Справа № 2а-3593/10/2570

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          27 липня 2010 р.                                                                                м. Чернігів

          Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючої судді – Гром Л.М.

при секретарі            - Тищенко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним  позовом  Варвинської міжрайонної державної податкової інспекції до Сільськогоподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» про стягнення податку з доходів фізичних осіб,-

В С Т А Н О В И В :

12.07.2010 року, Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Сільськогоподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» та просить суд стягнути з Відповідача суму утриманого та нарахованого, але несплаченого (не перерахованого) до бюджету податку з доходів фізичних осіб за 3 – 4 квартали 2009 року в сумі 1315323,20 грн. Свої вимоги мотивує тим, що Відповідач, відповідно до п.п 17.1 ст. 17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-ІV, є особою, відповідальною за сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати і є також згідно п.п. 20.2 ст. 20 Закону № 889-ІV фінансово відповідальною особою за порушення норм цього Закону. Однак, станом на 27.07.2010 року підприємством не сплачено до бюджету даний податок в сумі 1315323,20 грн.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала та просила задовольнити його в повному обсязі, посилаючись на обставини, зазначені в позові.

Обґрунтовуючи свої вимоги зазначила, що згідно п.п. «б» п. 19.2 ст. 19 Закону № 889-ІV вказано, що підприємства, які відповідно до цього Закону мають статус податкового агента, зобов’язані надавати у строки, встановлені законом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку податковому органу за місцем свого розташування.

Податковий розрахунок (Ф. № 1-ДФ) містить дані за відповідні квартали по сумах нарахованого та виплаченого доходу, а також по сумах нарахованого та перерахованого до бюджету податку, що дає можливість визначити суми не перерахованого податку до бюджету за відповідний квартал.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про день, час і місце слухання справи сповіщався завчасно та належним чином, причини неявки до суду не повідомив,  будь-яких клопотань до суду не направляв. Також, представником позивача було вказано, що при особистій зустрічі з представником Відповідача ним було зазначено, що вони не будуть направляти в судове засідання представника, оскільки вважають його явку недоцільною.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача.

На підставі ч.3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 27 липня поточного року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 03.08.2010 року, про що повідомлено стороні після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.4 ст. 167 КАС України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню на слідуючих підставах.

В судовому засіданні встановлено, що Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» зареєстроване Срібнянською районною державною адміністрацією 30.03.2000 року. Згідно довідки відділу статистики у Срібнянському районі підприємство включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Відповідно п.2.1 ст.2 Закону України № 889-ІУ від 22.05.03р. «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі Закон 889) платником податку з доходів фізичних осіб є резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи.

Згідно п.1.15 ст.1 цього Закону податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок з доходів до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Згідно п.3.1 ст.3 Закону 889 об'єктом оподаткування є загальний місячний оподатковуваний дохід.

До складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору (п.п.4.2.1 п.4.2 ст.4 Закону 889).

Податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону (п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону 889).

Згідно п.п.8.1.2 п. ст.8 Закону 889 податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Відповідно до Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 № 1251-ХІІ, із змінами, Відповідач зобов’язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни. Статтею 11 вказаного Закону передбачено, що за порушення податкових законів платники податків та зборів несуть відповідальність, передбачену законодавством.

Згідно п. 4 статті 14 Закону України «Про систему оподаткування», податок на доходи з фізичних осіб є загальнодержавним податком. Пункт 3 цієї статті встановлено, що порядок зарахування загальнодержавних податків та зборів (обов’язкових платежів) до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів і державних цільових фондів визначається згідно з законами України.

Відповідно до п. 1.15 ст. 1 Закону України від 22.05.2003, № 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Згідно зі статтею 2 Закону № 889 платником податку з доходів фізичних осіб є: резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи.

Підпунктом 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 Закону № 889 встановлено, що податковий агент, нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього ж Закону.

Відповідно до підпункту 8.1.2 пункту 8.1. статті 8 Закону № 889 податок з доходів фізичних осіб підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного ту єдиним платіжним документом.

За п. 3 ч. 1 ст. 9 Платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані: сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Згідно з Законом України, від 21.12.2000, № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у будь-яких випадках, коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обов'язковий платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податки на доходи фізичних осіб, дивіденди, репатріацію, додану вартість, акцизні збори, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обов'язкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені.

В судовому засіданні встановлено, що СТОВ «Батьківщина» подано до Срібнянського відділення Варвинської МДПІ Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1-ДФ) за 3-4 квартали 2009 року. Згідно поданих розрахунків товариством за 3 квартал 2009р. нараховано до сплати в бюджет податок з доходів фізичних осіб в сумі – 302128,45 грн., в 4 кварталі 2009 року – 217245,80 грн., та 795948,95 грн. По даних особового рахунку форма ф.15 за період з 01.07.09 по 29.06.10 року платником перераховано до бюджету податку в сумі 659660,31 грн. Сплачена сума коштів зарахована у сплату несплаченого податку з доходів фізичних осіб, що утриманий платником за період з 01.07.2008 року по 01.07.2009 року в сумі 2047135,13 грн. Наявність несплаченої станом на 01.07.2009 р. суми податку підтверджується даними довідки планової виїзної перевірки СТОВ «Батьківщина» від 08.10.2009р. № 50/17-025/30875436. Отже, відповідачем не сплачено (не перераховано до бюджету) в 3 – 4 кварталі 2009 року податок з доходів фізичних осіб в сумі 1315323,20 грн.

Згідно до п.п. 2.1 ст. 2 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-ІV, СТОВ «Батьківщина» являється платником податку з доходів фізичних осіб та згідно п.п. 17.1 ст. 17 вказаного Закону товариство є особою, відповідальною за сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати і є також, відповідно до п.п. 20.2 ст. 20 цього Закону, відповідальною особою за порушення норм цього Закону.

Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ст. 69 КАС України).

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позиція позивача відповідачем не спростована, а судом не встановлено будь-яких порушень норм податкового законодавства України при нарахуванні податкового боргу.

Таким чином, доводи позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 122, 158-163, 185-187, 254 Кодексу адміністративного судочинства  України, суд, -  

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з СТОВ «Батьківщина» суму утриманого та нарахованого, але несплаченого (не перерахованого) до бюджету податку з доходів фізичних осіб за 3 – 4 квартали 2009 року в сумі 1 315 323,20 грн. на рахунок Місцевого бюджету Калюжинської сільської ради № 33214800700501, код одержувача 21406858 УДК в Чернігівській області, МФО 853592.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду в повному обсязі виготовлена 03 серпня 2010 року.

Суддя                                                                                           Гром Л.М.