Справа № 2-174

2009 р

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2009 року Стаханівський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Очеретного О.В.

при секретарі Сивоконь О.В., Савзіханової О.А.

з участю адвоката ОСОБА_1

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Стаханові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Стаханівського машинобудівельного технікуму про визнання переведення незаконним, визнання наказу № 42 від 21.04.2008 року незаконним про внесення змін до наказу № 44 від 28.04.2001 року; поновлення на посаді заступника директора з навчальної роботи Стаханівського машинобудівельного технікуму; стягнення на її користь різниці у заробітку за час виконання нижче сплачуваної у сумі 9.022 грн. 65 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_2 звернулась із позовом до Стаханівського машинобудівельного технікуму про визнання незаконним наказу № 137 від 27 грудня 2007 року про переведення її на посаду викладача, поновлення її на посаді заступника директора з навчальної роботи, стягнення на її користь різниці в заробітку за час виконання нижче сплачуваної у сумі 1804 грн. 53 коп.; витрат на надання юридичної допомоги у сумі 150 грн„ просить суд допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення її на посаді та стягнення заробітної плати, але не більше чим за один місяць, та у своїй позовній заяві вказує, що вона з 1993 року працює у вказаній організації з початку викладачем, а з 28 квітня 2001 року на посаді заступника директора з навчальної роботи. Наказом від 27 грудня 2007 року за № 137 вона була переведена з посади директора по навчальній роботі на посаду викладача. Підставами для цього переведення стали рекомендації, довідки методиста Гринчишиної О.Д. 29.11.2007 р Луганської Державної адміністрації. Позивачка вважає переведення незаконним, посилаючись на вимоги ч. 1 ст. 32 Кодексу законів про працю України, та вказує, що переведення допускається тільки за згодою працівників, а вона такої згоди не давала. Позивачка вказує, що у разі незаконного переведення на іншу роботу працівник відповідно до вимог ст. 235 ч. 1 та ч. 2 Кодексу законів про працю України, повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір та одночасно з цим повинно бути вирішене питання про виплату працівнику різниці у заробітку та час виконання нижче оплачуваної роботи, яка на час подачи позову складає у сумі 1804 грн. 53 коп.

29 травня 2008 року позивачка ОСОБА_2 звернулась до суду до того ж самого відповідача із змінами позовних вимог, де вказала, що під час знаходження її позовної заяви на розгляді у суді відповідач видав наказ № 42 від 21 квітня 2008 року, де згідно з параграфом 1 наказу були внесені зміни до наказу № 44 від 28 квітня 2001 року та наказ був викладений у наступній редакції,, призначити на посаду заступника директора з навчальної роботи викладача економічних дисциплін ОСОБА_2 по суміщенню" Відповідно до параграфу 2 вказаного наказу були внесені зміни до наказу № 137 від 27 грудня 2007 року і наказ було викладено у слідуючий редакції: „Звільнити

ОСОБА_2 від суміщення посади заступника директора з навчальної роботи на підставі довідки від 29 листопада 2007 року. Позивачка вказує, що зазначений наказ № 42 від 21 квітня 2008 року незаконний та підлягає скасуванню, тому як їм порушені вимоги ст. 21 Кодексу Законів „Про працю" України, де вказано, що трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою за якою працівник зобов’язується виконувати роботу визначену цією угодою.

Відповідно до ст. 24 вказаного Кодексу укладений трудовий договір оформлюється наказом чи розпорядженням власника, або уповноваженим ним органом про зарахування працівника на роботу.

Позивачка вказує, що з 28 квітня 2001 року вона працювала на посаді заступника директора з навчальної роботи та цей трудовий договір було оформлено наказом. Але наказом № 42 від 21 квітня 2008 року відповідач фактично в односторонньому порядку змінює істотні умови договору за якими позивачка працювала на протязі 7-ми років, що заборонено діючим законодавством. Позивачка вказує, що вона своєї угоди на виконання обов’язків заступника директора по навчальній роботі по суміщенню не давала і відповідач у неї такої згоди не вимагав.

Позивачка у позовній заяві про зміну позовних вимог просить суд визнати незаконним наказ № 42 від 21 квітня 2008 року про внесення змін до наказу № 44 від 28 квітня 2001 року поновити її на посаді заступника директора з навчальної роботи Стаханівського машинобудівельного технікуму та стягнути з відповідача на її користь різницю в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи у сумі 9.022 грн. 65 коп.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_2 на свої вимогах наполягає, свої доводи про незаконність її зняття з посади повністю підтримує, просить суд задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі, тому як дії керівника вважає не відповідаючи ми вимогам Кодексу законів „Про працю" України, та вона своєї згоди на переведення викладачем не надавала.

Представник ОСОБА_2- адвокат ОСОБА_1 повністю підтримує вимоги ОСОБА_2, вважає переведення необгрунтованим, виконаним з порушенням Кодексу Законів про Працю, були погіршені умови роботи позивачки, та її про це не повідомляли та вона своєї згоди на переведення викладачем з посади заступника директора не надавала. Просить суд позов ОСОБА_2 задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача Стахановського машинобудівельного технікуму Осіпчук М.В. позовних вимог не взнає в повному обсязі, тому як відповідно до контракту між директором технікуму та Міністерством освіти України, - директор технікуму мав право та має право надавати накази, керувати штатом та його накази є обов’язковими для виконання усіма. Як вбачається з матеріалів справи, висновків комісій та пояснень свідків по справі за час роботи позивачки на посаді заступника директора з навчальної роботи у колективі почалися розлади, порушувалися робочі процеси з вини позивачки, про це неодноразово писались докладні, почався розлад, колектив будоражило, ОСОБА_2, як перший заступник, повела себе неадекватно, грубо; колектив вимагав зняти її з посади. Те, що на докладних немає запису директора про прийняті міри реагування, то це не означає, що директор з нею не працював, не проводив бесід з нею, як зі своїм першим заступником, та прийшов до висновку, що позивачка не може робити його заступником. Представник відповідача вважає, що для надання наказу про зняття з посади ОСОБА_2 її згода була не потрібна і директор користувався правами які надані йому контрактом з Міністерством освіти України, вважає що весь колектив викладачів технікуму прийшов до висновку, що позивачка не може бути заступником директора, тому як повністю запустила цю роботу; мала більше часів по суміщенню викладача до 730 часів, що заперечує наказам Міністерства освіти з цього питання. Таким чином, переведення позивачки на викладача ніякого погіршення умов праці ОСОБА_2 не надало, вона отримувала заробітну плату і як заступник директора, і як викладач по двом відомостям; вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню та у їх задоволенні позивачу слід відмовити у повному обсязі.

Третя особа по справі - директор Стахановського машинобудівельного технікуму ОСОБА_6 позовних вимог ОСОБА_2 не визнає та просить суд відмовити їй у позові повністю. Оскільки, він як керівник відповідно до контракту з Міністерством освіти України має та мав право надавати накази у тому числі і про призначення на посаді, звільнення, переміщення та інші які є обов’язковими для виконання всіма його підлеглими. Дійсно, у 2001 році він наказом 2001 року призначив ОСОБА_2 своїм першим заступником по навчальній роботі, полягаючись на те, що вона добре робила викладачем, грамотна та зможе бути його помічником. Але відповідно до своїх обов’язків позивачка повела себе інакше, почалися скарги, докладні на її поведінку, порушення режиму роботи викладачів, не донарахування часів по заняттям. Сама позивачка також викладала дисципліну, отримувала гроші як заступник директора, так і викладач, тобто суміщала дві роботи. Він по докладним неодноразово проводив бесіди з нею, наказувати свого заступника у колективі було незручно, але належних висновків ОСОБА_2 не робила. Разом з тим, почалися комісії одна за другою, які викривали недоліки у роботі з боку ОСОБА_2; остання комісія з Управління освіти Луганської області надала висновок, що позивачка підлягає звільненню з посади заступника директора по навчальній роботі. Ніяких погіршень умов праці в наслідок переведення позивачки з посади заступника директора на викладача не наступило, тому як вона більшу частину своєї роботи займалась викладанням дисципліни учбової роботи. Висновок комісії слухався на адміністративній комісії технікуму, на засіданні педагогічного колективу, де усі вимагали зняти позивачку з посади заступника директора. Фактично колектив вимагав звільнити ОСОБА_2 взагалі з роботи, але ж він, як керівник, відповідно до право та обов’язків наданих йому Міністерством освіти України відповідно до контрактів, наказом перевів її викладачем. Згоди від ОСОБА_2 на це не треба, він вважає, що законів наказами не порушував, виправлення у наказах робив вірно. На цей час ОСОБА_2 вороже настроїла проте себе весь педагогічний колектив технікуму; її перебування заступником директора починаючи з 2006 року-2007 року будоражило весь колектив невиконанням нею своїх обов’язків як заступника директора по навчальній роботі. Він вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 необгрунтовані та не підлягають задоволенню; підтримує повністю представника відповідача та просить суд відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Вислухавши сторони по справі, свідків, дослідивши матеріали справи та надавши оцінку всім у сукупності зібраним доказам по справі суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 до Стахановського машинобудівельного технікуму задоволенню не підлягають у повному обсязі із слідуючих підстав:

Відповідно до контракту від 19 квітня 2001 року укладеному між Міністерством освіти України з одного боку та ОСОБА_6. ОСОБА_6 призначається на посаду директора Стахановського машинобудівельного технікуму-підприємства на строк з 19 квітня 2004 року по 19 квітня 2006 року.

Відповідно до вказаного контракту ОСОБА_6, як директор відповідно до розділу 2 п. п. 2.8 видає Накази, розпорядження і дає вказівки, обов’язкові для всіх підрозділів та працівників закладу освіти.

Відповідно до контракту п. 2.9 ОСОБА_6 має право укладати трудові договори (контракти), розривати їх зі своїми заступниками, керівниками структурних підрозділів, з педагогічними та науковими працівниками відповідно до чинного трудового законодавства, Закону України „Про освіту" та Положення „Про порядок наймання та звільнення педагогічних працівників закладів освіти, що є у державній власності.

28 квітня 2001 року директор ОСОБА_6 відповідно до його прав, згідно із вказаним контрактом надав наказ № 44 (по особовому складу), яким призначив на посаду заступника директора з навчальної роботи викладача економічних дисциплін ОСОБА_2 з 01 травня 2001 року з окладом згідного штатного розпису.

Згідно із Статутом (а.с. 56) Стахановського машинобудівельного технікуму-підприємства, він створений наказом Міністерства важкого, енергетичного та транспортного машинобудування від 26 грудня 1973 року, № 543 і застосований на державній формі власності підпорядкованого Міністерству освіти України.

Згідно з вказаної підстави про призначення позивачки на вищу посаду -заступником директора стала її заява (наказ № 44 від 28 квітня 2001 року).

Відповідно до докладних записок (а.с. с 22 по 33) протягом 2005-2007 років від викладачів технікуму на ім’я директора ОСОБА_6 стали надходити повідомлення про порушення з боку заступника директора ОСОБА_2 чинного законодавства, учбового процесу, грубої поведінки відносно викладачів, а 28 листопада 2007 року на ім’я директора технікуму надійшла заява віл одинадцяти викладачів, які вказують на порушення виконання обов’язків ОСОБА_2 заступника директора по навчальній роботі, про махінації її з педагогічною загрузкою, відсутність графіку учбового процесу та колектив вказав. Що вважає, що ОСОБА_2 не може виконувати роботу заступника директора.

29 листопада 2007 року Комісією Управління освіти і науки Луганської обласної державної адміністрації була здійснена перевірка звернення методиста Стахановського машинобудівельного технікуму Гринчишиної О.Л. та по висновкам комісії (а.с. 36-38) директору технікуму було запропоновано перевести заступника директора з навчальної роботи ОСОБА_2 на посаду викладача.

08 червня 2006 року між Міністерством освіти і науки України з одного боку та ОСОБА_6 був укладений контракт № 11-101 з тими же повноваженнями, які були надані директору попереднім контрактом.

Враховуючи висновки комісії та думку педагогічного колективу 27 грудня 2007 року директором технікуму ОСОБА_6 був надан наказ № 137 згідно з параграфом першим якого з 27 грудня 2007 року ОСОБА_2 була переведена на посаду викладача.

Наказом від 21 квітня 2008 року за № 42 директором технікуму були внесені зміни до наказу від 28 квітня 2001 року № 44 відповідно до яких ОСОБА_2 була призначена на посаду заступника директора по навчальній роботі по суміщенню. Цим же наказом були внесені зміни до наказу від 27 грудня 2007 року № 137 відповідно до яких позивачка була звільнена від суміщення посади заступника директора з навчальної роботи на підставі довідки від 29 листопада 2007 року (а.с. 92).

Відповідно до акту за № 241-21/010 від 03 червня 2008 року КРВ м. Стаханова встановлені порушення фінансово-господарської діяльності з боку ОСОБА_2 за час перебування її на посаді заступника директора технікуму, про що прямо вказано в матеріалах акту.

Згідно із протоколом за № 6 від 19 березня 2008 року засідання педагогічної ради Стаханівського машинобудівельного технікуму було вказано, що позивачка по справі ОСОБА_2 не відповідає займаної посаді заступника директора технікуму, та немає права керувати навчальним процесом.

Із пояснень свідків по справі ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 встановлено, що позивачка ОСОБА_2 працюючи на посаді заступника директора по учбовій роботі порушувала свої обов’язки, надавала доручення виконувати її роботу заступника директора іншим педагогам, учням, не надавала своєчасно учбових графіків роботи педагогічного складу, чим самим фактично не давала можливості своєчасно розпочати учбовий рік; допускала грубощі, фактично суміщала дві посади заступника директора та викладача; вичитувала часів більше ніж встановлено для підтримання професійної придатності; за порушення в роботі ОСОБА_2 були постійні комісії; її відношення до роботи заступником директора не одноразово обговорювалось на педагогічному комітеті і педагогічний колектив прийшов до висновку, що вона не може бути заступником директора, та вимагав від самого директора звільнити ОСОБА_2 з цієї посади.

Відповідно до протоколів засідання Адміністративної ради Стаханівського машинобудівельного технікуму - підприємства від 05 листопада 2007 року (№ 1, ах. 41-42), від 12 листопада 2007 року за № 2 (а.с. 43-45); від 19 листопада 2007 року за № 3 (а.с. 46-48) недоліки у роботі позивачки ОСОБА_2 були предметом обговорювання на вказаних радах.

Відповідно до вимог контракту від 19 квітня 2001 року та контракту № 11-101 від 08 червня 2006 року п. 2.1 „керівник самостійно у межах повноважень, установлених законодавством, статутом навчального закладу та контрактом вирішує всі питання поточного керівництва діяльності навчального закладу...", та відповідно до контракту від 08 червня 2006 року п. п. 2.2..2 має право „видавати накази і розпорядження, які є обов’язковими для виконання всіма працівниками і структурними підрозділами навчального закладу".

Таким чином, судом встановлено, що надання директором технікуму наказу № 137 від 27 грудня 2007 року про переведення з 27 грудня 2007 року заступника директора з навчальної роботи ОСОБА_2 на посаду викладача, та видання наказу № 42 від 21 квітня 2008 року про внесення зміни до наказу від 28 квітня 2001 року, та до наказу від 27 грудня 2007 року № 137 - є правом директора відповідно до вказаних вище контрактів, укладених між ним та Міністерством освіти України, тому будь-яких порушень законодавства у діяльності директора по наданні наказів судом не встановлено. У зв’язку з цим суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 до стаханівського машинобудівельного технікуму-підприємства по визнанні наказів незаконними, поновлення на посаді заступника директора технікуму, та стягнення суми різниці у заробітку заявлено необґрунтовано.

На підставі вказаного та керуючись ст. ст. 10,60,209 ч. 3,212-215,294 ЦПК України, ст. ст. 32 ч. 1,235 ч. 1,235 ч. 2 Кодексу Законів „Про працю" України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Стаханівського машинобудівельного технікуму-підприємства про визнання незаконним наказ № 137 від 27 грудня 2007 року про переведення її на посаду викладача, поновлення її на посаді заступника директора з навчальної роботи, стягнення не її користь різниці в заробітку у сумі 1804 грн. 53 коп., судових витрат за надання юридичної допомоги у сумі 150 грн., допуску негайного виконання рішення в частині поновлення її на роботі і стягнення різниці у заробітній платі не більш ніж за один місяць, та змінені позовні вимоги про визнання незаконним наказ № 42 від 28 квітня 2001 року, поновлення її на посаді заступника директора з навчальної роботи Стаханівського машинобудівельного технікуму, стягнення з відповідача на її користь різницю у заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи у сумі 9 022 грн. 65 коп. залишити без задоволення як заявлених необґрунтовано.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано до Стаханівського міського суду протягом десяти днів з дня проголошення повного тексту рішення суду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів до апеляційного суду Луганської області з дня подачи заяви про апеляційне оскарження.