Справа № 2-1793\2010 р.
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
04 серпня 2010 року м. Охтирка
Сумської області
Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого – судді КОВАЛЬОВОЇ О.О.
при секретарі ЯВТУШЕНКО О.С.
без участі осіб, що беруть участь у розгляді справи, з технічною фіксацією розгляду справи комплексом «Оберіг», розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирка цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
АДРЕСА_1
до
Управління Пенсійного фондуУкраїни в м. Охтирка Сумської області
42700, м. Охтирка, вул. Жовтнева, 23
про стягнення невиплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни» за 2010 р.,
в с т а н о в и в :
Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача, яким просила зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити, як дитині війни, недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за 2010 р. відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (далі – Закон), обгрунтовуючи позовні вимоги тим, що вона належить до соціальної категорії “Дитина війни” і відповідно до ст. 6 указаного Закону має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком, але в 2010 р. виплати не проводилися.
Позивачка у судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує повністю.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав суду письмову заяву, в якій просить розглядати справу у його відсутність та надав до справи письмове заперечення у якому зазначено, що дійсно дітям війни пенсії мають підвищуватись на 30% мінімальної пенсії за віком, проте відповідно до ст. 7 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни ”, який передбачає механізм цих виплат, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Відповідно до ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлений виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим законом. Розмір мінімальної пенсії встановлений також постановою Кабінету Міністрів України „Про підвищення розмірів трудових пенсій” від 15.04.2003 р. №544, відповідно до якого мінімальний розмір пенсії встановлений у розмірі 50 грн. Згідно листа Міністерства юстиції на звернення Пенсійного фонду України питання, пов”язане з визначенням величини мінімальної пенсії за віком , що застосовується для обчислення підвищення пенсії особам, яким встановлено статус „дітини війни”, має бути вирішено у законодавчому порядку, і що підвищення пенсії буде проведено лише після прийняття відповідного законодавчого акту. Також виплати по Закону України „ Про соціальний захист дітей війни ”повинні виплачуватися із Державного бюджету України, а не з бюджету Пенсійного фонду України, а тому відповідач діяв без порушень закону. Крім того жодним із законів не встановлено відповідний механізм та умови призначення, порядок фінансування таких підвищень, питання підвищення дітям війни соціальної допомоги на 30% мінімальної пенсії за віком законодавчо залишається невирішеним, а отже є неможливим виконання відповідної норми Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Суд, проаналізувавши матеріали справи, дослідивши письмові докази, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню зі слідуючих підстав .
Судом встановлено, що позивачка є дитиною війни в розумінні ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, що також підтверджується пенсійним посвідченням.
Відповідно до ст. 52 Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік», розміри державних соціальних гарантій, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом, та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.
Відповідним Законом, який встановлює доплату до пенсії дітям війни є Закон України “Про соціальний захист дітей війни”. Таким чином, виходячи із пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру щомісячної державної соціальної допомоги за період з 01.01.2010 р. територіальні органи Пенсійного фонду України у 2010 році повинні діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, а не відповідно до постанови КМУ за № 530 від 28.05.2008 р.
Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно ст. 3 Цивільно-процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, передбаченому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Із змісту позовної заяви та заперечень відповідача вбачається, що мається спір з приводу обчислення та виплати щомісячної державної соціальної допомоги відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
На час розгляду судом позову положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є діючими. Інший нормативний акт, що врегульовував би питання щодо розміру зазначеної соціальної виплати, відсутній. В зв’язку з чим, при визначенні розміру належної позивачці соціальної допомоги за 2010 рік, необхідно керуватися ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно з якою розмір соціальної допомоги складає 30 % від мінімального розміру пенсії за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком встановлений ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і складає з 01.01.2010 року - 695 гривень, з 01.04.2010 року – 706 гривень. Таким чином з 01.01.2010 року по день винесення рішення суду позивачці підлягає виплаті: січень 695 х 30 % = 208,50 гривень; лютий 695 х 30 % = 208,50 гривень; березень 695 х 30 % = 208,50 гривень: квітень 706 х 30 % = 211,80 гривень; з 01.05.2010 року по 13.05.2010 року включно (706/31) х 13 х 30 % = 88,82 гривень.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно – правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що неможливо прийняти до уваги положення ч. 3 ст. 28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки, наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст. 46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
Крім того, суд вважає безпідставним посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплат зазначеної доплати до пенсії, оскільки, органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов'язань, які встановлені ст. 46 Конституції України та зазначено нормою Закону.
Суд не може погодитися з доводами відповідача щодо не визначеності на законодавчому рівні питання відносно органу, на який покладено обов'язок здійснення виплат підвищення до пенсії особам, які мають статус дитини війни.
Пенсійний фонд України діє у відповідності Положення “Про Пенсійний фонд України” і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районним управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
Таким чином, суд дійшов висновку, що обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивачці, передбаченої ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” покладено на Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка Сумської області, за місцем проживання позивачки.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про порушення права позивач на отримання законодавчо визначеного підвищення до пенсій, яке підлягає захисту.
Згідно ст. 1, 3 ЦПК України суд захищає порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси фізичних та юридичних осіб.
Згідно ст. ст. 81, 88 ЦПК України з відповідача на користь позивачки необхідно стягнути судові витрати по справі, а саме судовий збір в сумі 8,50 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 64 Конституції України, ст. ст. 3, 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, Законом України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, ст. ст. 10, 60, 81, 88, 212-215 ЦПК України, суд –
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка Сумської області про зобов'язання здійснити донарахування та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни задовольнити.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Охтирському районі Сумської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за 2010 рік з 01.01.2010 р. по 04.08.2010 р. з урахування фактично виплачених коштів.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Охтирському районі Сумської області на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 08,50 (вісім гривень 50 копійок) грн. та на користь спеціального фонду Державного бюджету України - 37 (тридцять сім гривень 00 копійок) грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Сумської області через Охтирський міськрайонний суд Сумської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Охтирського міськрайонного суду
Сумської області О.О. КОВАЛЬОВА
Повний текст рішення суду виготовлений 09.08.2010 року
З оригіналом згідно