_7,ІНФОРМАЦІЯ_5, і сина ОСОБА_8,ІНФОРМАЦІЯ_6, які проживають разом із матір’ю і перебувають на її утриманні.
ОСОБА_6 знаходиться у відпустці за доглядом за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку. У зв’язку з наведеним позивачка зазнає матеріальних труднощів та не має можливості самостійно утримувати спільних дітей. Відповідач як військовослужбовець в/ч Е 6007 отримує середню заробітню плату у сумі 5808 грн. щомісячно, проте в добровільному порядку не надає матеріальної допомоги позивачці.
При визначенні розміру аліментів на утримання позивачки і двох неповнолітніх дітей суд першої інстанції у відповідності з вимогами ч.1 ст. 182 СК України в повній мірі врахував матеріальний і сімейний стан сторін та інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення суперечки.
При цьому суд виходив з того, що відповідач є людиною працездатного віку, має постійну роботу, дохід відповідача має регулярний характер, що підтверджено довідкою про доходи за 2009 рік на а.с.14, тому суд першої інстанції обґрунтовано визначив розмір аліментів у розмірі 1/3 частки заробітку, але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а на утримання позивачки до досягнення дитиною трьох років у розмірі 1/12 частки його заробітку.
За правилами ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доводи апелянта про те, що при розгляді справи суд не врахував, що відповідач регулярно надає матеріальну допомогу своїм непрацездатним батькам , перебуває в цивільному шлюбі з іншою жінкою і орендує житло не можуть бути прийняті до уваги, оскільки допустимими доказами зазначені обставини не підтвердженні.
Виходячи із вимог чинного сімейного законодавства та враховуючи матеріальний стан сторін колегія суддів не знаходить правових підстав для звільнення відповідача від утримання дружини.
Викладені в апеляційній скарзі доводи по суті не спростовують правильність висновків суду першої інстанції і не можуть бути прийняті до уваги, тому що зроблені судом висновки відповідають фактичним обставинам, матеріалам справи та вимогам закону в зв’язку з чим оскаржуване рішення не може бути скасовано чи змінено по суті.
Додаткових доказів, які б спростовували правильність висновків суду першої інстанції апелянтом суду апеляційної інстанції не надано.
Таким чином, оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено відповідно до вимог матеріального і процесуального права, є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування немає.
На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 307, 308, 313, 314 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати по цивільних справах,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Сімферопольського районного суду АР Крим від 18 березня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Судді: Сінані О.М. М’ясоєдова Т.М. Даніла Н.М.