Справа № 2-470/10                                                                                                                  

Р І Ш Е Н Н Я

 Іменем   України

  05 серпня    2010 року Чорноморський районний суд Автономної Республіки Крим  

у складі:      головуючого - судді     Єрохіної І.В.  

                     при секретарі                Приходько Н.Г., Савченко О.С.  

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Чорноморське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про визнання права власності  

 В С Т А Н О В И В:

 Позивачка звернулася до суду  з позовом до  ОСОБА_1 про визнання права власності на ? частку квартири АДРЕСА_1, мотивуючи свої вимоги тим, що вона з 12.07.1996 року по 2006 рік знаходилась в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2. В 1997 році вони переїхали до АДРЕСА_2, де проживали до 2002 року. 27.12.2002 року вона переїхала та зареєструвала місце проживання в АДРЕСА_3 з тих підстав, що вона здійснювала догляд за престарілою ОСОБА_3, з якою уклала договір довічного утримання. ОСОБА_2 залишився проживати в смт. Роздольне, оскільки там залишився будинок та господарство. Вона регулярно приїжджала до чоловіка, а він приїжджав до неї. Пізніше вони прийняли рішення про продаж будинку в смт. Роздольне. Рішенням Роздольненського районного суду від 21.12.2004 року була визнана дійсною угода купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_2. Її чоловік ОСОБА_2 переїхав до неї в с. Міжводне Чорноморського району, та уклав безстроковий договір піднайму з ОСОБА_3 щодо його проживання по АДРЕСА_3. В грудні  2005 року вони прийняли рішення придбати квартиру АДРЕСА_1, про що склали розписку про передачу 2 000 доларів США в рахунок придбання квартири. Кінцевий розрахунок повинен був статися після оформлення документів. Вони вселилися в цю квартиру, почали робити ремонт. ОСОБА_2 звернувся до сільської ради для отримання земельної ділянки, але йому пояснили, що отримати земельну ділянку він не може тому, що земельну ділянку має дружина. Тоді було прийнято рішення про розірвання шлюбу. 08.09.2006 року вони зареєстрували розірвання шлюбу в органах РАЦС, але продовжували проживати однією сім’єю, вести спільне господарство, робили ремонт в квартирі. Договір купівлі-продажу квартири був оформлений після розірвання шлюбу – 21.11.2006 року. 03.01.2010 року ОСОБА_2 переніс інфаркт, його забрали до лікарні, але ІНФОРМАЦІЯ_1 він помер. Позивачка постійно знаходилась з ОСОБА_2 в лікарні, купувала ліки, доглядала його, після смерті поховала його. В даний час з’явилась відповідачка – дочка ОСОБА_2 від попереднього шлюбу, яка є спадкоємицею першої черги. Позивачка вважає, що має право на ? квартири, оскільки вона придбана за час спільного проживання, а тому належить їм на праві спільної сумісної власності, а тому просить визнати за нею право власності на ? частку вказаної квартири.  

У судовому  засіданні позивачка та її представник ОСОБА_4 на позовних вимогах наполягали та  просили його задовольнити у повному обсязі, пояснивши згідно вищевикладеного, додавши, що своєчасно не змогли оформити купівлю-продажу квартири оскільки були не в порядку документи на неї. Після оформлення квартири ОСОБА_2 зареєструвався в квартирі.

Доповнили, що окрім зазначеного, факт проживання разом з померлим підтверджується договором піднайму, згідно якого позивачка та ОСОБА_2 проживали за адресою АДРЕСА_3; довідкою Міжводненської сільради від 20.01.2010 року % 54; довіреністю від 07.11.2007 року, згідно якої позивачка уповноважувала ОСОБА_2 представляти її інтереси в суді, довідкою від 28.04.2010 року Міжводненської амбулаторії про виклик лікаря до ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_3.  

Також факт їх спільного проживання можуть підтвердити і свідки: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14,  ОСОБА_15 .  

     Представник відповідача ОСОБА_16 в судовому засіданні позов не визнала, вважала, що позов не підлягає задоволенню з тих підстав, що спірна квартира була придбана ОСОБА_2 після розірвання шлюбу, а тому це майно не є спільною власністю, крім того позивачка не надала суду доказів того, що вона спільно проживала з ОСОБА_2, вважає неможливим провести розділ майна, оскільки ОСОБА_2 помер, крім того позивачкою пропущений строк для звернення за захистом своїх прав.

           Заслухавши пояснення учасників процесу,  дослідивши   зібрані у справі докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги  підлягають  задоволенню з наступних підстав.  

           Відповідно до ст.. 60 ЦПК кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

           У судовому засіданні встановлено, що  ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть на (а.с. 28).    

           Після його смерті залишилося спадкове майно, яке складається з квартири АДРЕСА_1, яка була придбана на підставі договору купівлі-продажу від 21.11.2006 року (а.с. 16-17).  

             Згідно копії домової книги  (а.с. 19-21) ОСОБА_2 був зареєстрованій за адресою: квартира АДРЕСА_1 з 30 травня 2009 року.      

             Вказаний спір необхідно вирішувати починаючи з встановлення факту  проживання однією сім’єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2  

              Згідно ст. 3 Сімейного кодексу України  сім’ю  складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом,  мають взаємні права та обов’язки.  

             У судовому засіданні встановлено, що згідно свідоцтва про одруження від 12.07.1996 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували в зареєстрованому шлюбі (а.с. 8). Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу  (а.с. 9) шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1  08 вересня 2006 року розірваний згідно актового запису № 98.  

              З матеріалів, долучених до справи встановлено, що ОСОБА_2 був зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_3, а з 30.05.2009 року по АДРЕСА_1, фактично він мешкав за адресою: АДРЕСА_3, до такого висновку суд прийшов з наступних доказів:  

                -  на а.с. 10 долучається довідка Міжводненської сільради від 20.01.2010 року № 54, з якої вбачається, що ОСОБА_1 проживала разом зі своїм чоловіком ОСОБА_2. та вела з ним спільне господарство на день його смерті – ІНФОРМАЦІЯ_1;  

                -  за час спільного господарства позивачка та померлий придбали  квартиру АДРЕСА_1.  Суд не заперечує, що  у  договорі купівлі-продажу  цієї квартири від 21.11.2006 року вказане місто проживання покупця ОСОБА_2 АДРЕСА_3, якій співпадає з місцем проживання позивачки.

                - на   а.с. 27 долучається  копія  довіреності від 07.11.2007 року на представництво ОСОБА_2 інтересів ОСОБА_1 в суді.  Містом проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_1  вказана адреса: АДРЕСА_3.  

         - на а.с. 57 долучається довідка від 28.04.2010 року Міжводненської амбулаторії, згідно якої 03.01.2010 року був виклик лікаря ОСОБА_2 до дому на адресу АДРЕСА_3, після чого він був госпіталізований до лікарні.  

                У судовому засіданні допитані свідки зі сторони  позивачки та представника відповідача,  заслухавши пояснення яких суд  не може прийняти до уваги пояснення відповідача у справі  відносно того, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 разом не проживали та не вели спільне господарство.  

Так свідок ОСОБА_5 пояснила, що вона продала квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_1. Квартиру оформили на ОСОБА_17, розмову щодо придбання квартири вона вела з ОСОБА_1 та ОСОБА_2, вони разом ходили дивитись квартиру, вона отримала від них передплату в сумі 2000 доларів США, іншу суму отримала пізніше. Оформити квартиру зразу не змогли тому, що потрібно було підготувати документи, провести технічну інвентаризацію, зібрати довідки. Після того, як отримала передплату, вона передала документи на квартиру ОСОБА_2, щоб вони займалися зібранням документів. В розписці вказала, що отримала залог, оскільки юридично неграмотна, не бачить різниці, справді вона отримала передплату. До укладення договору купівлі-продажу вона приїжджала до ОСОБА_2 в гості, вони проживали однією сім’єю, про те, що вони розлучились вона не знала, вони вели спільне господарство.  

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_2 вона знала з дитинства, тому, що його мати була її хрещеною, також знала його сім’ю. Їй відомо, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розлучились для отримання земельної ділянки, але вони весь час проживали разом, був спільний бюджет. Вони придбали квартиру АДРЕСА_1, разом робили ремонт в квартирі.

Свідок ОСОБА_18 пояснив, що він разом працював з ОСОБА_2 до його смерті. У нього в сім’ї були добрі стосунки, по поводу розлучення йому нічого не відомо, ОСОБА_2 до останнього часу називав ОСОБА_1 своєю дружиною, добре про неї відгукався.  

 Свідок ОСОБА_8 пояснила, що ОСОБА_1 є її матір’ю, ОСОБА_2 – відчим. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 постійно проживали разом, вона нічого не знала про їх розлучення, у них не було справжніх причин для розлучення, між ними були добрі стосунки.  

Свідки ОСОБА_9, ОСОБА_19, ОСОБА_13 дали суду аналогічні показання, підтвердив, що позивачка та ОСОБА_2  жили однією сім’єю і вели сумісне господарство, тримали корову, за якою разом доглядали.  Крім того, свідок ОСОБА_9 пояснила, що позивачка здійснювала лікування ОСОБА_2, коли він потрапив в лікарню в січні 2010 року, а потім поховала його після смерті. Свідок ОСОБА_19 додала, что ОСОБА_1 та ОСОБА_2 разом робили ремонт в квартирі АДРЕСА_1, ОСОБА_2 проживав і в квартирі і в будинку по АДРЕСА_3.

     Свідок ОСОБА_11 пояснила, що проживала по сусідству з квартирою, яку придбали ОСОБА_2. Квартиру ОСОБА_1 та ОСОБА_2 придбали разом, разом робили ремонт в ній, вели господарство, тримали корову, вона покупала у них молоко. У неї не було сумнівів що вони проживають разом, однією сім’єю. Про розірвання шлюбу між ними вона нічого не знала. ОСОБА_1 лікувала, а потім поховала ОСОБА_2

     Свідок ОСОБА_20 пояснив, що є двоюрідним братом померлого ОСОБА_2 Брат постійно проживав разом з ОСОБА_1, про розлучення нічого не знав. Він приїжджав в гості до ОСОБА_2, жил в спірної квартирі, а брат з дружиною проживали в будинку. В 2008 році вони разом приїжджали на 70-річчя його матері в смт. Роздольне. Стосунки у них були як у чоловіка та дружини.

       Свідок ОСОБА_14 пояснила, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали в смт. Роздольне, потім переїхали до с. Між водне Чорноморського району, спочатку ОСОБА_1, а потім ОСОБА_2 ОСОБА_2 переїхав пізніше тому, що продавав будинок. В с. Між водне вони проживали разом, коли вона приїжджала до них в гості, то проживала в спірній квартирі, а вони в будинку на АДРЕСА_3. Проживали вони разом, про їх розлучення та придбання квартири їй нічого не відомо.

     Свідок ОСОБА_22 пояснив, що знаком з ОСОБА_2 з 2001-2002 року. Вони проживали однією сім’єю. Вони разом придбали спірну квартиру, але практично весь час проживали в будинку на АДРЕСА_3, що квартира була в жахливому стані, були проблеми з обігріванням, вони робили там ремонт. Вони постійно проживали разом. Також пояснив, що є депутатом сільської ради з 2006 року, та є членом земельної комісії. На сесії сільради було прийнято рішення не видавати земельні ділянки на кожного члена сім’ї, оскільки є дефіцит землі. А тому він запропонував ОСОБА_2, з яким знаходився в добрих стосунках, оформити розлучення.  Він не знав, чи оформив ОСОБА_2 розлучення, але він постійно разом проживав з ОСОБА_1 однією сім’єю, та у них були добрі стосунки.

     Свідок ОСОБА_23, яка була допитана по клопотанню представника відповідача, пояснила, що ОСОБА_1 доглядала бабусю.  Будинок двохквартирний, в одній половини проживала свідок, а в другій половині будинку – позивачка з дочкою. Пізніше, десь через рік, в сіло приїхав ОСОБА_2, придбав квартиру на вул.. Комсомольській в с. Міжводне, говорив, що продав квартиру в смт. Роздольне, та купив в с. Міжводне. Він приходив до неї та питав, чи в порядку документи на її квартиру тому, що ОСОБА_1 буде оформляти свою половину. Також свідок підтвердила, що ОСОБА_2 тримав корову в будинку ОСОБА_1, ОСОБА_1 доїла корову. Ці показання узгоджуються з показаннями інших свідків, допитаних в судовому засіданні.

     Суд критично ставиться до пояснень свідка ОСОБА_23 в тій частини, що ОСОБА_2 періодично зустрічався з іншою жінкою, дарував їй квіти, оскільки цей факт не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні, та не був підтверджений іншими свідками – мешканцями села.    

Суд не може взяти до уваги ту обставину, що свідок не бачила, щоб ОСОБА_1 прала білизну ОСОБА_2, оскільки це не є тією підставою, яка може підтверджувати факт окремого проживання, ведення спільного господарства позивачки та померлого. Факт того, що вона це не бачила, не підтверджує наявність цього факту. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України.

Суд як доказ сумісного проживання і ведення спільного господарства  позивачки та ОСОБА_2  приймає до уваги те, що позивачка поховала померлого ОСОБА_2, отримала допомогу на поховання, що в судовому засіданні не заперечував представник  відповідача у справі.    

Викладенні докази свідчать про те, що з вересня 2006 року  і  до  смерті ОСОБА_2 тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачка  з  померлим  проживали разом,  вели спільне господарство, тобто жили однією  сім’єю.  

     Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали однією сім’єю з моменту розірвання шлюбу по день смерті ОСОБА_2, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1.  

Виходячи з встановлених обставин справи, наведених вимог закону, суд прийшов до висновку, що сторони після розірвання шлюбу в іншому шлюбі не перебували, проживали однією сім'єю, нажили  в цей період майно, яке підлягає поділу як спільне майно подружжя.  

Згідно ч. 1 ст. 74 Сімейного Кодексу України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності.  

Згідно п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» - «... При застосуванні ст. 74 СК, що регулює поділ майна осіб, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, судам необхідно враховувати, що правило зазначеної норми поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі і між ними склалися  відносини, що притаманні подружжю».  

Відповідно до ч. 2 ст. 74 СК України, на майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, поширюються положення глави 8 СК України.  

Отже, ст. 60 СК України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу. належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності... Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.  

 Суд також приймає до уваги те, що домовленість на придбання квартири була досягнута ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та була внесена передплата за квартиру в період находження їх в шлюбі,  що підтверджується показаннями свідка ОСОБА_5 – продавця квартири.

Таким чином, враховуючи наведені доказі суд вважає за необхідне визнати квартиру АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.  

Згідно ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначене домовленістю між ними або шлюбним договором.  

Частиною 1 статті 355 ЦК України передбачено, що майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно), а ч. 1 ст. 357 ЦК України - частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або за законом.  

 На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 3, 60, 61 ч. 3, 65 ч. 4,70, 74 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 355 ч. 1, 357, 364 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України суд,  

 В И Р І Ш И В:

          Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.  

         Визнати за ОСОБА_1  право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1 АРК.  

         Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим області через Чорноморський районний суд  протягом десяти днів з дня проголошення рішення.  

                   Суддя: