Справа - № 22ц-3746-10р Головуючий в 1 інстанції Ткач О.В.
Доповідач – Іванова І.П.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2010 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі :
головуючого – Іванової І.П.,
суддів – Мартинюка В.І., Ступіної Я.Ю.
за участю секретаря – Соколової О.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську як апеляційна інстанція для вказаної категорії справ, згідно з Законом України „ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами” № 1691 від 18 лютого 2010 року, справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Алчевського міського суду Луганської області від 21квітня 2010 року за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м.Алчевську Луганської обл. про визнання дій неправомірними, зобов’язання провести виплату доплат до пенсії,-
В С Т А Н О В И Л А:
У березні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача УПФ в м.Алчевськ Луганської обл., в якому послався на те, що він є пенсіонером, отримує пенсію, яку виплачує відповідач, має статус дитини війни, а тому згідно зі ст.. 6 ЗУ „ Про соціальний захист дітей війни” має право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком. Однак відповідач порушує його право на отримання підвищення до пенсії у визначеному законом розмірі, виплачує таке підвищення у розмірі, встановленому іншими нормативно-правовими актами, його письмове звернення про таке підвищення пенсії залишено без задоволення. Тому позивач просить поновити строк звернення до суду, визнати дії відповідача неправомірними, зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити йому недоплачену, як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2007-2009 роки у сумі 4082 гр.55 коп.
Постановою Алчевського міського суду Луганської області 21 квітня 2010 року позовні вимоги задоволено частково.
Суд зобов’язав Управління Пенсійного Фонду України в м.Алчевську Луганської обл. здійснити нарахування та виплату на користь позивача підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за період з 22 травня 2008р. по 31 грудня 2009 року у сумі 1955,43 грн. з урахуванням здійснених виплат.
В апеляційній скарзі позивач з постановою суду не згоден, вважає, що його вимоги треба задовольнити в повному обсязі. Недоплата, на його думку, складає за 2007р. –1453,71 грн., а за 2008р.-1158,60 грн.
Згідно зі ст.. 303 ЦПК України п ід час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.
Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
21 червня 2010р. апеляційним судом розглянута апеляційна скарга Управління Пенсійного Фонду України в м.Алчевську Луганської обл.
Апеляційна скарга ОСОБА_1 надійшла до суду пізніше.
Відповідно до ст.318 ЦПК України якщо апеляційні скарги на рішення або ухвалу суду першої інстанції були подані в установлені цім Кодексом строки, але надійшли до суду після закінчення апеляційного розгляду справи і особа, яка подала апеляційну скаргу, не була присутня під час розгляду справи, апеляційний суд розглядає цю скаргу за правилами цієї глави.
Заслухавши доповідача, дослідивши надані докази, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного:
У відповідності з Конституцією України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основною нормативною базою, що регулює питання соціального захисту дітей війни, є Конституція України, Закон України "Про соціальний захист дітей війни".
Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Судом встановлено, що відповідачем УПФ в м.Алчевську Луганської обл. призначена та виплачується позивачу пенсія за віком.
Позивач відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має статус дитини війни, оскільки народився у 1940 році, у зв’язку з чим має право на підвищення пенсії згідно вказаному закону, як дитина війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Відповідачем, на якому лежить обов’язок призначати та виплачувати пенсії, її таке підвищення до пенсії, як дитині війни, у зазначеному розмірі не виплачується протягом 2007-2009 років.
Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи, не заперечуються відповідачем.
За таких обставин суд дійшов правильного висновку щодо необхідності задоволення позовних вимог позивача за 2008-2009р. р., частково задовольнивши в цій частині його позов. Однак суд не вказав з яких підстав відмовлено у задоволенні позову в частині доплат за 2007р.
Статтею 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України, однак вказаним Законом не передбачено можливості ненадання цих гарантій через відсутність коштів, у тому числі для забезпечення виплат зазначеного підвищення до пенсії, а відсутність коштів не є підставою для невиконання Пенсійним фондом України своїх зобов'язань, встановлених статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", та не може бути підставою для відмови в задоволенні позову та визнання правомірними дій або бездіяльності відповідача.
Положеннями ст. 88 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" встановлено, що в разі недостатності виділених із Державного бюджету України коштів за бюджетними програмами, пов'язаними з розмежуванням джерел виплати пенсій між Державним бюджетом України та Пенсійним фондом України, пенсії, визначені законодавством для відповідних категорій громадян, виплачуються у повному обсязі за рахунок власних надходжень Пенсійного фонду України.
Поряд з цим, 09.07.2007 року Конституційним Судом України у справі № 1-29/2007(справа про соціальні гарантії громадян) ухвалено Рішення № 6-рп/2007, відповідно до якого, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на рік» № 489-V від 19.12.2006 року, а також рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет України на рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Конституційний Суд України відзначив, що положеннями Закону України про
Державний бюджет України не можуть скасовуватися чи змінюватися обсяги прав і
обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій громадян, передбачених іншими законами
України, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також
встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших
законів України.
Враховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, вказані положення закону про Державний бюджет на 2007 рік були чинними до 09.07.2007 року, після чого положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у попередній редакції 2004 року поновили свою дію у 2007 році - з 09.07.2007 року. Таким чином, право на здійснення перерахунку підвищення до пенсії у розмірах, визначених Законом України "Про соціальний захист дітей війни", мають діти війни за 2007 рік - з 09.07.2007 до 31.12.2007р.
З огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними нормативними актами колегія суддів вважає, що відповідач з 09.07.2007р.повинен був нараховувати та провадити виплату щомісячної соціальної допомоги позивачу згідно Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.
Апеляційна скарга та позов ОСОБА_1 підлягають задоволенню в частині визнання неправомірними дій відповідача по ненарахуванні та не виплаті йому доплат до пенсії згідно Закону України „Про соціальний захист дітей війни” з 9 липня по 31 грудня 2007р. та зобов’язання відповідача нарахувати та виплати доплати за вказаний період.
У зв’язку з чим, відповідно до ч.2ст.318 ЦПК України рішення апеляційної інстанції в частині залишення без зміни постанови суду першої інстанції підлягає зміні.
На підставі викладеного, керуючись п.3ч.1ст.307, ч.1ст.309, ч.2ст.314,ст.ст.316, 319 ЦПК України, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами" № 1691-VI від 18 лютого 2010 р., колегія судів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення апеляційного суду Луганської області від 21 червня 2010р. змінити.
Постанову Алчевського міського суду Луганської обл. від 21квітня 2010 року змінити.
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати неправомірними дій Управління Пенсійного Фонду України в м.Алчевську Луганської обл. по ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 доплат до пенсії згідно Закону України „Про соціальний захист дітей війни” з 9 липня по 31 грудня 2007р. та зобов’язати відповідача нарахувати та виплати доплати за вказаний період.
Рішення набирає чинності негайно, є остаточним та оскарженню не підлягає.
Головуючий: Судді: