Справа №2-560/10 р.  

  Р І Ш Е Н Н Я  

  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  22 липня 2010 року      Чорноморський районний суд Автономної Республіки Крим  

в складі:  головуючого судді                      Єрохіної І.В.    

при секретарі                                Савченко О.С..    

  розглянув у відкритому судовому засіданні в смт. Чорноморське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми та пені за прострочення виконання зобов’язання відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів»,  

  в с т а н о в и в:  

  ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми та пені за прострочення виконання зобов’язання відповідно до Закону України про захист прав споживачів, свої вимоги мотивує тим, що в березні 2010 року між нею та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, яка здійснює господарську діяльність, був заключний договір підряду на поставку та встановлення  металопластікових вікон в житловому будинку позивачки. З метою реалізації договірних відносин позивачка передала відповідачці грошову суму в розмірі 1000 доларів США та 9000 грн. Відповідачка обіцяла через декілька днів встановити вікна. Пізніше відповідачка відмовилась від виконання зобов’язань та пообіцяла повернути гроші в строк до 06.05.2010 року, про що склала розписку. Але в зазначений строк гроші не повернула, тому позивачка вимушена звернутися до суду та просить стягнути з відповідачки вказану суму. Крім того, позивачка просить стягнути пеню за прострочення зобов’язання в сумі 39039 грн., а всього просила стягнути 55939 грн.  

Позивачка та її представник ОСОБА_3  в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просив їх задовольнити. Пояснив у відповідності до вищевикладеного, позивачка уточнила позовні вимоги, просила стягнути з відповідачки 1000 доларів США, що за офіційним курсом гривни до іноземної валюти складає 7900 грн, та 2000 грн., оскільки відповідачка повернула їй 7000грн., а всього просила стягнути 9900 грн.. В судовому засіданні представник наполягав на стягненні з відповідачки суми у розмірі 9900 грн. відповідно до вимог цивільного законодавства, та стягнути з відповідачки 39039 грн. пені відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів», а також стягнути з відповідачки  витрати, пов’язані з наданням правової допомоги.  

Відповідачка  в судовіх засіданнях позов визнавала частково, не заперечувала, що обіцяла встановити позивачці вікна, за що отримала від неї гроші, але не змогла виконати заказ, частково повернула позивачці гроші в сумі 7000 грн. Згодна повернути позивачці гроші в сумі 1000 доларів США та 2000 грн.,  сплачувати пеню та витрати на правову допомогу не згодна.  Просила суд надати термін декілька днів для урегулювання спору миром.  

Позивачка не заперечувала проти надання терміну для добровільного вирішення спору, у зв’язку з чим, судом двічі оголошувалась перерва.  

В останнє судове засідання відповідачка та її представник не з’явились, повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи. Про причини неявки суд не повідомили, у зв`язку з чим, суд вважає за можливе розглянути справу в їх відсутність.    

Вислухавши позивача, її представика, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.  

Так судом беззаперечно встановлено, що в березні 2010 року  між позивачем та відповідачем був укладений усний договір на виконання робіт, про що не заперечували сторони.  

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, які беруть участь у справі.  

Згідно з ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  

В п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів»  визначений термін -виконавець - суб'єкт господарювання,  який виконує  роботи або надає послуги; п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів»  визначено поняття - договір - усний чи письмовий  правочин  між  споживачем  і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких  реалізується  продукція.   Підтвердження   вчинення   усного правочину  оформляється  квитанцією,  товарним  чи  касовим чеком, квитком,  талоном або іншими  документами. Розписку відповідачки від 06.05.2010 року (а.с. 3) суд розцінює як документ про отримання грошей відповідачкою в рахунок оплати виконання замовлення на підтвердження укладення договору.  

Як вбачається з відповіді Чорноморської ДПІ № 1504/9/29-0 від 19.07.2010 року відповідачка не була зареєстрована підприємцем на момент укладення договору, та не здійснювала господарську діяльність, оскільки на податковому обліку як фізична особа-підприємець. Оскільки виконавцем згідно ЗУ «Про захист прав споживачів» є суб’єкт господарювання, яким відповідачка не була, застосування даного Закону до правовідносин між позивачкою та відповідачкою не допустимо.  

Позивачка посилається на ст.. 837 ЦК України, що нею був укладений договір підряду на поставку та встановлення  металопластікових вікон в її житловому будинку. Згідно положень цього договору одна сторона (підрядник) зобов’язується  на свій ризик виконати певну роботу на завдання іншої сторони (замовник), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу. Оскільки сторони не заперечували про укладення між ними даного договору,суд погоджується з тим, що мале місце укладення договору, то до нього можливо застосувати наслідки, яки діють у разі не виконання договорів  

Відповідно до ст. 525 ГК України одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається. Згідно ст.. 526 ЦК України зобов’язання повинно виконуватись належним чином.  

Тому суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення суми підлягають задоволенню, сторонами вони не заперечуються.  

З досліджених в судовому засіданні матеріалів справи, вбачається, що вони не містять інформації про дату вчинення усного договору, про строк виконання робіт, про права та обов’язки сторін, письмовий договір між сторонами не складався. Тому суд позбавлений можливості встановити наявність чи відсутність порушення строків виконання договору. Відповідальність сторін договором не визначена. Застосувати ст. 625 ЦК України позивачка не просить, тому суд розглядає справу в межах заявлених вимог. Тому позовні вимоги в цієї частині задоволенню не підлягають.  

Що стосується позовних вимог щодо стягнення витрат на надання правової допомоги, то вони підлягають задоволенню частково з наступних підстав.    

Відповідно до ст.. 84 ЦПК України витрати,  пов'язані з оплатою правової  допомоги  адвоката або іншого фахівця в галузі права,  несуть сторони,  крім випадків  

надання безоплатної правової допомоги.  Граничний розмір компенсації витрат  на  правову  допомогу встановлюється законом. У зв’язку з цим ці позовні вимоги підлягають частковому задоволенню тому, що відповідно до вимог п.2 ч.3 ст.79, ст.84, ч.1 ст.88 ЦПК України – стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені витрати, пов’язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права. Враховуючи те, що позовні вимоги позивачки задовольняються частково, суд вважає доцільним відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стягнути з відповідачки ці витрати пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 500 грн..  

У відповідності до ч. 3 ст.88 ЦПК України якщо  позивача,  на  користь   якого   ухвалено   рішення, звільнено від сплати судового збору,  він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи  відхиленої  частини вимог, тому з відповідачки слід стягнути в дохід держави судовій збір в сумі 99 грн., а також слід стягнути 120 грн. ІТЗ.    

  На підставі викладеного  ст.ст.23 , 525 ЦК України ,  ст.1,  ст.10,  ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів»,  керуючись ст. ст. 10-11, 60, 79 , 88, 209, 212, 214-215, 218, 224 ЦПК України, суд  

  в и р і ш и в:    

  Позов ОСОБА_1  задовольнити частково.  

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 9900 (дев’ять  тисяч  дев’ятсот) гривен.    

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1  витрати, пов’язані з наданням  правової допомоги в сумі 500 грн.  

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовій збір в сумі 99 грн.  

Стягнути з ОСОБА_2  витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ в Чорноморському районному суді АР Крим перерахувавши вказану суму на ррахунок 31218259700303, ОКПО 34740468, МФО 824026, одержувач державний бюджет Чорноморського району АР Крим у розмірі 120 (сто двадцять) гривен.              

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Чорноморський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.  

  Головуючий: