РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" серпня 2007 р. | Справа № 9/134-3149 |
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Кропивної Л.В.
Розглянув справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланівці-цукор" вул. Вишнівецька, 35, м.Ланівці, Тернопільська область,47400
до Фермерського господарства "Ірина" с.Максимівка,Збаразький район, Тернопільська область,47372
За участі представників:
позивача: Богачук Л.О., довіреність № 4 від 10.01.2007 р.
відповідача: не з’явився
роз’яснивши у розпочатому судовому засіданні представнику позивача права та обов’язки учасників господарського процесу згідно з ст.ст. 22, 29 ГПК України,
встановив:
Позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю “Ланівці-цукор”, м. Ланівці, Тернопільської області, звернувся 09.07.2007 р. (вх. № 3047) до господарського суду Тернопільської області з позовом до Відповідача – Фермерського господарства “Ірина”, с. Максимівка, Збаразького району, Тернопільської області, про стягнення 141 538,75 грн. заборгованості, з яких 112 831,00 грн. основного боргу та 28 707,75 грн. штрафу, посилаючись на таке:
10 лютого 2006 р. між ТзОВ “Ланівці-цукор”, як Продавцем, та ФГ “Ірина”, як Покупцем, укладено договір купівлі-продажу ТМЦ за № 10/08-Ланівці .
У відповідності до п. 1.1 договору Продавець зобов’язався передати (поставити), а Покупець прийняти і оплатити товар (товари) на умовах, які передбачені договором.
Згідно пункту 1.2 договору найменування, кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (ассортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, группами, видами, марками, типами, розмірами, а також ціна конкретного товару визначаються в Специфікації, яка є невід’ємною частиною даного договору.
На виконання умов договору на підставі накладних та довіреностей (копії яких містяться в матеріалах справи) Позивач поставив Відповідачу товар на загальну суму 112 831,00 грн .
Згідно з п. 5.1 договору поставки Відповідач зобов’язався здійснити оплату за отриманий від Позивача товар до 01.10.2006 р. шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця.
Позивач стверджує, що ФГ “Ірина” порушило зобов’язання щодо оплати за поставлений йому товар, станом на 09.07.2007 р. (день звернення з позовом до суду) заборгованість Відповідача становить 112 831,00 грн.
Направлена Відповідачу 14.06.2007 р. вимога про сплату 112 679,00 грн. боргу залишена ним без задоволення.
За неналежне виконання грошового зобов'язання Позивач нарахував ФГ “Ірина” штраф в розмірі 25% вартості неоплаченного товару, що становить 28 707,75 грн.
Ухвалою від 12.07.2007 р. порушено провадження та призначено розгляд справи на 11:40 год. 30 серпня 2007 р.
У судовому засіданні 30.08.2007 р. представник Позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та подав заяву про виправлення описки, допущеної в позовній заяві, просить стягнути з Відповідача 112 831,00 грн. боргу та 28 707,75 грн. штрафу.
Відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні 30.08.2007 р., представника не направив, відзиву на позов не подав.
Справа розглядається за наявними у ній матеріалами згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Спір виник внаслідок неналежного виконання Відповідачем, як Покупцем, умов договору купівлі-продажу № 10/08-Ланівці від 10.02.2006 р., внаслідок чого отримана на підставі договору та згідно накладних: № 1420 від 30.06.2006 р., № 523 від 03.04.2006 р., № 2618 від 14.09.2006 р., № 1875 від 02.08.2006 р., №781 від 28.04.2006 р., № 769 від 27.04.2006 р., № 787 від 28.04.2006 р., № 620 від 10.04.2006 р. та довіреностей : ЯЛО № 647408 від 01.08.2007 р., ЯЛО № 647405 від 05.04.2006 р., ЯЛО № 647410 від 28.04.2006 р., ЯЛО № 647409 від 26.04.2006 р., ЯЛК № 522506 від 26.04.2006 р., ЯЛК № 522509 від 14.09.2006 р., ЯЛО № 647404 від 31.03.2006 р., ЯЛК № 522508 від 03.07.2006 р. продукція (аміачна селітра, нітроамофоска, дизпаливо, насіння ) на загальну суму 112 831,00 грн., Покупцем не оплачена.
Договір купівлі-продажу передбачав здійснення Покупцем оплати за отриманий від Позивача товар до 01.10.2006 р.
За твердженням Позивача, яке не спростоване Відповідачем, станом на 09.07.2007 р. (день звернення з позовом до суду) борг Відповідача складає 112 831,00 грн., що свідчить про порушення Фермерським господарством “Ірина” господарських зобов'язань.
Статтями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено обов’язок учасників господарських відносин належним чином виконувати свої зобов’язання відповідно до вказівок закону, інших правових актів, договору, а при відсутності таких вказівок –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України
У відповідності до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару .
Доказів, що підтверджують виконання Відповідачем оплати вартості поставленого йому товару, та відновлення тим самим порушених майнових прав кредитора на момент розгляду спору судом, у матеріалах справи немає.
Тому правомірними є вимоги щодо стягнення з Відповідача 112 831,00 грн. заборгованості, яка складається із несвоєчасно оплаченої вартості поставленого йому у 2006 р. товару.
У відповідності до п. п. 6.2., 6.3 договору купівлі-продажу, якщо Покупець прострочив оплату товару, він зобов’язаний сплатити Продавцю штраф у розмірі 25% від вартості неоплаченого товару від дня, коли товар мав бути оплачений до дня його фактичної оплати.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з ч. 4 статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Відтак, такими, що підлягають до задоволення, оскільки грунтуються на положеннях ст. 230 ГК України, умовах договору та доведені розрахунково, є вимоги позову про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 25% вартості неоплаченого товару, що становить 28 707,75 грн. .
За таких обставин справи, позовні вимоги задовольняються повністю на суму 112 831,00 грн. в частині основного боргу та 28 707,75 грн. в частині стягнення штрафу.
Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України покладаються на Відповідача.
У судовому засіданні 30.08.2007 р. за згодою представника Позивача оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду відповідно до ст. 85 ГПК України.
З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 15, 526, 527 ЦК України, ст. 193, 230 ГК України, ст.ст. 4, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, Господарський суд
Вирішив:
1. Позов задовольнити .
2. Стягнути 112 831,00 грн. боргу, 28 707,75 грн. штрафу та 1 533,38 грн. судових витрат із Фермерського господарства “Ірина” (с. Максимівка, Збаразький район, Тернопільська область, р/р 2600801300177 в ТД ТОВ “Укрексімбанк”, МФО 338738, ідент. код 14042198) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Ланівці-цукор” (вул. Вишнівецька, 35, м. Ланівці, Тернопільська область, п/р 260074036 в Райффайзенбанк Аваль м. Тернопіль, МФО 338501, ідент. код 31092217).
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) “04” вересня 2007 р. рішення, через місцевий господарський суд.
Суддя Л.В. Кропивна