< для копії >

Справа № 2-а-4763/10/2270

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

21 липня 2010 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіНіколайчука М.Є.

при секретаріМельничук В.В.

за участі:представника відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом   < в особі > < в чиїх інтересах >  товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-транс 2004"   < 3-тя особа >   до  управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому   < 3-тя особа >  про скасування вимоги про сплату боргу № Ю 744 від 02.07.2010 року, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просив визнати недійсною вимогу управління ПФУ у м.Хмельницькому про сплату боргу № Ю 744 від 2.07.2010 року, оскільки відповідач, всупереч додатку 9 до пункту 8.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (далі – Інструкція), у сформованій відповідачем вимозі не вказав дату набрання нею чинності.

Представник позивача до суду не з’явився. Від нього надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив зазначивши, що позивач перебуває на обліку в управлінні ПФУ у м.Хмельницькому як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, проте вчасно їх не сплачує, через що відповідачем була складена та винесена відповідно до чинного законодавства вимога про сплату боргу.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що у позові слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ «Авто – Транс 2004» перебуває на обліку в управлінні ПФУ у м.Хмельницькому як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, однак по даних платежах у нього склалась заборгованість, що підтверджується копіями карток особового рахунку позивача, розрахунків по фінансових санкціях та пені. 2 липня 2010 року відповідачем була винесена вимога № Ю 744 про сплату позивачем заборгованості зі сплати страхових внесків на суму 84034 грн. 62 коп., копія якої наявна в матеріалах справи.  

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон)  суб’єктами системи пенсійного забезпечення є страхувальники.

В силу  п. 1 ст. 14 та ст. 15 Закону страхувальниками є: роботодавці – підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання. Платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 Закону.

Відповідно п. 6 ч. 2 ст. 17, ч. 6 ст. 20 Закону страхувальник зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки і в повному обсязі страхові внески.

У відповідності до ст. 106 Закону територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій. Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

Згідно пункту 8.2 Інструкції органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки у випадку, якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків.          

В силу підпункту 8.8. пункту 8 Інструкції у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, орган Пенсійного фонду звертається у встановленому законом порядку і подає вимогу до відповідного органу державної виконавчої служби.
        Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки вони позивачем не обґрунтовані, не доведена незаконність дій відповідача, при тому, що оскаржувана вимога відповідачем була винесена відповідно до чинного законодавства та в межах наданих йому повноважень.  

Керуючись ст.ст. 70, 71, 86, 158-163, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Товариству з обмеженою відповідальністю «Авто – Транс 2004» в позові до управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому про скасування вимоги про сплату боргу № Ю 744 від 02 липня 2010 року відмовити.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено  26 липня 2010 року

< чи набрала законної сили >  < Дата набрання законної сили >  

Суддя< для копії >М.Є. Ніколайчук

< для копії >< для копії >