Справа № 22ц-3693/2010 р. Рішення ухвалено під головуванням
Категорія 48 Зайцева А.Ю.
Доповідач Матківська М.В.
Р І Ш Е Н Н Я
Апеляційного суду Вінницької області
від 19 липня 2010 року
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі :
Головуючого : Матківської М.В.
Суддів : Сопруна В.М., Пащенко Л.В.
При секретарі : Сніжко О.А.
За участю : позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_3 – адвоката ОСОБА_4
на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 25 травня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про зменшення розміру аліментів на утримання дітей, -
В с т а н о в и л а :
У березні 2010 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 і ОСОБА_5 про зменшення розміру аліментів, мотивуючи свої вимоги тим, що він будучи зобов'язаним за судовими рішеннями до сплати аліментів на користь двох своїх дітей від різних дружин – відповідачів по справі, а саме: на утримання старшого сина – ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, він сплачує по ј частині усіх видів доходів, на утримання молодшого сина – ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 по 1/3 частці від усіх видів доходів та на утримання другого відповідача до досягнення молодшим сином трьохрічного віку у сумі 400 гр. щомісячно, у зв'язку із чим має матеріальні труднощі у виплаті аліментів: він не може в достатній мірі утримувати себе, щоб знаходитися на роботі, оскільки після вирахування із заробітної плати аліментів, він отримує на руки заробітну плату менше ніж 50 %. Тому просив зменшити розмір стягуваних аліментів на утримання двох своїх малолітніх синів, стягнувши з нього на користь кожного відповідача на утримання їх дітей по 1/6 частці від усіх видів заробітку, на кожного.
Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 25 травня 2010 року позов задоволено.
Зменшено розмір аліментів, стягуваних з ОСОБА_2 за рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 22.05.2008 року по справі №2-3210/08. Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця с. Городківка Крижопільського району Вінницької області, проживаючого у АДРЕСА_1, працюючого викладачем у Вінницькому національному аграрному університеті, на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/6 частини всіх видів його доходів, але не менше 30 % прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, до її повноліття, починаючи з дня набрання чинності рішенням суду.
Зменшено розмір аліментів стягуваних з ОСОБА_2 за рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 2.12.2009 року по справ № 2-4577/2009. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/6 частини всіх видів його доходів, але не менше 30 % прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно до її повноліття, починаючи з дня набрання чинності рішенням суду.
В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_3 – адвокат ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду і ухвалити нове, яким у позові ОСОБА_2 відмовити.
Зазначив, що рішення суду вважає незаконним через невідповідність висновків суду обставинам, які мають значення для справи та порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Позивач заперечив апеляційну скаргу, просить її відхилити, а рішення суду залишити без зміни.
Відповідач ОСОБА_5 рішення суду не оскаржила, у судове засідання не з'явилася і не надала письмових заперечень на апеляційну скаргу.
Колегія суддів, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення за таких підстав.
Суд першої інстанції встановив, що від зареєстрованого та розірваного шлюбу 1 лютого 2008 року між сторонами: ОСОБА_2 і ОСОБА_3, вони мають сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, який знаходиться на утриманні матері і батьком яких являється позивач по справі ОСОБА_2, який за рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 22.05.2008 року зобов'язаний до сплати аліментів на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ј частини усіх його доходів (заробітку), але не менше 30 % прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 15.04.2008 року до його повноліття.
Від зареєстрованого 7 березня 2008 року шлюбу між сторонами: ОСОБА_5 та ОСОБА_2, вони мають сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, який знаходиться на утриманні матері і батьком якого являється позивач по справі ОСОБА_2, який за рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 2 грудня 2009 року зобов'язаний до сплати аліментів на користь ОСОБА_5 на утримання сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/3 частки від усіх видів доходу, але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, до досягнення сином повноліття, починаючи з 5 листопада 2009 року.
Позивач працює у Вінницькому державному аграрному університеті на посаді доцента, отримує заробітну плату і виплачує аліменти на утримання двох синів у загальному розмірі 58 % від заробітної плати та на утримання другої дружини у розмірі 400 гр., щомісячно, що становитиме більше 2/3 частин доходу позивача, тобто, перевищуватиме 50 % заробітної плати, яка належить до виплати працівником.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними і за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі ( ст. 181 СК України).
Згідно ч. 1 статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
При визначенні розміру аліментів на утримання дитини, суд зобов'язаний врахувати всі обставини, зазначені в ч. 1 ст. 182 СК України.
Так, при визначені розміру аліментів на утримання молодшого сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, Замостянський районний суд м. Вінниці, врахувавши всі зазначені у ч. 1 ст. 182 СК України обставини та врахувавши бажання відповідача – ОСОБА_2, який не з'явившись у судове засідання, надав письмову заяву про розгляд справи у його відсутність, повністю визнавши позовні вимоги, 2 грудня 2010 року ухвалив рішення яким і задоволив заявлені вимоги, стягнувши на утримання двохмісячної дитини аліменти у розмірі 1/3 частки від заробітку та на утримання дружини по 400 гр., щомісячно ( а. с. 13). ОСОБА_2 не заперечував позов тим, що у нього на утриманні знаходиться іще одна дитина та не оскаржив судове рішення.
Відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника аліментів або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
Стаття 10 ЦПК України зобов'язує кожну сторону довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом. Доказами являються будь-які фактичні дані, які встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів (ст. 57 ЦПК України).
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.
По даній справі позивач на виконання вимог статей 10, 60 ЦПК України не надав жодного доказу на підтвердження тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог, які б підтвердили таку зміну його чи дитини матеріального або сімейного стану та погіршення чи поліпшення здоров'я когось із сторін, які виникли після ухвалення 2 грудня 2010 року судового рішення Замостянським районним судом м. Вінниці, що могли б послужити підставою для зменшення розміру аліментів.
Заявлені позивачем обставини, за яких він просить зменшити розмір аліментів, фактично стосуються оскарження рішення Замостянського районного м. Вінниці від 2 грудня 2009 року, чого він не побажав зробити.
Крім цього, колегія суддів враховує також і ту обставину, що на утримання семирічного сина ОСОБА_6 позивач по даній справі виплачує по ј частку від заробітку, а на утримання двохмісячного сина ОСОБА_7 він погодився виплачувати по 1/3 частці свого заробітку і це при тому, що він із матір'ю молодшого сина перебуває у зареєстрованому шлюбі і фактично проживає разом з ними, приймаючи активну, цілодобову участь у вихованні і розвитку сина ОСОБА_7.
Виходячи із наведеного, колегія суддів вважає, що позивач не довів тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог, та відповідно до вимог ст. 10, 60 ЦПК України не підтвердив цих своїх доводів відповідними доказами, передбаченими статтями 57-64 ЦПК України.
Відповідно до ст. 309 ЦПК України рішення суду підлягає до скасування і ухвалення нового за підстав недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими.
При цьому апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а рішення суду підлягає до скасування з ухваленням нового рішення у частині позовних вимог, заявлених до ОСОБА_3, а в частині вимог, заявлених до ОСОБА_5 підлягає залишенню без зміни, оскільки ні сама відповідач ОСОБА_5 ні позивач ОСОБА_2, права та обов'язки яких вирішені цією частиною рішення, не оскаржили його і не уповноважили відповідача ОСОБА_3 на оскарження рішення в цій частині.
На підставі викладеного та керуючись ст. 192 СК України, ст. ст. 307, 309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
В и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_3 – адвоката ОСОБА_4 задоволити частково.
Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 25 травня 2010 року в частині зменшення розміру аліментів, стягнутих на користь ОСОБА_3, скасувати.
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів.
В решті рішення суду залишити без зміни.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.
На рішення може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий : /підпис/
Судді : /підписи/
Копія вірна :