У Х В А Л А

                                    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2010 року серпня місяця 09 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

                   Головуючого, судді Яковенко Л.Г.

                                          суддів Синельщікової О.В.

Терент’євої Н.М.

                              при секретарі Іванові О.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом   ОСОБА_5 до ОСОБА_6, треті особи – ОСОБА_7, Ялтинська міська рада про усунення перешкод у користуванні майном,

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_5 – ОСОБА_8 на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 09 квітня 2010 року,

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 09 квітня 2010 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_6, треті особи – ОСОБА_7, Ялтинська міська рада про усунення перешкод у користуванні майном відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивачки ОСОБА_5 – ОСОБА_8 ставить питання про скасування рішення суду і просить направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на те, що рішення незаконне і необґрунтоване, ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Вважає, що судом неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, і висновки суду не відповідають обставинам справи. Вказує, що судом не були враховані діючи будівельні норми і правила, які регламентують порядок розташування споруд відносно проїжджої частини вулиць. Зазначає, що судом необґрунтовано було відмовлено позивачці у проведенні судової будівельно-технічної експертизи, внаслідок чого не з’ясовано, чи є порушення ДБН у розташуванні гаражу, який створює перешкоди у користуванні майном позивачки. Посилається на те, що суд позбавив позивачку можливості надати необхідні докази, які були витребувані за ухвалою суду. Також, вказує, що при розгляді справи судом не було враховано, що у відповідача є два гаражі, але правовстановлюючі документи були надані тільки на один гараж. Крім того, вважає, що судом не було з’ясовано, на який саме гараж відповідачем надані документи.  

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивачки, відповідача, перевіривши матеріали справи і доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що при розгляді справи не доведено, що гараж, належний відповідачу на праві власності, перешкоджає позивачці користуватися свою власністю, розміщений на проїзді до житлового будинку ОСОБА_5, в межах червоних ліній.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким вирішенням спору, вважає, що суд першої інстанції повно і правильно встановив обставини справи, яку вирішив згідно з законом.

При розгляді справи судом встановлено, що позивачка ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 23 серпня 2006 року, є власницею Ѕ частки будинку і на підставі державного акту, виданого 05 березня 2009 року, є власницею Ѕ частки земельної ділянки площею 0,0735 га за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.9).

Відповідач ОСОБА_6 за договорами купівлі-продажу, укладеними 21 квітня 2004 року з ОСОБА_9, придбав у власність гараж № 1 загальною площею 20,8 кв.м. і земельну ділянку площею 0,0035 га, передану для будівництва та обслуговування індивідуального гаражу за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.19, 23), а 13 грудня 2004 року на ім’я відповідача виданий державний акт на право власності на зазначену земельну ділянку (а.с.22).

Відповідно до частини 1 статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

При розгляді справи не доведено, що гараж відповідача виходить за межі його державного акту, збудований на дорозі загального користування на земельній ділянці Ялтинської міської ради, перешкоджає відповідачці у під’їзді до свого домоволодіння.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги відповідачки, що будівництво гаражу здійснено з порушенням будівельних норм і правил, а саме в межах червоних ліній, тому що зазначені доводи позивачки залишилися недоведеними. Державний акт на право власності на земельну ділянку на ім’я відповідача, а також договір купівлі-продажу гаражу не були визнані недійсними у судовому порядку.

Доводи апеляційної скарги про наявність іншого гаражу у відповідача колегія суддів не приймає до уваги тому, що позовні вимоги заявлені ОСОБА_5 щодо гаражу АДРЕСА_2, і саме відносно цього гаражу відповідачем надані правовстановлюючі документи.

Колегія суддів також не приймає до уваги доводи скарги щодо безпідставної відмови суду першої інстанції у призначенні судової будівельно-технічної експертизи, тому що клопотання представника щодо необхідності призначення у справі судової експертизи не було достатньо мотивовано.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що при розгляді справи вимоги матеріального і процесуального права судом першої інстанції додержано, підстав для скасування рішення немає.

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 308, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

                                             УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 – ОСОБА_8 відхилити.

Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 09 квітня 2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді:

Яковенко Л.Г.                                 Синельщікова О.В.                    Терент’єва Н.М.