ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
ПОСТАНОВА
Іменем України
02 серпня 2010 р.Справа №2а-1789/10/9/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі
головуючого судді
Цикуренко А.С. , при секретарі Павленко Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СімСітіТранс"
до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим
про визнання протиправним та скасування рішення
за участю представників:
позивача – Гаффаров Е.Е., довіреність №21 від 11.01.10р.;
відповідача – не з’явився;
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «СімСітіТранс» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій № 0025712303 від 30.12.09р., мотивуючи свої вимоги тим, що перевірка, за результатами якої відповідачем було прийняте рішення, проведена із порушенням чинного законодавства.
Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог.
Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час, день та місце його проведення був повідомлений належним чином. Надав суду клопотання про розгляд справи за відсутності свого представника.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши надані докази, суд
ВСТАНОВИВ:
Посадовими особами Державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим на підставі направлень від 21.12.09р. № 570/23-3, 571/23-3 (а.с. 10) 21.12.09р. було проведено перевірку дотримання суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, господарської одиниці – маршрутного таксі, державний номер АК4553АА (маршрут «Перевальне - з/д Вокзал»), що належить ТОВ «СімСітіТранс».
За результатами перевірки було складено акт №002871, в якому зафіксовано порушення п. 5 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (а.с.8-9).
На підставі акту перевірки №002871 30.12.09р. Державною податковою інспекцією в м. Сімферополь АР Крим було прийнято рішення № 0025712303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 340,00 грн. за порушення п. 5 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (а.с. 11).
Ст.19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначає Закон України «Про державну податкову службу в України», відповідно до ст.4 якого Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади, якому підпорядковуються зокрема Державна податкова інспекція в АРК .
До прав органів державної податкової служби відноситься згідно з п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в України» здійснення документальних невиїзних перевірок, а також планових та позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями іншими відокремленими підрозділами, що не мають статус юридичної особи а також фізичними особами, які мають статус суб’єктів підприємницької діяльності.
У ст. 11-1 вказаного закону визначені підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок.
Плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків, яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка. Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.
Відповідно до п.1.2. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 р. № 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.05р. за № 925/11205, позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї із обставин, визначених Законом України «Про державну податкову службу в Україні» та іншими законодавчими актами. Вона здійснюється за місцезнаходженням такого суб'єкта господарювання чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така позапланова виїзна перевірка.
Позапланова виїзна перевірка може здійснюватися лише на підставі рішення суду, а у разі виникнення обставин, викладених у ст.11-1 Закону, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.
Умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових виїзних перевірок визначені статтею 11-2 Закону №509.
Так, відповідно до частини 1 статті 11-2 Закону посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:
1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;
2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.
Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.
Суд зазначає, що за характером перевірки, яку проводив відповідач, вона не є плановою виїзною перевіркою у розумінні частин 1-2 ст.11 Закону, оскільки під час її проведення не перевірялась своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати позивачем податків та зборів (обов'язкових платежів), не досліджувались сукупні показники фінансово-господарської діяльності позивача.
Як було зазначене вище, перед початком перевірки представнику позивача були вручені направлення на проведення перевірки.
Враховуючи зазначене вище, суд дійшов висновку, що посадовими особами Державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим перевірку господарської одиниці, що належить позивачу, було проведено на підставі та в межах закону, що виключає ознаки протиправності в їх діях.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Відповідно до ст. 3 вказаного Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу Державним казначейством України; забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Згідно зі ст. 2 Закону реєстратор розрахункових операцій це пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг).
Розрахунковий документ являє собою документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.
Під місцем проведення розрахунків слід розуміти місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
Під час проведення перевірки позивача 21.12.09р. було встановлено, що при перевезенні одного пасажиру розрахункова операція на суму 2,00 грн. проведена без використання РРО, КУРО та РК (квитків).
Відповідно до п. 4 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю.
При цьому суд зауважує, що такі суб’єкти підприємницької діяльності звільняються від використання реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, проте вони не звільняються від використання книг обліку розрахункових операцій.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» книга обліку розрахункових операцій це прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).
Порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, що використовуються суб'єктами підприємницької діяльності при здійсненні розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, крім розрахунків при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, визначений Порядком реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 614 від 01.12.2000р., зареєстрованого в міністерстві юстиції України 05.02.01р. за № 106/5297.
Відповідно до п. 2.2. зазначеного Порядку книга ОРО реєструється при наданні послуг пасажирським автомобільним транспортом - на кожного кондуктора або, за рішенням СПД, на кожний транспортний засіб.
Форма книги ОРО, що використовується при наданні послуг пасажирським автомобільним транспортом у разі проведення розрахунків без застосування РРО, повинна відповідати формі товарно-касової книги, наведеній у додатку 13 (для міських та приміських автобусних маршрутів) та в додатку 14 (для міжміських автобусних маршрутів) до пункту 3.1.1 Інструкції про порядок обліку бланків квитків на проїзд автомобільним транспортом та готівки, отриманої від перевезень пасажирів і багажу, затвердженої наказом Міністерства транспорту України від 31.05.2000 N 279 «Про затвердження Інструкції про порядок обліку бланків квитків на проїзд автомобільним транспортом та готівки, отриманої від перевезень пасажирів і багажу» та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.06.2000 за N 369/4590, а саме: товарно-касова книга складається з квитково-касових листів, які пронумеровані та в яких обліковуються рух квитків та готівки.
В порядку, передбаченому ст. 71 КАС України позивачем було надано, зокрема, квитково-касовий лист серії УБЛ № 421054 за грудень 2009 року, що засвідчує рух квитків та готівки на транспортному засобі –маршрутному таксі марки «Узотойол» державний номер АК4563АА, маршрут «Перевальне - з/д Вокзал» (а.с.32). Надана книга обліку розрахункових операцій складається з квитково-касових листів, прошита та пронумерована в установленому законом порядку.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій, або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або використання незареєстрованих чи непрошнурованих книг обліку розрахункових операцій, або незберігання книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 340,00 грн.(17, 00 грн.х20).
Приймаючи до уваги, що матеріалами справи підтверджується факт належного ведення позивачем книги обліку розрахункових операцій, оформленої відповідно до п. 2.2 Порядком реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок на окремий транспортний засіб - маршрутне таксі марки «Узотойол» державний номер АК4563АА, маршрут «Перевальне - з/д Вокзал», суд дійшов висновку, що відповідачем неправомірно застосовано до позивача штрафні санкції у розмірі 340,00 грн.
З огляду на зазначене вище, суд вважає, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 340,00 грн. від 30.12.09р. № 0025712303 підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ч. 6 ст. 128, ст.ст. 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити
Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0025712303 від 30.12.09р. на суму 340,00 грн
У разі неподання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання постанови у повному обсязі - з дня складення у повному обсязі, у разі проголошення у відсутності особи, яка бере участь у справі – з дня отримання нею копії постанови).
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України
Суддя Цикуренко А.С.