справа № 2-54/2010 р   .  

  Р І Ш Е Н Н Я  

іменем     України  

  30 липня 2010 року       Ірпінський міський суд Київської області в складі:  

  головуючого         судді Савченка С.І.  

при секретарі         Журавській О.М.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду в м.Ірпінь справу за позовом ОСОБА_1 в особі законного представника (опікуна) ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання недійсними договорів купівлі продажу частини будинку та земельної ділянки,-  

    в с т а н о в и в:  

  Позивач в жовтні 2006 року звернувся до суду з даним позовом,   який мотивував тим, що йому на праві власності належав житловий будинок по АДРЕСА_1, а також присадибна земельна ділянка будинку площею 0,1304 га. Зазначав, що 09.11.1997 р. сталася пожежа і будинок був пошкоджений. У 2006 р. він познайомився із відповідачем, який пообіцяв відбудувати належний йому будинок, але він повинен був подарувати йому частину буинку і ділянки. Вказував, що 25.09.2006 р. між сторонами було укладено договір дарування 28/100 частин будинку і частини присадибної ділянки площею 0,0588 га. Посилаючись на те, що він з дитинства страждає на психічні захворювання, неодноразово лікувався у психіатричних лікарнях і на час укладання договорів не усвідомлював значення своїх дій і не міг керувати ними, просив визнати оспорювані договори дарування частини будинку і ділянки недійсними.  

  Ухвалою суду від 01.06.2010 р. до участі у справі у якості законного представника позивача, якого визнано недієздатним, притягнуто його опікуна - дочку ОСОБА_2.  

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, підтвердив наведені в позові обставини, просив задоволити.  

  Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на те, що на час укладення договорів дарування ОСОБА_1 вів себе нормально, якихось відхилень у його поведінці не було, а тому вважає, що той розумів значення своїх дій і усвідомлено уклав договори дарування. Просив в позові відмовити.  

  Суд, вислухавши доводи та заперечення учасників, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.  

  Судом встановлені слідуючі обставини : ОСОБА_1 був власником житлового будинку по АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 13.09.2006 р., виданого виконавчим комітетом Гостомельської селищної ради (а.с.8-9).  

Крім того, ОСОБА_1 був власником   земельної ділянки площею 0,0588 га ділянки для будівництва і обслуговування будинку і господарських споруд по АДРЕСА_1 на підставі державного акту (а.с.7).  

25.09.2006 р. між сторонами було укладено два договори дарування, згідно яких ОСОБА_1 подарував ОСОБА_3 28/100 частин будинку АДРЕСА_1 та частину присадибної земельної ділянки площею 0,0588 га (а.с.11-12).  

Також, судом встановлено, що відчужувач майна за договорами дарування ОСОБА_4 1934 р.н. з 1971 р. пебуває на обліку у лікаря психіатра м.Ірпінь і страждає на хронічне психічне захворювання: у формі параноїдальної шизофренії, безперервно-прогредієнтного перебігу з парафренним синдромом, з дисоціативним і емоційно-вольовим дефектом особистості. Згідно актів судово-психіатричних експертиз № 73 від 24.01.2007 р. та № 51 від 20.02.2008 р. ОСОБА_1 за своїм психічним станом не може розуміти значення своїх дій та керувати ними в даний час і не міг  розуміти значення своїх дій та керувати ними в момент підписання договорів дарування будинку і ділянки 25.09.2006 р. (а.с.44-48, 74-76).  

            -  2  -  

  За рішенням Ірпінського міського суду від 11.11.2009 р. ОСОБА_1 визнаний недієздатним і за рішенням Ірпінського міського суду від 23.03.2010 р. йому призначено опікуна ОСОБА_2 (а.с.86,93).  

  Вказані обставини стверджуються свідоцтвом про право власності на будинок, державним актом, договорами дарування, висновками психіатричних експертиз, судовими рішеннями та іншими матеріалами справи.  

  Спірні правовідносини регулюються ЦК України.  

Відповідно до ст.203 ЦК україни зміст правочину не може суперечити цьому Кодесу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.  

Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення сторонами вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п»ятою та шостою ст.203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.  

Згідно ст.225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовм цієї особи.  

  Поскільки судом встановлено, що ОСОБА_1 страждає на хронічне психічне захворювання і спірні договори дарування частини будинку і ділянки від 25.09.2006 р. укладені ОСОБА_1 в стані, коли він не міг розуміти значення своїх дій та керувати ними, то на підставі ст.225 ЦК України суд визнає ці договори недійсними.  

  Суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що ОСОБА_1   розумів значення своїх дій і усвідомлено уклав договори дарування, поскільки т   акі доводи спростовуються висновками психіатричних експертиз (основної і додаткової), які сумнівів у суду не викликають.  

Відповідач же заперечуючи проти позову не надав жодного доказу на спростування цих висновкі експертиз.  

  На підставі ст.ст.203, 215, 225 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд   , -  

        в и р і ш и в :  

  Позов задоволити.  

Визнати недійсним договір дарування 28/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1, укладений 25.09.2006 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 і посвідчений приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Прилипко В.В.  

Визнати недійсним договір дарування земельної ділянки площею 0,0588 га ділянки для будівництва і обслуговування будинку і господарських споруд по АДРЕСА_1, укладений 25.09.2006 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 і посвідчений приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Прилипко В.В.  

Рішення в повному обсязі буде виготовлене не пізніше 04.08.2010 року.  

  Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів та наступного подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви.  

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву не було подано, а у випадку подання заяви – після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.  

    Суддя                 С.І.Савченко