РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року липня місяця 29 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі
Г головуючого, судді Ів Іващенко В.В.
С суддів Д Дяченко Л.О., Макарчук Л.В.
П при секретарі В Власовій М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Штормівської сільської ради про визнання права власності на житловий будинок за апеляційною скаргою В.о. Сакського міжрайонного прокурору на рішення Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 12 серпня 2008 року,
ВСТАНОВИЛА:
30.07.2008р. ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до Штормівської сільської ради про визнання права власності на житловий будинок в цілому, загальною площею 213,2кв.м., жилою площею 81,7кв.м., який розташований по АДРЕСА_1.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі договору купівлі-продажу № 82 від 15.01.2001р. вин є власником земельної ділянки, загальною площею 0,16га, за адресою: АДРЕСА_1. На зазначеної земельної ділянки позивач за власні кошті збудував житловий будинок, загальною площею всього житлового будинку 213,2кв.м., жилою площею 81,7кв.м., про що свідчить технічний паспорт від 28.05.2008р., однак Сакська райдержадміністрація відмовила в прийомі житлового будинку до експлуатації, в зв’язку з відсутністю повного пакету документів на будівництва.
Рішенням Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 12 серпня 2008р. позовні вимоги задоволені.
В апеляційній скарзі апелянт ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову у задоволені позову, мотивуючи тим, що судом були порушені норми матеріально та процесуального права, зокрема зазначає, що предметом позову є визнання права власності на самочинне будівництво, прийом в експлуатацію будинків покладено на приймальну комісію, яка утворюється інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю; вирішення цього питання до компетенції суду не належить та територіальний орган Державної архітектурно-будівельної інспекції України до участі у справі не притягувався.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, дослідивши обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і перевіривши їх доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню.
Відповідно зі ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є, в частки, неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
На підставі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_5 на підставі державного акту належить на праві власності земельна ділянка цільового призначення – будівництво та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, будинок самочинно збудований, але це не порушує прав третіх осіб та цільового призначення земельної ділянки.
З такими висновками суду колегія суддів погодиться не може, оскільки вони зроблені на неповно з’ясованих обставинах, що мають значення для справи, ці обставини не доведені судом першої інстанції, та порушено норми матеріального і процесуального права.
У зв’язку з вище викладеним рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
Згідно ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють Державна архітектурно-будівельна інспекція України, інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, областях, районах, містах Києві та Севастополі, містах обласного підпорядкування.
Постановою Кабінету міністрів № 428 від 05 квітня 2006р. утворено Державну архітектурно-будівельну інспекцію і її визнано урядовим органом державного управління, що діє в складі міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України і йому підпорядковується.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1182 від 26 вересня 2007р. внесено зміни у відповідні нормативно-правові акти Уряду України і визначено систему органів державного архітектурно-будівельного контролю, яку складають Державна архітектурно-будівельна інспекція України, її територіальні органи а Автономної Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 923 від 08 жовтня 2008р. «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’эктів” прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів здійснюється приймальною комісією, яка утворюється інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю.
Відповідно до ст. 331 ч. 2 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно/ житлові будинки, будівлі, споруди тощо / виникає з моменту завершення будівництва/ створення майна /.
Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Як вбачається з матеріалів справі, ОСОБА_5 згідно державного акту 11-КМ № 026343, виданому 16 січня 2001р. належить на праві приватної власності земельна ділянка площею 0,16га для будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1/ а.с. 7 /, на якій вин, відповідно технічного паспорту, збудував будинок/ а.с. 8-12 /, якій як встановлено технічним висновком ТПП Крим, відповідає будівельним, санітарним, протипожежним нормам для жилих та допоміжних приміщень та споруд / а.с. 13-16 /.
Проте, ніяких даних та доказів, що ОСОБА_5 відповідно до вимог діючого законодавства звертався до відповідних органів про прийняття новозбудованого будинку в експлуатацію та його державну реєстрацію, в матеріалах справі не має.
Враховуючи вище викладене, у задоволенні позову за відсутністю правових підстав належить відмовити.
Керуючись статтями 303, 304, 307, 309, 316, 317, 319, 324, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія судді,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Сакського міжрайонного прокурора задовольнити.
Рішення Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 12 серпня 2008 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову ОСОБА_5 в позові до Штормівської сільської ради про визнання права власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Судді: