Справа № 2-846\2010 р.
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
27 липня 2010 року м. Охтирка
Сумської області
Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого – судді КОВАЛЬОВОЇ О.О.
при секретарі ЯВТУШЕНКО О.С.
з участю
прокурора КЛИМЕНКО В.А.,
без участі осіб, що беруть участь в розгляді справи, з технічною фіксацією розгляду справи комплексом «Оберіг», розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирка цивільну справу за позовом
Охтирського міжрайонного прокурора
м. Охтирка вул. Фрунзе, 12
в інтересах ОСОБА_1
АДРЕСА_1
до
Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області
40009, м. Суми, вул. Пушкіна, 1
про стягнення невиплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни» за 2007-2009 р.,
в с т а н о в и в :
Прокурор звернувся в інтересах позивача до суду з позовом до відповідача, яким просив зобов'язати відповідача виплатити позивачу, як дитині війни, недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за 2007-2009 року відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (далі – Закон), обгрунтовуючи позовні вимоги прокурор в інтересах позивача, посилався на те, що позивач належить до соціальної категорії “Дитина війни” і відповідно до ст. 6 указаного Закону має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком, але в 2007 р. виплати не проводилися, а в 2008 -2009 р.-виплати проводилися, але в сумі не 30% від мінімального розміру пенсії за віком, а 10% прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність. Прокурор вказував, що підставою представництва інтересів позивача в суді є його неспроможність самостійно захистити свої порушені права через фізичний стан та вік.
Прокурор в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі.
Позивач у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує повністю.
Представник відповідача в суд не з'явився, надав заяву, в якій просить розглядати справу у його відсутність, однак, надав до справи письмове заперечення у якому зазначено, що позивач має статус дитини війни, а тому згідно ст. 6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни” (далі Закон № 2195) він вправі отримувати підвищену пенсію на 30 % від мінімальної пенсії за віком, але як видно зі змісту дана норма Закону не передбачає яким саме органом, за рахунок яких коштів і джерел та в якому процедурному порядку здійснюється призначення і виплата підвищення пенсії. До основного розміру пенсійних виплат, позивачу нараховується та виплачується підвищення „Дітям війни” згідно розмірів, які встановлено постановою Кабінету Міністрів України № 530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”. Ця постанова набрала чинності з 22.05.2008 р. та визначила розміри щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії „дітям війни”.
Ст. 7 Закону передбачає, що фінансове забезпечення соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до ст. 28 ч. 3 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” № 1058 від 09.07.2003 року (далі Закон № 1058) мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений ч. 1, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Розмір мінімальної пенсії встановлений також постановою КМ України „Про підвищення розмірів трудових пенсій” від 15.04.2003 р. № 544, відповідно до якої мінімальний розмір пенсії, передбачений для обчислення трудових пенсій за віком, встановлений у розмірі 50 грн.
Враховуючи те, що механізм реалізації положень ст. 6 Закону № 2195 був відсутній, Пенсійний фонд звернувся за роз”ясненням до Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України та Міністерства праці та соціальної політики України.
У листі № 21-26-561 від 31.08.2007 року Міністерство юстиції України на звернення Пенсійного фонду України від 06.08.2007 року, зазначає, що питання пов”язане з визначенням величини мінімальної пенсії за віком, що застосовується для обчислення підвищення пенсії особам, яким встановлено статус „дитина війни”, має бути вирішено у законодавчому порядку, зокрема це може бути вирішено шляхом внесення змін до ЗУ „Про соціальний захист дітей війни”, і що підвищення пенсій (або щомісячного довічного утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії) буде проведено лише після прийняття відповідного законодавчого акту.
На підставі ст. 6 Конституції України органи виконавчої влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до Законів України. Стаття 19 Конституції України передбачає, що правовий порядок в Україні грунтується на принципах, згідно яких ніхто не може бути вимушений робити те, що не передбачено законодавством. Одночасно дана норма встановлює, що органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадовці зобов”язані діяти на підставі, в межах і способом, передбаченим законодавством України.
Пункт 9 Положення „Про Пенсійний фонд України” передбачає вичерпний перелік напрямів використання коштів Пенсійного фонду України, які використовуються виключно за призначенням і вилученню не підлягають.
Враховуючи, що Законом України „Про соціальний захист дітей війни” передбачено, що фінансування виплат по даному Закону проводиться із Державного бюджету України, який затверджує Верховна Рада України, а не з бюджету Пенсійного фонду України, який затверджує КМ України, то вважає, що діяв без будь-яких порушень законодавства.
Враховуючи, що механізм реалізації положень ст. є ЗУ „Про соціальний захист дітей війни” відсутній то відповідно до роз”яснень Міністерства юстиції України вирішити питання про реалізацію вказаної норми можливо лише внесенням змін та доповнень до цього Закону.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, до яких відноситься Пенсійний фонд України, його органи та посадові особи, зобов”язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що перебачені Конституцією України та законами України.
Жодним із законів про пенсійне забезпечення не встановлено відповідний механізм та умови призначення, порядок фінансування таких підвищено, питання підвищення дітям війни пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, на 30 % мінімальної пенсії за віком законодавчо залишається не вирішеним, а отже не можливим є і виконання відповідачем задекларованої норми Закону України „Про соціальний захист дітей війни”. Тому вважають дії такими, що відповідають чинному законодавству України, а вимоги позивача безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що позивач є дитиною війни в розумінні ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, що також підтверджується пенсійним посвідченням.
Відповідно до ст. 71 п. 12 “Про Державний бюджет на 2007 рік”, дію статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, з урахуванням ст. 11 цього Закону, було зупинено. Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року щодо відповідності Конституції України ( конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” (справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є не конституційним) положення пункту 12 статті 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, яким зупинено дію статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, з урахуванням статті 111 цього Закону.
Відповідно до п. 41 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно якого дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії, або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни» - 10% прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність. Дане підвищення у вищенаведеному розмірі позивачу виплачується щомісячно починаючи із січня 2008 року.
Рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, було визнано не конституційними вищенаведені положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Відповідно до ст. 152 ч. 2 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Рішення Конституційного Суду України в цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Законом України " Про Державний бюджет на 2009 рік" дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей" не зупинено. Відповідно до ч.2 ст. 54 Закону України " Про Державний бюджет на 2009 рік" розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом, та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.
Відповідним Законом, який встановлює доплату до пенсії дітям війни є Закон України “Про соціальний захист дітей війни”. Таким чином, виходячи із пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру щомісячної державної соціальної допомоги за період з 01.01.2009 р. територіальні органи Пенсійного фонду України у 2009 році повинні діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, а не відповідно до постанови КМУ за №530 від 28.05.2008 р.
Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Суд вважає правомірними вимоги позивача в частині визнання бездіяльності відповідача протиправною по невиплаті до пенсії позивача державної соціальної допомоги дітям війни.
Відповідно до ст. 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" позивачеві в 2007 році підлягали до виплати:
липень (4,06+406)х30 % = 410,06х30 %= 123,02 гривень;
серпень (4,06+406 )х30 % = 410,06х30 %= 123,02 гривень;
вересень (4,06+406 )х30 % = 410,06х30 %= 123,02 гривень;
жовтень (4,11+411)х30 % =415,11х30 % = 124,53 гривень;
листопад (4,11+411)х30 % =415,11х30 % = 124,53 гривень;
грудень (4,11+411)х30 % =415,11х30 % = 124,53 гривень;
всього за 2007 рік : 742,65 гривень.
Згідно ст. 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" позивачеві в 2008 році виплаті підлягали такі суми доплати до пенсії :
травень 481х30 % = 144,3 гривень; червень 481х30 % = 144,3 гривень;
липень 482 х30 % = 144,6 гривень; серпень 482 х30 % = 144,6 гривень;
вересень 482 х30 % = 144,6 гривень; жовтень 498 х30 % = 149,4 гривень;
листопад 498 х30 % = 149,4 гривень; грудень 498 х30 % = 149,4 гривень;
всього за 2008 рік: 1170,60 гривень.
Таким чином всього позивачеві повинна бути виплачена сума допомоги за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року в розмірі 1913,25 гривень з урахуванням суми допомоги, яка вже була виплачена.
Згідно ст. 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» в 2009 році позивачеві підлягає нарахуванню та виплаті сума у розмірі: 498 х 30 % = 149,40 гривень щомісячно починаючи з 1.01.2009 р.
Позовні вимоги щодо зобов'язання відповідного управління Пенсійного фонду України нарахувати недоплачену щомісячну державну допомогу дитині війни у визначеній позивачем грошовій сумі, не підлягають задоволенню, оскільки, суд не може перебирати на себе функцію органу, на який законодавством покладено такі повноваження.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно – правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що не можливо прийняти до уваги положення ч. 3 ст. 28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки, наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст. 46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
Крім того, суд вважає безпідставним посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплат зазначеної доплати до пенсії, оскільки, органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов'язань, які встановлені ст. 46 Конституції України та зазначено нормою Закону.
Суд не може погодитися з доводами відповідача щодо не визначеності на законодавчому рівні питання відносно органу, на який покладено обов'язок здійснення виплат підвищення до пенсії особам, які мають статус дитини війни.
Пенсійний фонд України діє у відповідності Положення “Про Пенсійний фонд України” і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
Таким чином, суд дійшов висновку, що обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” покладено на відповідача, як Управління Пенсійного фонду України, за місцем проживання позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 64 Конституції України, ст. ст. 3,6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст. ст. 10, 15, 60, 88, 89, 209, 212-215 Цивільного процесуального Кодексу України, Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами”, суд
в и р і ш и в:
Позовні вимоги Охтирського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області про зобов'язання здійснити виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни задовольнити.
Зобов’язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Сумській області виплатити на користь ОСОБА_1 недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 р., за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року з урахуванням фактично виплачених коштів.
Стягнути з Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області на користь держави судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 08,50 (вісім гривень 50 копійок) грн. та на користь спеціального фонду Державного бюджету України - 37 (тридцять сім гривень 00 копійок) грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Сумської області через Охтирський міськрайонний суд Сумської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Охтирського міськрайонного суду
Сумської області О.О. КОВАЛЬОВА
Повний текст рішення суду виготовлений 01.08.2010 року
З оригіналом здідно