РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

Справа № 2-533/09

4 червня 2009 року   Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді     Гандзій Д.М
при секретарі     Ауловій О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в смт. Овідіополі цивільну справу за позовом прокурора Овідіопольського району Одеської області в інтересах малозабезпеченого ОСОБА_1 до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, за участю 3-іх осіб ОСОБА_4 та Овідіопольської селищної ради Овідіопольського району Одеської області про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та знесення самовільно побудованого паркану, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2008 року, прокурор Овідіопольського району Одеської області в інтересах малозабезпеченого ОСОБА_1, на підставі ч. 2 ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», звернувся до суду з вищеназваним позовом, який в подальшому уточнив, та в якому зазначив, що в результаті прокурорської перевірки за заявою позивача було встановлено, що відповідачі в порушення норм ст. 29 Закону України «Про планування і забудову територій», без відповідних дозволів, затвердженого проекту, погодженого з усіма відповідними установами та згоди на будування вказаного паркану з позивачем та іншими сусідами та мешканцями будинку № 15 по вул. Преремоги, в смт. Овідіополь, здійснили самочинне будівництво капітального паркану із залізобетонних плит за вказаною вище адресою, чим порушують права та інтереси мешканців зазначеного будинку.

З наведених підстав, прокурор в інтересах ОСОБА_1, просив суд, зобов'язати відповідачів звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, розташовану за адресою : АДРЕСА_1 та знести за власний рахунок самочинно збудований ними паркан із залізобетонних плит, який займає площу 50 кв.м та знаходиться за тією ж адресою.

В судовому засіданні, представник прокуратури та позивач підтримали уточнені позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3, він же представник ОСОБА_2 за довіреністю позов не визнав, в подальшому повторно в судові засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені обидва відповідача, про що свідчать поштові повідомлення про вручення судових повісток та розписка, до телеграми та заяви про відкладення слухання справи, належних документальних доказів про причини своєї неявки суду не надав (а.с. 61,62,57,63).

3-тя особа ОСОБА_4 просив задовольнити позов.

3-тя особа Овідіопольська селищна рада просила суд задовольнити позов та розглянути справу без їхнього представника (а.с. 64-65).

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, додатково надані документи по справі та показання свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, суд вважає, що позов підлягаює задоволенню з наступних підстав.

З приписів частини 1 статті 376 ЦК України, видно, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Відповідно до п. 12 розділу X «Перехідних положень» ЗК України, до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Суд встановив, що відповідно до меж см. Овідіополь, затвердженого рішенням № 170-V від 28.09.2006 р. Овідіопольської селищної ради, земельна ділянка, на якій розташований багатоквартирний житловий будинок АДРЕСА_1 та в якому мешкають сторони по справі, та земельна ділянка прибудинкової території біля нього - належать територіальній громаді смт. Овідіополь і відносяться до комунальної власності. Ці земельні ділянки перебувають у запасі Овідіопольської селищної ради, оскільки вони не передані у власність або користування громадянам чи юридичним особам, як це передбачено статтею 19 ЗК України.

Земельна ділянка прибудинкової території вказаного будинку, є об'єктом загального користування і« використовується як шляхи сполучення та для задоволення культурно-побутових потреб населення смт. Овідіополь.

Згідно із ч. і ст. 19 ЗК України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Як з'ясував суд і було підтверджено сторонами по справі, розмір земельної ділянки, на якій розташований багатоквартирний житловий будинок АДРЕСА_1, визначається розміром самого будинку, а розмір прибудинкової території, на якій відповідачі самовільно побудували залізобетонний паркан, конкретними межами не визначений, тому за відсутності всіх складових поняття «земельна ділянка», які є обов'язковими до прибудинкової території відноситься вся земля навколо житлового будинку, яка не надана у власність або користування громадян чи юридичних осіб.

Частина 2 та 3 статті 42 ЗК України зазначають, що у разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку, відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування об'єднанню власників. Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками.

З листа Відділу Держкомзему України у Овідіопольському районі Одеської області № 18-18-6/475 від 12.05.2009 р. вбачається, що державний акт на право власності на земельну ділянку за адресою : АДРЕСА_1, на території Овідіопольської селищної ради Овідіопольського району Одеської області - не видавався (а.с. 56).

Листом Овідіопольської селищної ради № 02-07/440/624 від 15.04.2009 р. підтверджується, що надати землю у користування або у власність власнику приміщення (квартири), розташованого на першому поверсі^ багатоквартирного житлового будинку (місце проживання відповідачів) - неможливо, оскільки при цьому будуть порушені права інших співвласників або співкористувачів цієї ділянки, які є власниками інших приміщень будинку. Власник приміщення, розташованого вище першого поверху, має такі самі права, як і власник приміщення, розташованого на першому поверсі. Законом не встановлено переважного права на землю власника приміщення, розміщеному на першому поверсі, де проживають відповідачі.

Стаття 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» вказує, що самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання ненаданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж в натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.

Відповідно до ч. 3 ст. 125 ЗК України, приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації -забороняється.

В судовому засіданні, відповідач, він же представник відповідачки пояснив, що спірна земельна ділянка на прибудинковій території, знаходиться в користуванні ОСОБА_2 (його матері) вже на протязі 30 років. Однак, суд не приймає ці твердження, так як вони не відповідають дійсності та спростовуються вищенаведеними доказами.

Суд встановив, що в порушення всіх вищенаведених норм законодавства України та без отримання* відповідних рішень селищної ради, дозволів архітектури на будівництво та відповідних інстанцій, відповідачі провели самозахват південної частини земельної ділянки прибудинкової території багатоквартирного жилого будинку АДРЕСА_1, яка є територією загального користування мешканців вказаного будинку та самовільно побудували капітальний паркан з залізобетонних плит, який займає площу біля 50 кв. метрів, що підтверджується актом комісії Овідіопольської селищної ради, утвореної на підставі розпорядження селищного голови № 49-2008/ср від 14.08.2008 р., у зв'язку з численними колективними заявами мешканців буд. АДРЕСА_1. За висновками вказаної комісії, було надано ОСОБА_2 припис щодо припинення самовільного будівництва паркану та знесення його в термін до 25.08.2008 р. (а.с. 11).

З пояснень свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, сусідів відповідачів по будинку, які вони надали у судовому засіданні вбачається, що самовільно побудований відповідачами паркан з залізобетонних плит заважає не тільки сусідам та мешканцям ближчих до відповідачів квартир, а ще й заважає та порушує право на відпочинок всіх мешканців багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, так як самовільно побудований паркан затіняє прибудинкову територію, не дає можливості мешканцям будинку, в якому вони проживають та мають такі ж самі права, як і відповідачі, під'їхати до будинку ні з дитячою

коляскою, ні на автомобілі. Також, свідки підтвердили той факт, що жоден із сусідів та мешканців будинку, не надавав згоди відповідачам на будівництво паркану. І як з'ясувалось під час судового засідання, відповідачі не звертались до своїх сусідів за отриманням будь-якого дозволу на будівництво капітального залізобетонного паркану.

З листа, адресованого начальником інспекції ДАБК в Одеській області на ім'я Овідіопольського селищного голови вбачається, що при виїзді на місцевість державним інспектором було засвідчено самочинно збудований капітальний паркан ОСОБА_2, дозвіл на будівництво якого, інспекцією не надавався та на адресу якою, інспекцією ДАБК був направлений припис від 04.09.2008 р., про адміністративне правопорушення, за самовільне будівництво капітального паркану, який вона проігнорувала, правовстановлюючі та дозвільні документи до інспекції ДАБК в Одеській області - надані не були(а.с. 13,14).

Те, що вказаний самовільно побудований залізобетонний паркан, був побудований без додержання норм Закону України «Про пожежну безпеку», підтверджується листом т.в.о. начальника Овідіопольського РВ ГУ МНС України в Одеській області (а.с. 15).

З листа Овідіопольського селищного голови на ім'я відповідача ОСОБА_3 видно, щодо надання дозволу на встановлення паркану, було повідомлено заявника, що вирішення цього питання можливо після вирішення спірних та конфліктних питань з сусідами будинку (а.с. 44).

Рішенням Овідіопольської селищної ради № 1079-V від 16.10.2008 p., V скликання XXVIII сесії, було вирішено відмовити громадянину ОСОБА_3 (відповідачі) в наданні в приватну власність земельної ділянки загального користування (а.с. 45).

Пунктом 4 «Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт», затвердженого наказом Держбуду України від 05.12.2000 р. № 273 передбачено, що будівництво капітального паркану потребує оформлення в інспекції держархбудконтролю дозволу на виконання будівельних робіт.

Зі змісту статті 29 Закону України «Про планування і забудову територій» вбачається, що дозвіл виконання робіт - це документ, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних poбіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, видачу ордерів на проведення земляних робіт. Дозвіл на виконання будівельних робіт, надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, які ведуть реєстр наданих дозволів. Вказаний дозвіл, надається на підставі : проектної документації, документа, що засвідчує право власності чи користування (э тому числі на умовах оренди) земельною ділянкою, угоди про право забудови земельної ділянки, рішення виконавчого органу відповідної ради або місцевої державної адміністрації про дозвіл на будівництво об'єкта містобудування, комплексного висновку державної інвестиційної експертизи, документа про призначення відповідних виконавців робіт.

У разі здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів містобудування для отримання дозволу на виконання зазначених робіт, додається копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або письмової згоди його власника на проведення зазначених робіт.

Видача та реєстрація дозволу на виконання будівельних робіт здійснюється протягом одного місяця з дня подачі заяви.

Здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також, здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт, вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно з законодавством.

Пунктом 5.1 «Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт», затвердженого Наказом Держбуду України № 273 від 05.12.2000 p., зареєстрованого в Мінюсті України за № 945/5166 від 25.12.2000 р. передбачено, що виконання будівельних робіт на об'єктах без одержання дозволу або його завчасної перереєстрації, а також виконання не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним і тягне за собою відповідальність згідно чинного законодавства України.

Порушуючи вказані норми чинного законодавства України, відповідачі самовільно зайняли прибудинкову земельну ділянку та самовільно побудували на ній паркан із залізобетонних плит, без відповідних дозволів ДАБК, протипожежного, екологічного контролю, органу місцевого самоврядування, а саме, Овідіопольської селищної ради, до компетенції якої, згідно ст. 14 Закону України «Про основи містобудування», входить державний контроль за додержанням законодавства, затвердженої містобудівної документації, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку, щодо зобов'язання відповідачів звільнити зазначену вище земельну ділянку, яка є прибудинковою територію буд. АДРЕСА_1 та знести вказаний вище самовільно побудований відповідачами паркан за власний рахунок.

Керуючись ст. 10,11,88,130,174,209,212,213,214,215,218 ЦПК України, ст.ст. 376 ЦК України, ст.ст. 19,42,125 ЗК України, ст.ст. 23,29 Закону України «Про планування і забудову територій», ст. 14 Закону України «Про основи містобудування», Положенням «Про порядок надання дозволів на виконання будівельних робіт», суд, -

ВИРІШИВ:

1.   1.     Позов прокурора Овідіопольського району Одеської області в інтересах в інтересах малозабезпеченого ОСОБА_1 до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, за участю 3-їх осіб ОСОБА_4 та Овідіопольської селищної ради Овідіопольського району Одеської області про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та знесення самовільно побудованого паркану - задовольнити ;

2.   2.     Зобов'язати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, розташовану за адресою : Одеська область, Овідіопольський район, АДРЕСА_1 та знести за власний рахунок самочинно побудований на ній капітальний паркан із залізобетонних плит, який займає* площу 50 кв. метрів.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області шляхом подачі заяви про оскарження до Овідіопольського районного суду протягом 10 днів з дня його оголошення та наступної подачі після цього апеляційної скарги протягом 20 днів з подачею її копії до апеляційного суду або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.