Справа   №  2-а-259  за  2010  рік.  

П О С Т А Н О В А  

  І М Е Н Е М                      У К Р А Ї  Н И  

  21  травня  2010  року.     Баглійський  районний  суд  м. Дніпродзержинська  Дніпропетровської                       області  в  складі  головуючого  судді :                                                                                        САВЧЕНКО  В.О.  

при секретарі :                                                                                        ГОРБ  С.Б.  

  розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в  м. Дніпродзержинську  справу  за  адміністративним  позовом     ОСОБА_4   до  Управління  Пенсійного  фонду  України  в Баглійському  районі  міста  Дніпродзержинська  про  стягнення  щомісячної  соціальної  допомоги  згідно  статусу  "дитина  війни"    

В С Т А Н О В И  В :  

  У  січні 2010 року позивач  ОСОБА_4  звернулась до суду з адміністративним позовом  до Управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі міста Дніпродзержинська про стягнення щомісячної соціальної допомоги  згідно статусу "дитина війни",  оскільки  народилася  ІНФОРМАЦІЯ_1 та відповідно  до  ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни. Згідно зі статтею 6 зазначеного Закону їй з 1 січня 2006 року повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. У 2006 – 2008 роках така допомога не виплачувалася. Вважає дії Управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі м. Дніпродзержинська щодо не нарахування підвищеної пенсії протиправними, просить зобов’язати відповідача здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком і стягнути з відповідача на її користь недоплачену допомогу за 2006 – 2008 рр. в сумі  3891  грн.  90 коп.  

    В обґрунтування позову ОСОБА_4  посилається  на те, що  вона народилась  в 1936 році,  відповідно до ст. 1 Закону  України  № 2195  від  18.11.2004 року «Про  соціальний  захист  дітей  війни»  є  дитиною  війни.  Згідно ст. 6 вказаного закону  з 01.01.2006 року  їй  повинна  сплачуватися  щомісячна  державна  допомога  в розмірі 30 %  мінімальної  пенсії  за віком.  Рішенням  Конституційного суду  України  від  09.07.2007 року № 6-рп/2007  та  № 10-рп/2008  від  22.05.2008 року  положення,  що  призупинили  дію  ст. 6 Закону,  були  визнані  такими,  що  не  відповідають  вимогам  Конституції  України  та  втратили  чинність  з  дня  їх  прийняття.  Таким чином,  Відповідач  був зобов’язаний  здійснити виплату  належної  їй  допомоги  в розмірі 30 % мінімальної  пенсії  за віком  за 2006  та  2008  роки.  Нею  було направлено письмове звернення  до  відповідача  з  вимогою  здійснити нарахування  належної  їй,  як дитині війни,  державної  соціальної  допомоги  в розмірі 30 % від мінімальної  пенсії  за віком  за 2006-2008 роки  і забезпечити її виплату.  Однак,  відповідач,  орган владних повноважень,  відмовив їй  в гарантованому Конституцією України і статтею 6  Закону  праві.  Таким чином,  відмова відповідача  в здійсненні перерахунку  і виплаті  державної  соціальної допомоги,  передбачені ст. 6 Закону, є  протиправною,  та такою,  що суперечить Конституції  та законам України.  

  Представник відповідача  ТКАЧОВА О.В.  в письмових запереченнях наданих суду, зазначила, що дійсно позивач має статус дитини війни. Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було  зупинено на  2007 рік. Рішенням  Конституційного  суду  України  від  9 липня 2007 року було визнано такими, що не відповідають Конституції положення Закону України «Про державний бюджет України» на 2007 рік», якими було зупинено дію Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією Закону України «Про соціальний захист дітей війни» здійснюється  за рахунок коштів державного бюджету України, а не з коштів Пенсійного фонду України, які мають цільове призначення  тільки  для  виплати  пенсій.  

    Суд, взявши до уваги позицію представника відповідача, вивчивши матеріали                        справи,  вважає,  що  позов  необхідно  частково  задовольнити  з  наступних  підстав.  

    У судовому засіданні встановлено,  що позивач  ОСОБА_4     народилася  ІНФОРМАЦІЯ_1 та відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни, що підтверджено  її  пенсійним  посвідченням.  Відповідно  до  ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям  війни  пенсії  або  щомісячне  грошове  утримання  чи  державна  соціальна  допомога, що  виплачується  замість  пенсії,  підвищується  на  30 %  мінімальної  пенсії  за  віком.  

      При цьому, дія ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» не була зупинена  ЗУ «Про державний  бюджет  України  на  2006  рік»  від  20  грудня  2005  року.  Кабінетом  Міністрів  України  у 2006  році  не  було  визначено  порядку  виплати  до  пенсії  особам,  які  мають  статус  «дитини  війни». Тому  суд  вважає  необхідним  у  задоволені  позовних  вимог  у  цій  частині  позивачу  відмовити.  

        Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року були визнанні неконституційними положення п. 12 ст. 71 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік», яким було зупинено дію на 2007 рік ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни». Дія ст. 6 ЗУ  «Про  соціальний  захист  дітей  війни»  була  відновлена.  Таким  чином,  відповідач  зобов’язаний  був  зробити  перерахунок  пенсії  позивачу,  починаючи  з  9  липня  2007  року  по  31  грудня  2007  року.  Відповідно  до  ч. 1  ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється  у  розмірі  прожиткового  мінімуму  для  осіб,  які  втратили  працездатність.  

        Прожитковий мінімум, згідно ЗУ «Про  державний  бюджет  України  на  2007  рік»  для осіб, які  втратили  працездатність,  у  2007 році складає:  з  1  січня  –  380  гривень,  з  1  квітня  –  406  гривень,  з  1  жовтня  –  411  гривень.  

  При  таких  обставинах  відповідач  був  зобов’язаний  підвищити  позивачу  пенсію,  починаючи  з  9  липня  2007  року  по  31  грудня  2007  року.  

  При цьому позивачем суду не надані докази, що вона є інвалідом. Тому у задоволенні її позивних  вимог  щодо  нарахування  підвищення  пенсії  як  «дитині  війни»  з  1  січня  2007  року  по                 9  липня  2007  року  необхідно  відмовити.  

  При  таких  обставинах  суд  вважає,  що  дії  відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку  та  виплати  позивачу  підвищення  до  пенсії  як  «дитині  війни»  в  період  з  9  липня  2009  року по 31 грудня 2009 року є неправомірними тому, що відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» рішення щодо призначення, донарахування та перерахунку  пенсії  приймаються  територіальними  органами  Пенсійного  Фонду  України  за  місцем  проживання  пенсіонерів.  

  Відносно  вимог позивача за 2008  рік суд вважає, що вони є аналогічними з 2007 роком. Підстави  для  підвищення  пенсії  за  період  з  січня  по  22  травня  2008 року  відсутні,  оскільки  позивачу  пенсія  виплачувалася  у збільшеному розмірі.  Тому  позовні  вимоги  за цей  період  не підлягають  задоволенню.  

  Рішенням  Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року визнано неконституційним положенням  Закону  України  «Про  державний  бюджет  України  на  2008  рік»  щодо  викладення положень  ст.  6  Закону  України  «Про  соціальний  захист  дітей  війни»  в  новій  редакції.  

  Таким  чином,  відновлено дію  ст. 6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  Ст. 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на 2008 рік затверджений  у наступному розмірі :  з  1  січня  –  470  гривень,  з  1  квітня  –  481 гривня,                                      з  1  липня  –  482  гривні,  з  1  жовтня  –  498  гривень.  

  Таким чином, відповідач повинен був провести підвищення пенсії у збільшеному розмірі відповідно  до  вимог  ст.  6  Закону  України «Про  соціальний  захист  дітей  війни»,  починаючи  з                     22  травня 2008 року  по  31  грудня  2008  року,  що  не  було  зроблено.  

  При цьому, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, які своєчасно  не  одержані  з  вини  органу,  який  виплачує  пенсію,  виплачуються  за  минулий  час  без  обмеження  будь-яким  строком.  В  частині стягнення суми недоотриманої допомоги позивачу у задоволенні  позовних  вимог  слід  відмовити,  оскільки  визначення  розміру  виплати  допомоги відноситься  до  компетенції  суб'єкту  владних  повноважень.  

Судові  витрати  відповідно  до  ст.  94  ч. 1 КАС України  підлягають  стягненню  з  місцевого  бюджету  на  користь  позивача  у  розмірі,  встановленому  Декретом  Кабінету  Міністрів  України  від 21.01.1993 року,  тобто   судовий  збір  в  сумі  3  грн.  40  коп.  

      Керуючись  ст. 6  Закону  України  «Про  соціальний  захист  дітей  війни»,  статтями  2,  6,  8,  9,  69,  94,  104,  159,  162  Кодексу  адміністративного  судочинства  України,  суд  

  П О С Т А Н О В И В :  

    Заявлений  позов  задовольнити  частково.  

    Визнати  протиправними  дії  Управління  Пенсійного  фонду  України  в  Баглійському  районі                       м. Дніпродзержинська  щодо  нарахування  та  виплати     ОСОБА_4   підвищення  пенсії  згідно  ст. 6  Закону  України  «Про  соціальний  захист  дітей  війни»  за  період  з                   9  липня  2007  року  по  31  грудня  2007  року  та  з  22  травня  2008  року  по  31  грудня  2008  року.  

    Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі                                     м. Дніпродзержинська  здійснити  перерахунок  та  виплатити     ОСОБА_4     підвищення  пенсії  згідно  ст. 6  Закону  України  «Про  соціальний  захист  дітей  війни»  за  період  з                   9  липня  2007  року  по   31  грудня  2007  року  та  з  22  травня  2008  року  по  31  грудня  2008  року.  

    У  задоволенні  решти  позовних  вимог    ОСОБА_4,  --                   в і д м о в и т  и .  

  Стягнути  з  бюджету  Баглійського району  м. Дніпродзержинська  на  користь  ОСОБА_4     судові  витрати  в  розмірі  3  гривні  40  копійок.  

    Постанову може бути оскаржено до Апеляційного адміністративного суду через Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська. Заяву про апеляційне оскарження може бути подано в строк 10 днів з дня  складення  постанови  в  повному  обсязі.  Апеляційна  скарга  подається  в  строк  20  днів  після  подачі   заяви  про  апеляційне  оскарження  або  в  порядку  ч. 5  ст. 186  Кодексу  адміністративного  судочинства  України.  

    С у д д я :                                                                                                   САВЧЕНКО В.О.  

Копія   вірна :  

С у д д я :