АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 липня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді : Яковенко Л.Г.
Суддів : Синельщікової О.В.,
Летягіної О.В.,
при секретарі : Іванові О.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа – Третя сімферопольська державна нотаріальна контора про розірвання договору довічного утримання,
за апеляційними скаргами представника ОСОБА_6 – ОСОБА_8 та ОСОБА_7 на ухвалу Залізничного районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 03 березня 2010 року,
В С Т А Н О В И Л А :
Оскаржуваною ухвалою Залізничного районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 03 березня 2010 року заяву ОСОБА_9 про забезпечення позову задоволено частково.
Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_7.
В апеляційних скаргах відповідач ОСОБА_7 та представник ОСОБА_6 – ОСОБА_8 ставлять питання про скасування ухвали суду і просять постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, посилаючись на те, що ухвала незаконна і необґрунтована, постановлена з порушенням норм процесуального права. Вказують, що позов було забезпечено за заявою особи, яка не є стороною у справі. Також, посилаються на те, що арешт був накладений на квартиру, яка за договором купівлі-продажу належить ОСОБА_7, який не є стороною у цій цивільній справі про розірвання договору довічного утримання, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_6. Крім того, ОСОБА_7 посилається на те, що він не був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи на 03 березня 2010 року, отже вважає, що таким чином суд порушив його права, передбачені статтею 27 Цивільного процесуального кодексу України.
Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, заявницю, її представника, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають відхиленню, а ухвала суду першої інстанції залишенню без змін за наступних підстав.
Задовольняючи заяву ОСОБА_9 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну квартиру, суд першої інстанції визнав встановленими та обґрунтованими обставини, які є достатніми для задоволення названого клопотання.
Такі висновки відповідають нормам процесуального права.
Відповідно до частини третьої статті 151 Цивільного процесуального кодексу України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_9 у січні 2010 року звернулася до суду з заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1, мотивуючи тим, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Заявниця вказувала, що позивач ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 а вона, як донька спадкодавця, є його єдиною спадкоємицею (а.с. 54).
Судом встановлено, що за життя у жовтні 2009 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 про розірвання укладеного з ним 27 серпня 2007 року договору довічного утримання, за яким на користь відповідача відчужена квартира АДРЕСА_1
Під час провадження у справі 15 січня 2010 року відповідач ОСОБА_7 уклав з ОСОБА_7 договір купівлі-продажу спірної квартири, який посвідчений приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу ОСОБА_10 (а.с. 75).
Відповідно до частини першої статті 37 Цивільного процесуального кодексу України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов’язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.
Приписами пункту 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» встановлено, зокрема, що суди апеляційної інстанції при розгляді цивільних справ мають перевіряти дотримання судами процесуального законодавства щодо забезпечення позову.
Враховуючи, що спірні правовідносини допускають правонаступництво, колегія суддів вважає, що забезпечення позову за заявою спадкоємиці позивача шляхом накладання арешту на спірну квартиру, що входить до предмету позовних вимог, є таким, що відповідає вимогам процесуальному закону.
Участь теперішнього власника спірної квартири у розгляді зазначеної справи у якості співвідповідача вирішена ухвалою суду першої інстанції від 03 березня 2010 року (а.с.112).
Доводи апеляційних скарг ОСОБА_7 та представника ОСОБА_6 – ОСОБА_8 не містять законних підстав для скасування ухвали суду першої інстанції.
При такому положенні ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою.
Правилами пункту 1 частини першої статті 312 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Враховуючи викладене, апеляційні скарги підлягають відхиленню із залишенням без змін ухвали суду першої інстанції згідно пункту 1 частини першої статті 312 Цивільного процесуального кодексу України.
Виходячи з наведеного та керуючись статтею 303, пунктом 1 частини першої статті 312, статтями 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційні скарги представника ОСОБА_6 – ОСОБА_8 та ОСОБА_7 відхилити.
Ухвалу Залізничного районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 03 березня 2010 року залишити без змін.
Ухвала оскарженні в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
О. Синельщікова Л. Яковенко О. Летягіна