Справа №2-438/07

РІШЕНЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

«07» лютого 2007 року                                   Придніпровський  районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого: судді                                     Смоляра А.О.

при секретарі:                                             Мандрик A.M.

розглянувши на попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ квартири, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2, в якому пояснила, що з відповідачем проживала однією сім'єю з 1995 року, а ІНФОРМАЦІЯ_1 року вони з відповідачем, зареєстрували шлюб. У них є спільна дочка, яка проживає разом з позивачкою. В період перебування в шлюбі сторонами було придбано квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 64,5 м² вартістю 14 200 грн., яку вона просить розділити, з врахуванням того, що з нею проживає їх дитина.

Відповідач позов визнав, та пояснив, що з позивачкою однією сім'єю не живе і жити не хоче, а тому не заперечує проти задоволення позову та розподілу спільної квартири.

Виходячи з наведеного суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.3 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Позивачка в судовому засіданні позов підтримала, пояснила, що вони з відповідачем разом не живуть, тому вважає, що квартиру, яка є їх спільною власністю слід розділити між ними у відповідності до закону, з врахуванням того, о з нею проживає їх спільна дитина.

Позовні вимоги про розподіл майна підлягають задоволенню з наступних підстав. Згідно ст.ст. 16,17 Закону України від 07.02.1991  р.  "Про власність" - майно нажите подружжям за час шлюбу належить їм на праві спільної сумісної власності. Здійснення ними цього права регулюється вказаним законом та СК України.

Відповідно ст.ст.60, 70 СК України майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю; в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними, та рішенням суду частка майна дружини може бути збільшена, якщо з нею проживають діти.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що спільне майно (квартира АДРЕСА_1, загальною площею 64,5 м² вартістю 14 200 грн.) нажите в період перебування в шлюбі. Сторони не заперечують, щоб позивачці, з урахуванням того, о з нею проживає дитина, було виділено 55/100 частин спільної квартири, а відповідачу було передано у власність 45/100. За умови такого поділу права сторін не будуть порушені. Керуючись ст.ст. 60,70 СК України, ст.ст.16,17 ЗУ "Про власність" 130,174 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволити.

Визнати за ОСОБА_1, 1973 року народження право власності на 55/100 частки квартири АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_2, 1974 року народження право власності на 45/100 частки квартири АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області через Придніпровський районний суд м. Черкаси шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.