РІШЕННЯ  

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И  

                           10 серпня  2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого -  Ігнатюка Б.Ю.  

суддів – Дроботі В.В., Власова С.О.

при секретарі – Майор Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород  справу за апеляційною скаргою управління праці і соціального захисту населення Ужгородської міськради на постанову Ужгородського міськрайонного суду від 11 травня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради про визнання дій неправомірними, стягнення грошової допомоги, відшкодування моральної шкоди ,-

  В С Т А Н О В И Л А:   

 ОСОБА_1 звернулась до Ужгородського міськрайонного суду  з адміністративним позовом до управління праці і соціального захисту населення Ужгородської міської ради /надалі - Управління праці/,  в якому просила визнати протиправними дії щодо нарахування і виплати їй допомоги по догляду за дитиною ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення нею трирічного віку; стягнути з відповідача 7 645 грн.66 коп недоплаченої грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з липня 2007 року по лютий 2009 року; стягнути з відповідача 1 тис. грн.. моральної шкоди. Вона зверталась до Управління праці з відповідною заявою, але її заява залишена без задоволення.  

Постановою Ужгородського міськрайонного суду позов задоволено: визнано неправомірними дії Управління праці щодо неповного нарахування позивачці недоотриманої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з липня 2007 року по лютий 2009 року; зобов’язано відповідача провести відповідний перерахунок допомоги та виплатити її позивачці; стягнуто з відповідача в користь позивачки 7 645 грн.66 коп. як суму заборгованості у зв’язку з неправильним нарахування грошової допомоги по догляду за дитиною; стягнуто моральну шкоду в сумі 1 тис. грн.  

 В апеляційній скарзі Управління праці просить постанову суду скасувати та в позові відмовити. Вказує що державна допомога позивачці виплачувалась у відповідності до Постанови КМ України від 27.12.2001 р. та ЗУ  "Про державний бюджет України на 2007 рік".

 Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга  підлягає частковому задоволенню.  

 Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 отримувала соціальну допомогу по догляду за дитиною, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі, встановленому  до ЗУ "Про Державний бюджет України на 2007 рік".

 Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.  

 Пунктом 14 статті 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" дію частини 1 статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" зупинено на 2007 рік та правовідносини врегульовані абзацом 3 частини 2 статті 56 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", відповідно до якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку визначається як різниця між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.  

 Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 у справі N 6-рп/2007 положення пункту 14 статті 71, абзацу 3 частини 2 статті 56 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" визнані неконституційними через те, що даними нормами порушуються права і свободи громадян, знижується їх життєвий рівень.  

 Відповідно до пунктів 3, 5 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України, положення пункту 14 статті 71, абзацу 3 частини 2 статті 56 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення рішення і це рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів в зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.  

 Оскільки зупинення дії частини 1 статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" визнано таким, що суперечить Конституції України, а також визнані неконституційними положення пункту 14 статті 71, абзацу 3 частини 2 статті 56 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", суд першої інстанції обґрунтовано визнав протиправними дії Управління праці щодо виплати допомоги в розмірі меншому, ніж прожитковий мінімуму для дітей віком до 6 років та зобов’язав відповідача провести відповідні перерахунки щодо призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з липня 2007 р. по лютий 2009 р. та виплатити позивачці цю суму.

 Разом з цим колегія суддів не може погодитись з рішенням суду щодо стягнення з відповідача суми в 7 645 грн.66 коп., оскільки ця сума визначена за період з липня 2007 р. по лютий 2009 р., якого стосується вищевказаний абзац рішення суду першої інстанції. І, по друге, стягнення суми  проводиться з відповідача як юридичної особи з її розрахункового рахунку, а в даній ситуації відповідач проводить лише виплату грошових сум, які виділяються на це за рахунок держави на цільові рахунки.  

 Рішення суду про стягнення моральної шкоди також не відповідає вимогам законодавства: ЗУ «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» не передбачено стягнення моральної шкоди за порушення цього закону.

  Відповідно до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріально права.

 Керуючись ст.ст.304-1, 307,308,314 України, колегія суддів

                     Р І Ш И Л А:  

 Апеляційну скаргу управління праці і соціального захисту населення Ужгородської міської ради задовольнити частково.

 Постанову Ужгородського міськрайонного суду від 11 травня 2010 року по даній справі змінити, виключивши з її резолютивної частини рішення про стягнення з управління праці та соціального захисту населення Ужгородської міськради в користь ОСОБА_1 7 645 грн. 66 коп. недоплаченої допомоги по догляду за дитиною та 1 тис. грн. моральної шкоди.

 В решті постанову залишити без змін.

 Рішення є остаточним і оскарженню не підлягає.

Головуючий:          

      Судді :