А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
11.08.10 м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в складі суддів Гошовського Г.М. (головуючий), Машкаринця І.М., Стана І.В., з участю прокурора Сирохман Л.І., підсудного ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4, потерпілої ОСОБА_5 розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями підсудного, захисника ОСОБА_6 в його інтересах на вирок Іршавського районного суду Закарпатської області від 07.05.10.
Цим вироком ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Брід Іршавського району, мешканець АДРЕСА_1, з середньою освітою, одружений, що має на утриманні дитину, непрацюючий, не судимий, з а с у д ж е н и й за ч.2 ст. 121 КК України на 8 років позбавлення волі.
Ухвалено: після набуття вироком законної сили повернути заставу заставодавцю, стягнути з підсудного на користь ОСОБА_5 «21.650» грн. у покриття матеріальної шкоди і «100.00» грн. – у покриття моральної шкоди, 252 грн. щомісячно на користь дитини ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 до досягнення повноліття; речовий доказ – одяг потерпілого ОСОБА_8 повернути потерпілій ОСОБА_5.
Як визнав доведеним суд, ОСОБА_3 в стані алкогольного сп’яніння 29.05.05 приблизно о 22 годині біля воріт господарства АДРЕСА_2, під час сварки на ґрунті неприязні з ОСОБА_8, після того як останній штовхнув його та вдарив ногою по нозі, умисно наніс йому удари рукою в обличчя. Внаслідок отриманих при цьому тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_5 в лікарні помер.
В апеляціях ставиться питання зміну вироку. Підсудний стверджує, що діяв у стани сильного душевного хвилювання, але не мав умислу спричиняти значної шкоди здоров’ю потерпілого, не заподіював йому тяжкого тілесного ушкодження, а зворотне наявними доказами не доведено. Окрім цього вказує, що стягнення у покриття матеріальної шкоди явно перевищують існуючі ціни, а стягнення у покриття моральної не співмірні з його матеріальним становищем. Просить перекваліфікувати його діяння на ст. 123 КК України і зменшити суми майнових стягнень.
Захисник також стверджує, що внаслідок неповноти досудового і судового слідства тілесні ушкодження, спричинені потерпілому ОСОБА_3, не відмежовані від тих, які він отримав за інших обставин до або після сутички біля воріт будинку АДРЕСА_2 29.05.05. Вважає, що в справі слід провести повторну судово-медичну експертизу, вирок змінити та перекваліфікувати дії підсудного на ст. 128 КК України.
Потерпіла ОСОБА_5 подала на апеляції заперечення, просить їх відхилити, а вирок залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення підсудного, який підтримав свою апеляцію, захисника, який вважав, що обидві апеляції підлягають до часткового задоволення, вирок – до скасування, а справа – поверненню на додаткове розслідування в зв’язку з неповнотою досудового слідства, яка не може бути усунута в судовому засіданні, пояснення потерпілої та промову прокурора, які вважали вирок законним, обґрунтованим і просили залишити його без змін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи сторін, апеляційний суд вважає, що апеляції підлягають до часткового задоволення з таких підстав.
Належне виконання вимог ст. ст. 324, 334 КПК України означає, що мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити аналіз та оцінку всіх зібраних у справі доказів, які стверджують чи спростовують обвинувачення. Висновки суду щодо оцінки доказів викладаються у вироку в точних і категоричних судженнях, які виключали б сумніви з приводу достовірності того чи іншого доказу. Прийняття доказів, на яких ґрунтуються ці висновки і відхилення інших судом повинно бути мотивовано.
Ці вимоги судом першої інстанції не дотримані.
Як видно з вироку, підсудний в судовому засіданні показав, що потерпілий ОСОБА_8, будучи нетверезим, під час посадки в автомобіль вдарився головою об стійку, дорогою жалівся на головний біль, біля воріт затіяв з ним сварку, а далі – бійку, під час якої він наніс потерпілому тільки два удари долонею по обличчю, щоб заспокоїти.
Далі у вироку суд обмежився викладенням показань потерпілої ОСОБА_5, свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, частини висновку повторної комісійної судово-медичної експертизи, згадкою про оголошені в судовому засіданні показання свідка ОСОБА_16 і рапорт оперативного чергового Іршавського Р.В., не розкриваючи їх суті, і вказав, що вважає, ніби ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст. 121 КК України.
Аналізу доказів, їх оцінки, мотивів, з яких суд відкидає показання підсудного, висновків про доведеність обвинувачення у вироку не наведено. Суми майнових стягнень з підсудного, які зазначені в мотивувальній і резолютивній частинах вироку, істотно розрізняються.
Такі порушення кримінально-процесуального закону, істотно вплинули на правильність прийняття рішення і, відповідно до ч.1 ст. 370 КПК України, є підставою для скасування вироку.
В такому разі апеляційний суд, згідно ч.2 ст. 374 КПК України, повертає справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд
У Х В А Л И В :
апеляції підсудного і захисника задовольнити частково, вирок Іршавського районного суду від 07.05.10 щодо ОСОБА_3 скасувати, кримінальну справу повернути на новий розгляд до суду першої інстанції.
Запобіжним заходом щодо підсудного залишити заставу.
Судді: