УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2007 року Апеляційний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Габрієля В.О., суддів - Бех М. О., Давидової Н.І.,
участю прокурора - Кравця В.О..,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляцією помічника Бориспільського міжрайонного прокурора на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25.12..2006 року, якою кримінальну справу щодо
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1р.н., росіянина, гр. України, особи без визначеного місця проживання, раніше, в силу ст. 89 КК України, не судимого,
направлено прокурору Київської області для проведення додаткового розслідування.
ОСОБА_1. органами досудового слідства обвинувачується: - у викраденні паспорта ( ч.З ст. 190 КК в ред. 1960 p.);
-у повторному підробленні документу, який видається установою, з метою використання такого документу самим підроблювачем ( ч.З ст. 194 КК в ред. 1960 p.); -у використанні завідомо підробленого документа (ч.2 ст. 194 КК в ред 1960 p.); -у замаху на таємне заволодіння людиною, пов"язане з законним переміщенням за згодою особи через державний кордон України для подальшого продажу з метою сексуальної експлуатації, залучення в боргову кабалу, експлуатації її праці (ч.2 ст.17, ч.1 ст.124 -1 КК в ред. 1960 p.); -у таємному заволодінні людиною, пов"язаного з законним переміщенням за згодою особи через державний кордон України для подальшого продажу з метою сексуальної експлуатації, залучення в боргову кабалу, експлуатації її праці (ч.2 ст. 124-1 КК в ред. 1960 p.);
-у замаху на таємне заволодінні людиною, пов"язане з незаконним переміщенням за згодою особи через державний кордон України для подальшого продажу з метою сексуальної експлуатації, залучення в боргову кабалу, експлуатації її праці (ч.2 ст.17, ч.2 ст. 124-1 КК України в ред. 1960
р.);
-у перетинанні державного кордону України в пункті пропуску через державний кордон України
без відповідних документів (ч.1 ст.331 КК);
-у відкритому викраденні чужого майна, поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для
життя чи здоров"я потерпілого, що завдав значної шкоди, вчиненого повторно, за попередньою
змовою групою осіб (ч.З ст. 186 КК);
-у підробленні документа, який видається установою з метою використання такого документа
іншою особою (ч.З ст.194 КК в ред. 1960 p.);
* * *
Повертаючи справу на додаткове розслідування суд в постанові вказує на допущені під час досудового слідства істотне порушення кримінально-процесуального закону, неповноту та неправильність досудового слідства, які не можуть бути усуненими в судовому засіданні. Зокрема, в постанові вказується, що досудовим слідством не була перевірена версія обвинуваченого, якої він дотримувався в ході судового слідства про те що всі потерпілі їхали на роботу за кордон добровільно, він їм надавав послуги добровільно не отримуючи від цього ніякого прибутку, він не примушував потерпілих займатися проституцією, не примушував їх працювати і не застосовував до них фізичного насильства і не забирав у потерпілих золотих виробів та грошей.
Справа № 11-218 Головуючий в суді 1-ї інстанції- Бондаренко І.А.
Категорія - ст. 186 КК, 194-1 КК (1960) Доповідач - Бех М..О.
Суд позбавлений можливості перевірити покази та доводи ОСОБА_1., оскільки допитана лише одна потерпіла, яка дала покази, що не в повній мірі відповідають даним обвинувального висновку, а допитати інших потерпілих неможливо через їхню неявку до суду по причині не встановлення місця їхнього проживання і перебування.
Також в постанові суду зазначається, що зі слів ОСОБА_1. в Німеччині він відбував покарання за обмеження свободи відносно 4-х потерпілих, проте суд ці обставини перевірити не може, хоча вони можуть впливати на правильність кваліфікації дій підсудного.
В апеляції помічник Бориспільського міжрайонного прокурора ставить питання про скасування постанови Бориспільського міськрайонного суду від 25.12.2006 року про повернення справи щодо ОСОБА_1. на додаткове розслідування та просить направити справу на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі суду.
Як зазначає апелянт на досудовому слідстві ОСОБА_1. свою вину у вчиненні ряду злочинів визнавав частково, підтвердив вчинення ним злочинів, передбачених ст.ст. 193, 194 КК України в ред. 1960 p. та ст.331 КК України і, крім того, його вина у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 17, ч.1 ст. 124-1; ч.2 ст. 17, ч.2 ст. 124-1; ч.2 ст. 124-1 КК України в ред. 1960 р. та ч.1, ч.2, ч.З ст. 186 КК України підтверджується зібраними по справі доказами, зокрема, показами даними на досудовому слідстві потерпілими ОСОБА_8., ОСОБА_9., ОСОБА_4.., ОСОБА_10., ОСОБА_11., ОСОБА_2. та інших, які мають значення для прийняття законного рішення.
Крім того, зазначає апелянт, у відповідності до вимог ст. 281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування може мати місце лише тоді, коли неповнота і неправильність досудового слідства не може бути усунуту в судовому засіданні, проте суд не вжив достатніх заходів для виклику (приводу) потерпілих в судове засідання.
* * *
Заслухавши суть постанови, повідомлення ким і в якому обсязі вона оскаржується, думку прокурора, який вважає, що постанова суду не відповідає вимогам закону і підлягає скасуванню з направленням справи до суду на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає за необхідне апеляцію помічника Бориспільського міжрайпрокурора задовольнити .
У відповідності до вимог ст.281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні, при цьому неповним досудовим слідство є тоді, коли не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, а неправильним - коли органами досудового слідства при вчиненні процесуальних дій і прийнятті процесуальних рішень були неправильно застосовані або безпідставно не застосовані норми кримінального чи кримінально-процесуального закону, без усунення яких справа не може бути розглянута в суді.
Посилання суду в своїй постанові на необхідність перевірки версії підсудного ОСОБА_1., якої він дотримувався в ході судового слідства про те, що всі потерпілі їхали на роботу за кордон добровільно, він їм надавав послуги не отримуючи від цього ніякого прибутку і не примушував потерпілих займатися проституцією, не примушував їх працювати і не застосовував до них фізичного насильства та не забирав у потерпілих золотих виробів і грошей; неможливо допитати в судовому засіданні потерпілих через їхню відсутність за місцем проживання; ОСОБА_1. в Німеччині було понесене покарання за обмеження свободи відносно 4-х потерпілих - не свідчить про неповноту чи неправильність досудового слідства і не може бути підставою для додаткового розслідування з огляду на таке.
За змістом ст.ст.65, 67, 74 КПК України покази підсудного в судовому засіданні є одним із доказів, які підлягають перевірці та оцінці після всебічного, повного і об"єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, на основі закону. Таким чином суд зобов"язаний був в ході судового розгляду справи співставити покази ОСОБА_1., які він давав в ході досудового слідства, з його показами в судовому засіданні і з іншими зібраними по справі доказами та дати їм оцінку.
Як вбачається з матеріалів справи судом вживалися заходи для забезпечення явки в судове засідання потерпілих ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5. та інших, свідків ОСОБА_6., ОСОБА_7. . та інших і є дані про причини неявки цих осіб в судове засідання та підтвердження цими особами показів, які вони давали в ході досудового слідства.
За таких обставин суд мав би діяти у відповідності до вимог ст. 65, 67, 267, 290, 306 КПК України і за наявності сумнівів у об"єктивності показів цих осіб - витлумачити ці сумніви на користь підсудного.
Щодо посилання суду на ту обставину, що ОСОБА_1. в Німеччині було понесене покарання за обмеження свободи відносно 4-х потерпілих, то воно не може впливати на об"єктивність розгляду кримінальної справи щодо ОСОБА_1. Бориспільському міськрайсуді, оскільки, згідно з матеріалами кримінальної справи, таке обвинувачення йому не пред"являється.
Таким чином рішення суду щодо направлення справи про обвинувачення ОСОБА_1. на додаткове розслідування із підстав, зазначених в постанові від 25.12.2006 p., є упередженим і підлягає скасуванню.
З врахуванням вищенаведеного та керуючись ст. 365,366, 382 КПК України, апеляційний
суду-
УХВАЛИВ:
Апеляцію помічника Бориспільського міжрайпрокурора задовольнити .
Постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25.12.2006 р. про направлення кримінальної справи щодо ОСОБА_1. прокурору Київської області для проведення додаткового розслідування скасувати.
Кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1.. повернути до Бориспільського міськрайонного суду Київської області на новий судовий розгляд.