АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2007 року. м. Київ.
Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого Ігнатюка О.В.
суддів Авраменка М.Г., Ященко І.Ю.
з участю прокурора Єні О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляціями прокурора, який затвердив обвинувальний висновок та засудженої ОСОБА_1на вирок Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12 грудня 2006 року -
встановила:
Вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12 грудня 2006 року
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, уродженку сел. АДРЕСА_1Васильківського району Київської області, громадянку України, із повною загальною середньою освітою, не одружену, пенсіонерку, яка мешкає в сел. АДРЕСА_1Васильківського району Київської області по АДРЕСА_2, раніше не судиму
засуджено за ч.2 ст.307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до 3-х років позбавлення волі з конфіскацією всього належного їй майна;
стягнуто із ОСОБА_1139 грн. 49 коп. судових витрат;
вирішене питання про речові докази.
Зазначеним вироком ОСОБА_1. визнанно винною та засуджено за те, що вона 15 вересня 2006 року в денний час доби, за місцем свого проживання, а саме на території будинковолодіння № АДРЕСА_2сел. АДРЕСА_1Васильківського району Київської області, у невстановленої слідством особи незаконно, із метою збуту придбала, а потім незаконно, із метою збуту зберігала на території даного будинковолодіння особливо небезпечний наркотичний засіб, а саме - 195 гр висушеної макової соломи.
В апеляції прокурора вказано на незаконність вироку в частині призначеного покарання. В обгрунтування апеляції прокурор посилався на те, що судом при вирішенні питання про покарання не враховано те, що засуджена є людиною похилого віку, вперше притягається до кримінальної відповідальності, хворіє на тяжке захворювання. Призначене засудженій покарання прокурор вважав таким, яке не є необхідним та достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів і таким, яке є несправедливим внаслідок його суворості. Просив вирок щодо ОСОБА_1. в частині призначеного покарання скасувати та постановити по справі новий вирок, яким за ч.2 ст. 307
Справа № 11-237/2007 Головуючий в 1-й інстанції Очківський В.М.
Категорія: ч.2 ст.307 КК України Доповідач Ігнатюк О.В.
КК України призначити їй покарання у вигляді 5-ти років позбавлення волі і на підставі ст. 75 КК України звільнити її від відбування покарання із випробуванням, встановивши їй іспитовий строк тривалістю в 2 роки.
В апеляції засудженої вказано на незаконність вироку в частині кваліфікації її дій і призначеного їй покарання та необхідність зміни вироку в цій частині. В обгрунтування апеляції засуджена посилалась на те, що її дії необхідно кваліфікувати як замах на незаконне придбання і зберігання наркотичних засобів із метою збуту, тобто за ст. 15, ч.1 ст. 307 КК України, оскільки вона не повідомляла ні про вартість соломи, ні про її кількість, ні за яку ціну вона має її продати і в її діях немає кваліфікуючих ознак, передбачених в ч.2 ст.307 КК України. Посилалась і на те, що при призначенні їй покарання суд не врахував стан її здоров"я, її вік та те, що вона щиро розкаялась у вчиненні злочину. Просила вирок щодо неї змінити, перекваліфікувати її дії на ст. 15, ч.1 ст.307 КК України та застосувати щодо неї ст. 75 КК України.
Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення прокурора, який апеляцію прокурора підтримав в повному обсязі, а апеляцію засудженої підтримав частково, вважав, що дії засудженої вірно кваліфіковані за ч.2 ст. 307 КК України, однак призначене засудженій покарання є явно несправедливим внаслідок його суворості, просив апеляції прокурора задовольнити у повному обсязі, а апеляцію засудженої задовольнити в частині призначеного покарання, застосувавши щодо засудженої ст. 75 КК України, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів приходить до висновку, що обидві апеляції підлягають до часткового задоволення.
Висновки суду про доведеність вини засудженої у вчиненні інкриміновано їй злочину, за обставин наведених у вироці, стверджуються зібраними та дослідженими судом доказами і не оспорюються учасниками судового розгляду.
Кваліфікація дій засудженої за ч.2 ст. 307 КК України, як незаконне придбання та зберігання із метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу, є правильною. Доводи апеляції засудженої про необхідність кваліфікації її дій за ст. 15, ч.1 ст. 307 КК України не грунтуються на матеріалах справи. Так, із матеріалів справи вбачається, що предметом злочину була макова солома, яка, у відповідності до списку № 1 таблиці №1 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою KM України від 06 травня 2000 року № 770, є особливо небезпечним наркотичним засобом, що вказує на правильність кваліфікації дій засудженої за ч.2 ст. 307 КК України. Придбання наркотичних засобів вважається закінченим злочином із моменту фактичного заволодіння ними винною особою, а зберігання наркотичних засобів вважається закінченим злочином із моменту, коли такі засоби фактично почали перебувати у володінні винної особи. Наведене вказує на правильність кваліфікації дій засудженої, як за закінчений злочин. Із урахуванням наведеного колегія суддів вважає не обгрунтованою апеляцію засудженої в частині кваліфікації її дій і залишає її апеляцію в цій частині без задоволення.
Щодо доводів апеляцій як прокурора, так і засудженої в частині призначення засудженій покарання, яке є явно несправедливим внаслідок його суворості, то вони, на думку колегії суддів, є обгрунтованими. Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, із урахуванням даних про особу засудженої, її віку, соціального стану та наявності декількох обставин, які пом"якшують покарання засудженої, обгрунтовано дійшов до висновку про можливість призначення засудженій, у відповідності до ч.1 ст. 69 КК України, покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією ч.2 ст. 307 КК України, належним чином мотивувавши дане рішення у вироку. Між тим, висновок суду першої інстанції про необхідність реального відбування засудженою призначеного їй покарання, колегія суддів вважає таким, який не грунтується ні на вимогах закону, ні на матеріалах справи. Зважаючи на особу засудженої, зокрема на те,
що вона вперше притягається до кримінальної відповідальності, є людиною похилого віку, та на обставини, що пом"якшують покарання засудженої, зокрема: визнання нею своєї вини, сприяння у розкритті злочину та наявність у засудженої ряду тяжких захворювань, колегія суддів приходить до висновку, що виправлення засудженої можливе без відбування нею покарання, а тому можливо, відповідно до ст. 75 КК України, звільнити її від відбування покарання із випробуванням, задовольнивши в цій частині апеляції прокурора та засудженої.
Підстав для постановления апеляційним судом свого вироку та призначення засудженій покарання у вигляді 5-ти років позбавлення волі, колегія суддів не вбачає в зв"язку із чим залишає апеляцію прокурора в цій частині без задоволення.
В зв"язку із застосуванням щодо ОСОБА_1. ст. 75 КК України, до неї, у відповідності до вимог ст. 77 КК України, не може бути застосоване додаткове покарання у вигляді конфіскації майна. В зв"язку із цим колегія суддів вважає за необхідне виключити із резолютивної частини вироку рішення суду про застосування щодо засудженої додаткового покарання у вигляді конфіскації майна.
Керуючись ст. 365, 366 КПК України колегія суддів,
ухвалила:
Апеляцію прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, задовольнити частково. Апеляцію засудженої ОСОБА_1задовольнити частково.
Вирок Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12 грудня 2006 року щодо ОСОБА_1змінити.
Пом"якшити призначене ОСОБА_1покарання.
Застосувати до ОСОБА_1ст. 75 КК України, звільнивши її від відбування призначеного даним вироком покарання із випробуванням та встановивши їй іспитовий строк тривалістю в 1 рік і б місяців. На підставі ст. 76 КК України зобов"язати ОСОБА_1 повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.
Виключити із резолютивної частини вироку рішення суду про застосування щодо ОСОБА_1додаткового покарання у вигляді конфіскації майна.
В іншій частині вирок Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12 грудня 2006 року щодо ОСОБА_1залишити без змін.